Рішення

від 02.12.2008 по справі 9370.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2008

Справа

№2-9/9370.1-2008

За

позовом Інспекції головного державного реєстратора флоту в особі Одеського

регіонального представництва (68058, м. Одеса, пр-т Шевченко 12 оф. 201).

До

відповідача Державного підприємства «Морська адміністрація Керченського

морського рибного порту» в особі капітану порту (98320, АР Крим вул.. Свердлова

49).

Про стягнення

28421грн. 40коп.

Суддя

ГС  АР 

Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від

позивача - Дмитрієнко Ю.О., представник, дов. пост. №1/2-3158/537с від

14.10.08р.

Від

відповідача - Ключник А.С., представник, дов. пост. №168-р від 18.07.08р.;

Ковалева С.В., представник, дов. пост. №169-р від 18.07.08р.

Суть

спору: Інспекція головного державного реєстратора флоту в особі Одеського

регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту

України Міністерства транспорту та зв'язку України звернулась до Господарського

суду АР Крим із позовом,  у  якому просить стягнути з Державного

підприємства «Морська адміністрація Керченського морського рибного порту»  збитків в сумі 28421,40грн.

Рішенням

Господарського суду Автономної Республіки 

Крим від 17.01.2008 р. по справі № 2-2/14024-2007  (суддя Толпиго В.І.) у стягненні з

відповідача збитків в сумі 28421,40грн. було відмовлене.

Позивач

не погодившись з вищевказаним рішенням Господарського суду АРК подав Апеляційну

скаргу.

Постановою

Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 р. по справі

№ 2-2/14024-2007 апеляційна скарга позивача була задоволена часткове. Рішення

Господарського суду Автономної Республіки 

Крим від 17.01.2008 р. по справі № 2-2/14024-2007 було скасоване.

Не

погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від

14.04.2008 р. відповідач подав касаційну скаргу до Вищого Господарського суду

України.    

Постановою

Вищого Господарського суду України від 04.09.2008р. по справі № 2-2/14024-2007

відповідача скарга позивача була задоволена частково, Постанова

Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 р. та рішення

Господарського суду АРК від 17.01.2008 р. були скасовані і справа була передана

на новий розгляд до Господарського суду АРК. 

Справі

був привласнений номер 2-9/9370.1-2008 та її розгляд був доручений судді

Пєтухової Н.С.

Позивач

у судовому засіданні підтримав позивні вимоги у повному обсязі.

Відповідач

з позивними вимогами позивача не згоден.

У

судовому засіданні 20.10.2008 р. була оголошена перерва до 13.11.2008 р. до

14:30 годин.

13.11.2008

р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін: Від позивача

- Дмитрієнко Ю.О., представник, дов. пост. №1/2-3158/537с від 14.10.08р.; Від

відповідача - Ключник А.С., представник, дов. пост. №168-р від 18.07.08р..

Від

відповідача 05.11.2008 р. надійшов відзив на позов.

Сторонами

було заявлене клопотання про продовження строку розгляду справі.

Судом

заявлене клопотання було задоволене.

У

судовому засіданні 13.11.2008 р. була оголошена перерва до 02.12.2008 р. до

11:00 годин.

02.12.2008

р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Розглянувши

матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши

пояснення представників сторін, суд -

В с т

а н о в и в:

Згідно

ст.28 ч.2 КТМ України, а також п.9 Порядку за реєстрацію судна у Державному

судновому реєстрі України або Судновій книзі України та будь-які подальші зміни

зроблених у них записів, а також за видачу суднових документів справляються

відповідні збори, порядок і розмір яких встановлюється Мінтрансз'вязку України

за погодженням з Мінекономіки України.

Відповідно

до ст. 32 Кодексу Торговельного мореплавства України поняття «українське судно»

означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України і

визначається його державною реєстрацією в Україні та одержанням права плавання

під Державним Прапором. України. Згідна ст. 33 Кодексу Торговельного

мореплавства України судно одержує право плавання під Державним Прапором

України лише після його державної реєстрації в Державному судновому реєстрі

України або у Судновій книзі України.

Порядок

сплати І розмір зборів за реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі

України та Судновій книзі України визначений Положенням про збір за реєстрацію

суден у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України,

затвердженим наказом Мінтрансу України № 93 від 27.03.98 та зареєстрованим у

Міністерстві юстиції України 10.04,98 за № 233/2673 і погодженим з Міністерством

економіки України.

Відповідно

до п. 32 Порядку реєстрація риболовних суден у Судновій книзі України

здійснюється Укрдержрибгоспом та капітанами морських рибних портів. Про це

також йдеться в наказі Державного департаменту рибного господарства України від

01.11.2004 №260.

Пункт

34 Порядку передбачає, що реєстрація у Судновій книзі України здійснюється на

підставі письмової заяви судновласника, що подається до органу державної

реєстрації суден, до якої додається документ, що підтверджує сплату зборів за

реєстрацію судна у Судновій книзі України (пп. Г п. 34 Порядку),

Також

п. 42 Порядку встановлено, що суднові документи видаються судновласнику    капітаном   

порту   лише   за  

наявності   документа,    що підтверджує сплату зборів за реєстрацію

судна у Судновій книзі України.

