Ухвала

від 23.10.2012 по справі 2а/2570/5978/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5978/11 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмі Пром" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмі Пром" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби), за участю прокуратури Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, за участю прокуратури Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просив визнати дії Прилуцької ОДПІ з приводу винесення податкових повідомлень -рішень від 28.01.2011 року № 0000062302/28 та № 0000072302/29 протиправними, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Прилуцької ОДПІ від 28.01.2011 року № 0000062302/28 та № 0000072302/29, визнати неправомірними дії Прилуцької ОДПІ щодо складання акту перевірки № 13/23-32615443 від 12.01.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Велмі Пром»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони у справі у зв'язку з реорганізацією останньої з Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на її правонаступника -Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Чернігівської області Державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що заниження валового доходу за 4 квартал(и) 2009 року в сумі 37214,00 грн. та за 1 квартал 2010 року в сумі 29832,00 грн., завищення валових витрат в сумі 3397601,00 грн. та завищення підприємством податкового кредиту в сумі 213256,00 грн., виникло у зв'язку з не підтвердженням документально фінансово - господарської діяльності з посиланнями на копію наказу директора ТОВ «Велмі Пром» ОСОБА_1 від 18.08.2010 року № 15-1-а «Про знищення документів»із таким змістом: «в зв'язку з закінченням проведення позачергової податкової документальної перевірки належить до знищення без затвердження архівними закладами, не маючи наукової цінності та втративши своє практичне значення документи за 2009 рік та перший квартал 2010 року», окрім того, договір про відкриття кредитної лінії цільової позики в іноземній валюті, укладений з нерезидентом - Eurotrade LLC European Branch не був зареєстрований в установленому чинним законодавством України порядку Національним банком України, а отже не є договором про відкриття кредитної лінії цільової позики в іноземній валюті ,а є договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивач 14.10.2003 року зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області та взятий на податковий облік в Прилуцькій ОДПІ як платник податків 20.10.2003 року, що підтверджується довідкою від 13.04.2011 року № 400/29-021 (а.с. 65, 68).

Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2010 року працівниками Прилуцької ОДПІ ДПС на підставі наказу № 676 від 08.10.2010 року здійснено вихід до позивача, що знаходиться за адресою: м. Прилуки, вул. Іванівська, 79 для вручення направлення на перевірку № 982 від 08.10.2010 року та проведення планової виїзної документальної перевірки, а саме:

- 08.10.2010 року здійснено вихід на підприємство позивача. Дане підприємство зареєстроване в Прилуцькій ОДПІ ДПС за адресою м. Прилуки, вул. Іванівська, 79. За зареєстрованою адресою посадові особи були відсутні, про що було складено акт № 21 /23-32615443 від 08.10.2010 року (а.с. 114);

- 11.10.2010 року здійснено вихід на підприємство позивача. За зареєстрованою адресою посадові особи були відсутні, про що складено акт № 22 /23-32615443 від 11.10.2010 року (а.с. 115);

- 12.10.2010 року на підприємстві знаходилась головний бухгалтер ОСОБА_4, якій було запропоновано отримати направлення на перевірку № 982 від 08.10.2010 року. Головний бухгалтер відмовилась отримувати направлення та допускати до проведення перевірки працівників Прилуцької ОДПІ ДПС, в зв'язку з тим, що на підприємстві відсутній директор ТОВ «Велмі Пром»ОСОБА_1

Відповідно до ст. 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протокол про адміністративне правопорушення на головного бухгалтера ТОВ «Велмі Пром» ОСОБА_4 та надано його для ознайомлення, написання пояснення та підписання. Головний бухгалтер відмовилась від підписання протоколу. Про факт відмови від отримання направлення та не допуску складено акт № 24/23-32615443 від 12.10.2010 року та відмови від підпису протоколу № 25 від 12.10.2010 року (а.с. 116, 117).

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року по справі № 2а-5566/10/2570 за позовом Прилуцької ОДПІ ДПС до ТОВ «Велмі Пром»про зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено повністю: зобов'язано ТОВ «Велмі Пром»допустити Прилуцьку ОДПІ ДПС до проведення планової виїзної перевірки, надати первинні документи, документи податкового та бухгалтерського обліку необхідні для проведення планової виїзної перевірки (а.с. 188-189).

