Рішення

від 09.11.2012 по справі 5011-21/12089-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-21/12089-2012 09.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альдор-Трейд» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта» Простягнення 3 713 269,15 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Невечеря С.Г. -дов. №б/н від 20.08.2012 р.;

від відповідача: Кисельов Є.В. -дов. № юр-385/д від 18.05.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альдор Трейд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта»про стягнення 3 713 269,15 грн.

Ухвалою від 05.09.2012 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.09.2012 року.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання 20.09.2012 року та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, судом відкладено розгляд справи на 27.09.2012 року.

27.09.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні, яке судом задоволено та розгляд справи відкладено на 15.10.2012 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-1/947 від 03.10.2012 року справу № 5011-21/12089-2012 передано для повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку із призначенням судді Шевченко Е.О. суддею Київського апеляційного господарського суду.

03.10.2012 року, згідно з пунктом 3.03.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-21/12089-2012, відповідно до якого справу передано судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 03.10.2012 року суддею Спичаком О.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її розгляд на 15.10.2012 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та в судовому засіданні 15.10.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в дане судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 02.11.2012 р.

У судовому засіданні 02.11.2012 р. представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 02.11.2012 р. судом на підстав статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.11.2012 р.

09.11.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшла заява про колегіальний розгляд справи.

У судовому засіданні 09.11.2012 р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні даної заяви з тих підстав, що у відповідності до вимог статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України справа № 5011-41/12089-2012 не відноситься до категорії складних та не потребує її колегіального розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.11.2012 року представник відповідача надав письмове клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи.

Судом було розглянуто та відхилено дане клопотання відповідача, оскільки проведення експертизи не є необхідним для правильного вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 09.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альдор-Трейд» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта»(назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта») (покупець) був укладений договір поставки № 102/16/5-2010, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити зернові та/або олійні культури, та/або продукти їх переробки, іменовані наділі «товар», в асортименті та кількості, визначених в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.2. договору поставки № 102/16/5-2010 від 17.05.2010 р. сторони погодили, що кількість, асортимент товару по кожній окремій поставці визначається в специфікації до цього договору, яка затверджується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору передбачено, що ціна за одиницю товару визначається сторонами в залежності від кількості, асортименту виду товару, що постачається, та затверджується сторонами в специфікації по кожній окремій партії товару.

15.02.2011 р. на виконання умов договору поставки № 102/16/5-2010 від 17.05.2010 р., сторонами була підписана Специфікація № 1, відповідно до п.п. 1 та 5 якої постачальник зобов'язувався поставити сиру нерафіновану олію (суміш пресової та екстракційної) з насіння соняшнику врожаю 2010 року у кількості 2 000,00 тон (+/- 2 %), загальною вартістю 21 600 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, на умовах СРТ в ємностях та території ТОВ «Херсонесос», вул. Красностуденська, 36-В.

Умовами пункту 3.2 договору встановлено, що продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом із необхідними супровідними документами та підписання покупцем відповідного документу про прийняття продукції. З цього моменту покупець набуває право власності на продукцію.

Згідно з п. 4.2 договору оплата партії товару здійснюється покупцем протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі товару.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 102/16/5-2010 від 17.05.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альдор-Трейд» на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонесос»поставило Приватному акціонерному товариству «Укрнафта»продукцію у кількості 2 000,201 тонн загальною вартістю 21 612 970,80 грн., що підтверджується актами приймання-передачі № 27 від 08.03.2011 р., № 28 від 09.03.2011 р., № 29 від 10.03.2011 р., № 30 від 11.03.2011 р. та № 32 від 18.03.2011 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково, сплативши на рахунок позивача 18 183 279,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27634-ПД11 від 16.03.2011 р. та № 27943 від 23.03.2011 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Станом на 27.08.2012 р., враховуючи часткову оплату товару, заборгованість покупця за поставлений товар згідно договору № 102/16/5 від 17.05.2010 р. становить 3 429 691,20 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 3 429 691,20 грн. основною боргу, 124 191,93 грн. три відсотки річних та 159 386,02 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 102/16/5 від 17.05.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

В пункті 4.2 договору сторони погодили, що оплата партії товару здійснюється покупцем протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до актів приймання-передачі передачі № 27 від 08.03.2011 р., № 28 від 09.03.2011 р., № 29 від 10.03.2011 р., № 30 від 11.03.2011 р. та № 32 від 18.03.2011 р. відповідачу була поставлена продукція на суму 21 612 970, 80 грн. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, неповністю розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 3 429 991,20 грн.

Оскільки, обов'язок з оплати продукції у відповідача виникає протягом 90 календарних днів з підписання актів приймання-передачі, то прострочення виконання своїх зобов'язань у відповідача за актом приймання передачі № 27 від 08.03.2011 р. розпочалося з 07.06.2011 р., актом приймання передачі № 28 від 09.03.2011 р. -з 08.06.2011 р., актом приймання передачі № 29 від 10.03.2011 р. -з 09.08.2011 р., актом приймання передачі № 30 від 11.03.2011 р. -з 10.06.2011 р. та актом приймання передачі № 32 від 18.03.2011 р. розпочалося з 17.06.2011 р.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3 429 621,20 грн.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 7.2 договору поставки № 102/16/5-2010 від 17.05.2010 р. нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 159 386,02 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати зі сторони покупця останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 159 386,02 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альдор-Трейд»просить суд також стягнути з відповідача 124 191,93 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають задоволенню повністю у розмірі 124 191,93 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(місцезнаходження : 04053, м. Київ, Шевченківський р-н, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдор-Трейд»(місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. П. Лумумби, 4/6, код ЄДРПОУ 37003363) 3 429 691 (три мільйони чотириста двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одну) грн. 20 коп. основного боргу, 159 386 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 02 коп. пені, 124 191 (сто двадцять чотири тисячі сто дев'яносто одну) грн. 93 коп. три відсотки річних та 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят ) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.11.2012 р.

Суддя Спичак О.М.