Додаток

2 до наказу Державного департаменту рибного господарства України від 01.11.2004

№ 260 містить Перелік документів, які додаються до заяви про реєстрацію суден,

які не підлягають нагляду з боку класифікаційних товариств, де під №6 -

документ, який підтверджує сплату установлених зборів.

Відповідно

до ст.. 26 Кодексу торговельного мореплавства України українські судна

підлягають реєстрації або у Державному судновому реєстрі України або у Судновій

книзі України, Судна, з потужністю головних двигунів менше 55 кВт, а також з

валовою місткістю менше 80 одиниць і які не підлягають нагляду з боку

класифікаційних товариств, реєструються у Судновій книзі України Тому, дія

Положення про збір за реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України і

Судновій книзі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України

від 27,03.98 № 93 поширюється на вищезазначені судна.

Пунктом

15 зазначеного Положення передбачено, що при реєстрації суден, у Судновій книзі

України ставки збору, використовуються з коефіцієнтами в залежності від довжини

судна.

Підпунктом

3,4 п. З «Обов'язки капітана порту» Положення про капітана морського рибного

порту, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України

від 24,09.98 № 130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.98 за

№654/3094 передбачено, що реєстрація суден у Державному судновому Реєстрі

України і Судновій книзі України, відповідно до вимог чинного законодавства

України та міжнародних договорів є обов'язком капітана порту.

Пункт

31 Порядку визначає, що відповідальність за ведення Державного суднового

реєстру України покладається на капітана морського порту. Пунктом 5

«Відповідальність капітана порту» Положення про капітана морського рибного

порту, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України

від 24.09.98 № 130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.98 за

№ 654/3094 передбачено, що Капітан порту несе відповідальність за належне

виконання обов'язків згідно з чинним законодавством України, а Розділ 7

«Відповідальність за виконання вимог державної реєстрації риболовних суден»

передбачає, що особа, яка зареєструвала судна з порушенням встановленого

порядку несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно

до пункту 1.2. Положення про капітана морського рибною порту (далі - Положення

про капітана порту), затвердженого наказом Державного комітету рибного

господарства України від 24.09.98 №130 і зареєстрованого з Міністерстві юстиції

України 14.10.98 за №654/3094, капітан порту здійснює свою діяльність у

відповідності до вимог законів України, указів Президента України, нормативних

актів Кабінету Міністрів України, наказів та інструкцій Держкомрибгоспу та

Положення про капітана морського рибного порту. Такими нормативно-правовим

актами, з питань державної реєстрації суден, є зокрема, Кодекс торговельного

мореплавства України, Порядок ведення Державного суднового реєстру України і

Суднової книги України,   затверджений   постановою  

Кабінету   Міністрів   України  

від 26.09.97р. №1069 та «Положення про збір за реєстрацію суден у

Державному судковому реєстрі України і Судновій книзі України»,  затверджене 

наказом Міністерством транспорту 

України від 27.03.98р. №93, погоджене з Мінекономіки та зареєстроване в

Міністерстві Юстиції України 10.04.98 за 

№ 233/2673.

Капітан

морського рибного порту відповідно до п. 3.4. вказаного вище Положення про

капітана порту, зобов'язаний здійснювати реєстрацію суден у Державному

судновому реєстрі України і Судновій книзі України та видавати суднові

реєстраційні документи, відповідно до вимог чинного законодавства України та

міжнародних договорів.

Крім

того, відповідно до п. 2.2. наказу Держкомрибгоспу України від 09.02.99 № 13

«Щодо обліку суден Держкомрибгоспу України та видачі суднових документів», у

роботі з обліку суден Держкомрибгоспу України та видачі суднових документів,

пов'язаних з їх реєстрацією, капітан морського рибного порту повинен керуватися

Порядком та координувати роботу щодо ведення обліку суден Держкомрибгоспу

України та видачі суднових документів, пов'язаних з їх реєстрацією, з

Інспекцією.

Відповідно

до пункту 11 Порядку включення морських торговельних  суден 

до  Державного суднового реєстру

України здійснюється виключно  капітанами

морських  портів за погодженням з

Інспекцією, а риболовних суден - за 

погодженням  з  Укрдержрибгоспом та Інспекцією.

Отже,

реєстр риболовних суден є складовою частиною Державного суднового реєстру

України.

Пунктом

9 Порядку передбачено, що за реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі

України або Судновій книзі України та будь-які подальші зміни зроблених у них

записів, а також за видачу суднових документів справляються збори, порядок та

розмір яких встановлюється Мінтрансзв'язком за погодженням з Мінекономіки.