Для проведення планової документальної перевірки позивача Прилуцькою ОДПІ ДПС листом від 07.12.2010 року № 12916/7/23-307 зобов'язано підприємство надати документи згідно з переліком, що свідчили про здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року (а.с. 119).

На запит Прилуцької ОДПІ ДПС позивачем надана копія наказу за підписом директора ТОВ «Велмі Пром»ОСОБА_1 від 18.08.2010 року № 15-1-а «Про знищення документів»із таким змістом: «В зв'язку з закінченням проведення позачергової податкової документальної перевірки належить до знищення без затвердження архівними закладами, не маючи наукової цінності та втративши своє практичне значення документи за 2009 рік та перший квартал 2010 року»(а.с. 173).

Разом з тим, Прилуцькою ОДПІ ДПС на підставі направлень на перевірку від 06.12.2010 року № 1307, від 14.12.2010 року № 1347, згідно із ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року № 2а-5566/10/2570 та наказів Прилуцької ОДПІ ДПС від 06.12.2010 року № 954, від 14.12.2010 року № 991 проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт від 12.01.2011 року № 13/23-32615443 (далі - Акт перевірки) (а.с. 11-30).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 1.22.2 п. 1.22, п.п. 1.3. 1 ст. 1, п. 3.1 ст. 3 п.п. 4.4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.3.19 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 582781,00 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 818922,00 грн., в тому числі: 2 квартал 2009 року в сумі 236062,00 грн.; 3 квартал 2009 року в сумі 302026,00 грн.; 4 квартал 2009 року в сумі 153056,00 грн.; 1 квартал 2010 року в сумі 118965,00 грн.; 2 квартал 2010 року в сумі 8813,00 грн.

- п. 1.4, п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 515088,00 грн., в тому числі по місяцях: квітень 2009 року на суму 18901,00 грн.; травень 2009 року на суму 10323,00 грн.; червень 2010 року на суму 24062,00 грн.; липень 2009 року на суму 24299,00 грн.; серпень 2009 року на суму 67610,00 грн.; вересень 2009 року на суму 90462,00 грн.; жовтень 2009 року на суму 39689,00 грн.; листопад 2009 року на суму 5520,00 грн.; грудень 2009 року на суму 19984,00 грн.; квітень 2010 року на суму 16707,00 грн.; травень 2010 року на суму 24167,00 грн.; червень 2010 року на суму 173364,00 грн.

- п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, внаслідок даного порушення нарахована пеня в розмірі 9020,89 грн.

- ст. 1 Указу Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що недотримання термінів зберігання бухгалтерських документів ТОВ «Велмі Пром»є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки подав заперечення, в яких просив визнати необґрунтованим висновок акту перевірки (а.с. 85-86).

На підставі акту перевірки Прилуцькою ОДПІ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2011 року № 0000062302/28, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 733078,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.01.2011 року № 0000072302/29, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 645050,00 грн. (а.с. 7, 9).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, однак рішенням від 08.04.2011 року № 651/10/25-020 Державна податкова адміністрація в Чернігівській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ ДПС від 28.01.2011 року № 0000062302/28 та № 0000072302/29, а скаргу позивача від 10.02.2011 року - без задоволення.

Щодо порушення установленого порядку ведення бухгалтерського обліку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Так, ст. 2 вищевказаного Закону передбачено, що під терміном «підприємство»в цьому Законі розуміються всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, установи визначається згідно з Переліком типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. № 41 (далі - Перелік типових документів).

У Загальних положеннях Переліку типових документів (пп. 1.1, 1.2) зазначено, що цей Перелік є основним нормативним документом при визначенні термінів зберігання документів, що утворюються під час документування однотипних управлінських функцій, виконуваних органами державної влади, місцевого самоврядування та іншими установами, організаціями і підприємствами (далі - організації) у процесі своєї діяльності, а також документації, що утворюється в результаті виробничої і науково-технічної діяльності установ, організацій і підприємств.

У розділі 4 «Облік та звітність»щодо цього документа встановлено трирічний термін зберігання облікових регістрів (головна книга, журнали, розроблювальні таблиці тощо), первинних документів і додатків до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти тощо) за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для бюджетних установ та організацій, а також для госпрозрахункових підприємств і організацій, які перебувають у сфері управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - ревізії.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що на запит Прилуцької ОДПІ, з метою проведення перевірки останньою, позивачем було надано копію наказу за підписом директора ТОВ «Велмі Пром»ОСОБА_1 від 18.08.2010 року № 15-1-а «Про знищення документів» із таким змістом: «У зв'язку із закінченням проведення позачергової податкової документальної перевірки, належить до знищення без затвердження архівними закладами, не маючи наукової цінності та втративши своє практичне значення документи за 2009 рік та перший квартал 2010 року».