Згідно

із пунктом 3 Наказу Міністерства транспорту України “Про утворення Інспекції

Головного державного реєстратора флоту” від 20.10.1997 р. № 369  витрати на 

утримання Інспекції Головного державного реєстратора  флоту 

проводяться  за  рахунок Збору за реєстрацію суден у

Державному  судновому реєстрі України і

Судновій книзі України та видачу суднових документів.

Відповідно

до пункту 1 Наказу Міністерства транспорту України “ Про затвердження Положення

про збір за реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України і Судновій

книзі України” від 27.03.1998 р. № 93, зареєстрованого в Міністерстві юстиції

України 10.04.1998 р. за № 233/2673, збором відшкодовуються витрати на

утримання апарату Інспекції, оренду приміщень, утримання єдиної державної

електронно-інформаціїної системи реєстрації суден в Україні та інші витрати.

Згідно

із нормами вказаного Наказу № 93, при реєстрації суден у Судновій книзі України

ставки збору, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5 та 6 додатка до пункту 11

Положення, використовується з відповідними коефіцієнтами, в залежності від

довжини судна, а не в залежності від типу суден.

У

додатку до пункту 11 вказаного Положення встановлені ставки збору за реєстрацію

суден у Державному судновому реєстрі України і Судовій книзі України.

Статтею

31 Кодексу торговельного мореплавства України особи, які ухиляються від

обов'язкової реєстрації судна,  або

зареєстрували його  у  Державному 

судновому  реєстрі  України 

чи Судновій книзі України незаконним шляхом, або які порушили  вимоги статті 30 цього Кодексу, несуть

відповідальність згідно  з  чинним законодавством України.

Відповідно

до ч. 2 ст. 28 Кодексу торговельного мореплавства України, за реєстрацію судна

у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України і будь-яких

подальших змін раніше зроблених записів у них про зареєстроване , дно,

стягується встановлений збір, порядок стягнення та розмір якого встановлюється

Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки

України. Аналогічні вимоги щодо єдиного порядку нарахування та розмірів збору

містяться у п. 9 Порядку. Зокрема, Порядком передбачено, що крім інших

документів, необхідних для проведення реєстрації судна, судновласник повинен

надати копію квитанції про сплату відповідного збору.

Таким

чином, невитребування капітаном, порту від судновласника одного з документів,

наявність якого є обов'язковою для можливості проведення реєстрації судна, а

саме, копії квитанції яро сплату встановленого збору, с грубим порушенням

встановлених норм законодавства про реєстрацію суден.

Капітан

Керченського морського рибного порту, в порушення вимог зазначених нормативних

актів зареєстрував у Судновій книзі України без сплати встановленого чинним

законодавством реєстраційного збору 59 суден, чим наніс збитки позивачу у сумі

28421,40грн. у вигляді доходів, які він міг би отримати.

Відповідно

статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті

порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено

відшкодування у  меншому  або 

більшому розмірі.

Якщо

особа,  яка порушила право,  одержала у 

зв'язку  з  цим доходи, 

то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої

порушено,  не може бути меншим від  доходів, 

одержаних особою, яка порушила право.

На  вимогу 

особи,  якій  завдано шкоди,  та відповідно до обставин справи майнова

шкода може бути  відшкодована  і 

в  інший  спосіб, 

зокрема,  шкода,  завдана майну,  може відшкодовуватися в натурі (передання

речі того ж роду та тієї ж якості, 

полагодження пошкодженої речі тощо).

Як

було зазначено вище, збором відшкодовуються витрати на утримання апарату

Інспекції, оренду приміщень, утримання єдиної державної

електронно-інформаційної системи реєстрації суден в Україні та інші витрати.

Відповідно

до пункту 8 Положення № 93, кошти від сплати реєстраційного збору акумулюються

на розрахунковому рахунку Інспекції Головного державного реєстратора флоту і

використовуються нею відповідно до кошторису, затвердженого Мінтрансзв'язку

України.

Таким

чином, сума несплаченого збору є реальним доходом позивача, у зв'язку з чим

позивачу завдано збитків у результаті порушення його цивільного права, а тому

він має право на їх відшкодування.

Ст.33

ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем

таких суду не представлено.

При

таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки

підтверджені матеріалами справи. 

Витрати

по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

відносяться на відповідача відповідно до ст. 

49  ГПК України.

У

судовому засіданні  02.12.2008 р. зі

згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення

оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано  03.12.2008 р.

З

огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 77, 82-84 Господарського

процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства

«Морська адміністрація Керченського морського рибного порту» (98320, АР Крим

вул. Свердлова 49, код ЄДРПОУ 33385610) на користь Інспекції головного

державного реєстратора флоту в особі Одеського регіонального представництва

(68058, м. Одеса, пр-т Шевченко 12 оф. 201, р/р 26007014032097   у   

філії    ВАТ «Укрексімбанк» м.

Київ, МФО 380333, ЄДРПОУ 23989864) збитків в сумі 28421,40грн., 284,21 грн.

держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ

видати після набрання  судовим рішенням|

законної чинності.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                       

Петухова Н.С.