Судом апеляційної інстанції було зобов'язано відповідача надати належним чином завірену копію Акту проведення позачергової перевірки ТОВ «Велмі Пром», відповідно до наказу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області № 486 від 21.07.2010 року з метою з'ясування правомірності знищення позивачем первинних документів.

З отриманого Акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась відповідачем виключно з питань правильності нарахування, повноти, своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року та перевірки майна, яке знаходиться в податковій заставі.

Враховуючи той факт, що відповідно до направлень від 06.12.2010 року № 1307 та від 14.12.2010 року № 1347 перевірка ТОВ «Велмі Пром»проводилась з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, підстави для знищення та ненадання позивачем необхідних первинних документів були відсутні.

Щодо заниження рядка 01.1 Декларації «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»на загальну суму 683 600,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

На виконання Договору відкриття кредитної лінії цільової позики в іноземній валюті № 2 від 20.02.2009 року (далі - Договір) ТОВ «Велмі Пром»було отримано від Eurotrade LLC European Branch (Республіка Сейшельські Острови) грошові кошти в іноземній валюті в сумі 86 460,50 доларів США, які складають у гривневому еквіваленті 692 202,18 грн.

За даними платника податків станом на 01.04.2010 року, грошові кошти в сумі 692 202,18 грн. не були повернуті на рахунок Кредитора.

У рахунок погашення боргу, що виник в результаті отримання безвідсоткової кредитної лінії в іноземній валюті, 12.06.2010 року у м. Москві укладено угоду про відступне № б/н від 12.06.2010 року (далі - Угода) між Eurotrade LLC European Branch «Кредитором»в особі директора ОСОБА_5 і позивачем («Боржником») в особі ОСОБА_1

Угоду про відступне № б/н від 12.06.2009 року скріплено печатками, підписами суб'єктів господарювання та зазначено прізвища: від позивача ОСОБА_1, від Eurotrade LLC European Branch ОСОБА_5 та зазначено підписи.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, договір про відкриття кредитної лінії цільової позики в іноземній валюті № 2 від 20.02.2009 року не пройшов обов'язкову реєстрацію Національним банком України та не отримав реєстраційного свідоцтва територіального управління Національного банку України, а тому не набрав чинності з моменту його укладення.

З огляду на вищевказане, у позивача на момент здійснення перевірки залишилась не повернутою сума поворотної фінансової допомоги перед Кредитором Eurotrade LLC European Branch за даним Договором в сумі 692 202,18 грн., яка повинна бути повернута лише грошовими коштами, відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Договору «позика повертається в безготівковій формі платіжними дорученнями шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок Кредитора».

З метою погашення заборгованості та на виконання угоди про відступне від 12.06.2010 року, згідно Акту прийому - передачі від 12.06.2010 року (складеного у м. Москві) Eurotrade LLC European Branch, (далі «Кредитор»), в особі директора ОСОБА_5, прийняв, а позивач, (далі «Боржник», в особі Директора ОСОБА_1 передав у відповідності з Угодою про відступне від 12.06.2010 року наступне майно, розміщене за адресою: Україна, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Іванівська, 79: Котли «Велгас»- 7,5 - 17, 5 ПХО, ПЕ, ПЕО в кількості 172 шт. на суму 309 600,00 грн. (без податку на додану вартість (далі - ПДВ)) та Котли «Велгас»- 7,5 17, 5 50 Х, ВХ в кількості 220 шт. на суму 374 000,00 грн. (без ПДВ); всього на загальну суму 683 600 грн. (без ПДВ).

Загальна вартість майна, що передається по даному Акту прийому-передачі, складає 86 356,74 доларів США згідно курсу Національного банка України на дату підписання даного додатку. Акт прийому-передачі підписаний із зазначенням прізвищ: зі сторони Кредитора директором ОСОБА_5, зі сторони Позичальника директором ОСОБА_1 та скріплений печатками.

Порядок одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів визначений статтею 1 Указу Президента України від 27.06.1999 р. № 734 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»відповідно до якого договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за позиченими у них кредитами, позиками у іноземній валюті підлягають реєстрації Національним банком України.

Згідно пункту 1.7 Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004 року «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 р. № 885/9484 договори які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.99 N 734 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства". Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку.

Як встановлено в суді першої інстанції, Прилуцькою ОДПІ направлений запит до управління Національного банку України від 20.12.2010 року № 13968/22-012 щодо реєстрації договору відкриття кредитної лінії цільової позики в іноземній валюті № 2 від 20.02.2009 р. та факту видачі реєстраційного свідоцтва.

Управлінням Національного банку України в Чернігівській області надано відповідь за № 79/10 від 06.01.2011 року, що станом на 30.12.2010 року до управління не надходило клопотань від позивача щодо реєстрації договорів про отримання кредитів від нерезидента.

З наведеного вбачається, що позивачем порушено норми чинного законодавства щодо укладання Договору відкриття кредитної лінії цільової позики.

Не заслуговує на увагу суду доводи апелянта щодо того, що у зв'язку із не проходженням процедури реєстрації у Національному банку України договору відкриття кредитної лінії цільової позики є нікчемним в силу закону, а отже відповідач мав право звернутися лише з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства з огляду на наступне.

Правові наслідки відсутності реєстрації договорів в іноземній валюті, укладених між резидентом та нерезидентом визначені в п. 2 вищевказаного Указу Президента, відповідно до якого встановлено, що у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції - штрафи у сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначених договорів. Суми штрафів спрямовуються до Державного бюджету України.

З вказаної правової норми вбачається, що відсутність реєстрації не тягне за собою визнання договору нікчемного, а є підставою для застосування до порушників фінансових санкцій.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що в зв'язку тим, що Договір відкриття кредитної лінії цільової позики не пройшов обов'язкової реєстрації Національним банком України, останній не набрав чинності з моменту його укладення, а отже даний договір для цілей оподаткування є договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.11. ст. 1 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Пунктом 1.11.1. ст. 1 Закону передбачено, що фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент і підлягає оподаткуванню в порядку встановленому п. 7.9 ст. 7 цього Закону.

Згідно п. 7.9 ст. 7 даного Закону платник податку, який одержав фінансовий кредит, не включає його суму до валового доходу при отриманні та не враховує у складі валових витрат при поверненні.

Підпунктом 1.22.2. пункту 1.22 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) передбачено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок перевірки контролюючого органу щодо того, що товариством в порушення пункту 1.31 статті 1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), занижено суму інших доходів (ряд. 0.1.6 Декларації від 08.08.2009№ 25937) на 192142,00 грн.

З урахуванням вищевказаного варто зазначити, що договір про відступне, в такому разі є договором поставки, адже не можливо змінити спосіб виконання договірного зобов'язання за договором, який фактично не був укладений.

Тому правомірним є висновок суду першої інстанції щодо того, що господарська операція з передачі ТМЦ згідно акту прийому-передачі від 12.06.2010 р. на загальну суму 683600,00 грн. підлягає оподаткуванню згідно пункту 1.31 статті 1 та підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, п.п. 1.31. статті 1 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 вищезазначеного Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону валовий доход включає зокрема загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Судом першої інстанції було встановлено, що у зв'язку з ненаданням позивачем для перевірки підтверджуючих первинних бухгалтерських та податкових документів фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., значення показників рядка 02 Декларацій «Коригування валових доходів»за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. становитиме 53 871 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 року 53871,00 грн.

Позивачем також завищено значення рядка 02 на суму 67046,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2009 року в сумі 37214 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 29832,00 грн.

Документальною перевіркою з посиланням на порушення підпункту 1.22.2 пункту 1.22, пункту 1.31 статті 1, підпункту 4.1.1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено заниження скоригованого валового доходу за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. в сумі 942788,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 192142,00 грн., 4 квартал 2009 року 37214,00 грн., 1 квартал 2010 року 29832,00 грн., 2 квартал 2010 року 683600,00 грн.

Проведеною перевіркою повноти визначення валових витрат за перевірений період (згідно акту планової перевірки, довідки позапланової перевірки та пояснень працівників, що здійснювали перевірку) встановлено їх завищення всього в сумі 2467763,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року на 402756,00 грн., за 3 квартал 2009 року на 799449,00 грн., за 4 квартал 2009 року на 352878,00 грн., за 1 квартал 2010 року на 912680,00 грн. При цьому згідно акту планової перевірки заниження валових витрат встановлено у сумі 3397601,00 грн.

У зв'язку з частково наданими під час розгляду заперечень до акту перевірки позивачем документами була проведена позапланова виїзна перевірка з питань правильності віднесення до валових витрат на оплату праці та сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. (довідка від 28 січня 2011 року № 99/23-32615443).

Даною позаплановою перевіркою підтверджено рядок 04.3 декларацій за перевірений період «Витрати на оплату праці»в сумі 678394,00 грн. та рядок 04.4 «Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування»в сумі 251444,00 грн., а всього 929838,00 грн. Дана сума врахована при винесенні податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У зв'язку з тим, що позивачем для перевірки не були надані підтверджуючі первинні бухгалтерські та податкові документи фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., перевіркою з посиланням на підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) встановлено завищення валових витрат, а саме: у рядку 04.1 - в сумі 1490297,00 грн.; у рядку 04.2 - в сумі 259756,00 грн.; у рядку 04.9 в сумі 582781,00 грн., у рядку 04.12 - в сумі 8562,00 грн.; у рядку 04.13 - в сумі 180581,00 грн.; у рядку 05 в сумі -54214,00 грн., а всього завищено на 2467763,00 грн.

Також, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. встановлено їх завищення в сумі 100860,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 26981,00 грн., 3 квартал 2009 року 25758,00 грн., 4 квартал 2009 року 24605,00 грн., 1 квартал 2010 року 23516,00 грн.

В Акті перевірки посадовими особами відповідача відображено, що в ході проведення перевірки позивачем не надано документів за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. для підтвердження достовірності обрахування сум амортизаційних відрахувань (головної книги, журналів-ордерів по рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необортні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 13 «Знос», 15 «Капітальні інвестиції», первинних бухгалтерських документів до них, розрахунків амортизаційних відрахувань).

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., встановлено його заниження на суму 586463,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 4133,00 грн., 3 квартал 2009 року 225585,00 грн., 4 квартал 2009 року 90033,00 грн., 1 квартал 2010 року 87000,00 грн., 2 квартал 2010 року 179712,00 грн.

Перевіркою також встановлено, що в порушення підпункту 1.22.2 пункту 1.22, підпункту 1.3.1 ст.1, пп..4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем занижено скоригований валовий дохід на суму 942788,00 грн., завищено скориговані валові витрати на суму 2467763,00 грн. та завищено суму амортизаційних відрахувань в розмірі 100860,00 грн.

Вищевказані порушення призвели до порушення пункту 3.1 статті 3 вищезаначеного Закону, а саме до заниження товариством об'єкта оподаткування на суму 3511411,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2009 року на 621879,00 грн.; 3 квартал 2009 року 825207,00 грн.; 4 квартал 2009 року 414697,00 грн.; за 1 квартал 2010 року 966028,00 грн.; 2 квартал 2010 року 683600,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. встановлено їх заниження в сумі 301832,00 грн., у тому числі за серпень 2009 року в сумі 67610,00 грн., грудень 2009 року 19984,00 грн., квітень 2010 року 16707,00 грн., травень 2010 року 24167,00 грн., червень 2010 року 173364,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України за серпень 2009 року»наведено інформацію щодо наявності правових відносин між позивачем з наступними суб'єктами господарської діяльності:

1. ТОВ «Велмі Плюс»( код 31918894); до складу податкового кредиту даного товариства включено ПДВ в сумі 11 224,00 грн. Позивачем за серпень 2009 року не проведено податкові зобов'язання з ПДВ. Розбіжність за серпень 2009 року становить 11224,00 грн.

2. ТОВ «Велмі»(код 23497061); до складу податкового кредиту даного товариства включено ПДВ в сумі 5 726,50 грн. Позивачем за серпень 2009 року не проведено податкові зобов'язання з ПДВ. Розбіжність за серпень 2009 року становить 5 726,50 грн.

3. ТОВ «Металойлгруп» (код 35426433); до складу податкового кредиту даного товариства включено ПДВ в сумі 11 734,00 грн. Позивачем за серпень 2009 року не проведено податкові зобов'язання з ПДВ. Розбіжність за серпень 2009 року становить 11 734,00 грн.

4. СПД ОСОБА_4 (код НОМЕР_1); до складу податкового кредиту даного СПД включено ПДВ в сумі 2 948,00 грн. Позивачем за серпень 2009 року не проведено податкові зобов'язання з ПДВ. Розбіжність за серпень 2009 року становить 2 948,00 грн.

5. ПП «ІТС Україна»(код 30371008); до складу податкового кредиту даного підприємства включено ПДВ в сумі 522,00 грн. Позивачем за серпень 2009 року не проведено податкові зобов'язання з ПДВ. Розбіжність за серпень 2009 року становить 522,00 грн.

Крім того, перевіркою включено до податкового зобов'язання за серпень 2009 року 34 624,67 грн. та 830,50 грн. У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкової Декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року, поданому позивачем до Прилуцької ОДПІ у Розділі І «Податкові зобов'язання»зазначена сума 34 624,67 грн. інші платники податку (кінцевий споживач) та ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_2) на суму 830,50 грн., які були включені до рядка 1 Декларації з ПДВ за серпень 2009 року. Податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 року Прилуцькою ОДПІ визнана недійсною, про що повідомлено позивача листом № 5568/10/15-212 від 22.09.2009 року.

Також, відповідно до звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України за грудень 2009 року»наведено інформацію щодо наявності правових відносин між позивачем з наступними суб'єктами господарської діяльності:

1. ПП «ІТС Україна»(код 30371008); до складу податкового кредиту даного підприємства включено ПДВ в сумі 338,00 грн. Позивачем за грудень 2009 року не проведено податкові зобов'язання з ПДВ. Розбіжність за грудень 2009 року становить 338,00 грн.

2. ТОВ «Стройбитсервіс»(код 230549038); до складу податкового кредиту даного товариства включено ПДВ в сумі 3 372,50 грн. Позивачем за грудень 2009 року не проведено податкові зобов'язання з ПДВ. Розбіжність за грудень 2009 року становить 3 372,50 грн.

Крім того, перевіркою включено до податкового зобов'язання за грудень 2009 року 16 014,84 грн. та 259,00 грн.

У Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкової Декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, поданому позивачем до Прилуцької ОДПІ у Розділі І «Податкові зобов'язання»зазначена сума 16 014,84,00 грн. інші платники податку (кінцевий споживач) та ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_2) на суму 259,00 грн., які були включені до рядка 1 Декларації з ПДВ за грудень 2009 року. Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року Прилуцькою ОДПІ визнана недійсною.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що в ході проведення перевірки позивачем за квітень, травень, червень 2010 року були надані наступні документи: головна книга, договори, угоди, (додатки до них), оборотно-сальдові відомості по рах. 20 «Виробничі запаси», 22 «малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»та первинні бухгалтерські документи до них, на підставі яких за даними перевірки визначено суми податкових зобов'язань за квітень 2010 року в сумі 16707,00 грн., травень 2010 року 24167,00 грн. та червень 2010 року в сумі 36644,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Перевіркою, з посиланням на порушення п.1.4, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання в сумі 301832,00 грн., в тому числі за серпень 2009 року в сумі 67610,00 грн., грудень 2009 року в сумі 19984,00 грн., квітень 2010 року в сумі 16707,00 грн., травень 2010 року в сумі 24167,00 грн., червень 2010 року в сумі 173364,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. встановлено його завищення в сумі 213256,00 грн., в тому числі за квітень 2009 року в сумі 18901,00 грн., травень 2009 року в сумі 10323,00 грн., червень 2009 року в сумі 24062,00 грн., липень 2009 року в сумі 24299,00 грн., вересень 2009 року в сумі 90462,00 грн., жовтень 2009 року в сумі 39689,00 грн., листопад 2009 року в сумі 5520,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 вищезазначеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Перевіркою з посиланням на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) встановлено завищення позивачем податкового кредиту в сумі 213256,00 грн., в тому числі за квітень 2009 року в сумі 18901,00 грн., травень 2009 року в сумі 10323,00 грн., червень 2009 року в сумі 24062,00 грн., липень 2009 року в сумі 24299,00 грн., вересень 2009 року в сумі 90462,00 грн., жовтень 2009 року в сумі 39689,00 грн., листопад 2009 року в сумі 5520,00 грн.

Колегія суддів вважає доцільним посилання суду першої інстанції на п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом першої інстанції встановлено та відображено в Акті перевірки факт не надання позивачем, у встановлені терміни, документів ні під час проведення перевірки та підписання акта, ні під час розгляду заперечень на акт перевірки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмі Пром" - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмі Пром" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.