Рішення

від 26.11.2008 по справі 06/69-42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

від "26" листопада 2008 р.                                                      

по справі  № 06/69-42

Суддя

господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувшисправу

за

позовом Луцької автомобільної школи Товариства сприяння оборони України,

м.

Луцьк

до

Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк 

про

стягнення 18 332 грн. 98коп.

за

участю представників сторін:

від

позивача: Фенін О.Ю. (дов. № 216 від 03.11.2008р.)

від відповідача:ОСОБА_1

- підприємець

В

судовому засіданні 25.11.2008р., на підставі ст.77 ГПК України, за згодою

представників сторін, оголошена перерва до 26.11.2008р. до 11 год. 00 хв. для

подання сторонами додаткових доказів.

Суть

спору: позивач - Луцька автомобільна школа Товариства сприяння оборони України

звернувся із позовом до відповідача - Підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 463

грн. заборгованості за договором оренди; 9 970 грн. пені за період з

01.01.2006р. по 01.01.2007р.; 2 490 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань за

період з 01.01.2006р. по 31.08.2008р. та 409 грн. 95коп. - 3% річних за період

з 01.04.2006р. по 01.10.2008р., а всього 18 332 грн. 98коп.

В

підтвердження позовних вимог позивач посилається на довідку про результати

пошуку по БД Автомобіль за критеріями: державний номер - НОМЕР_1 (а.с.8);

договір оренди № 22 від 01.01.2006р. (а.с.10); акти виконання послуг № 54 від

22.02.2006р. (а.с.11), акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №

ОУ-0000072 (а.с.12), акт на виконання послуг №23 від 31.01.2006р. (а.с.13);

квитанції про оплату від 20.02.2006р., 27.03.2006р., 26.01.2006р. (а.с.11-13);

кошторис вартості орендної плати від 24.11.2008р.; акт про знаходження

автомобіля на території автопарку Луцької авто школи від 24.11.2008р.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач

в судовому засіданні позовні вимоги в частині заборгованості по орендній платі

згідно договору № 22 від 01.01.2006р. визнав.

Розглянувши

наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

1

січня 2006 року між Луцькою автомобільною школою Товариства сприяння оборони

України та Підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 22.

Згідно

п.1.1., 2.1. вказаного договору орендодавець надає орендарю місце для стоянки

автомобіля DAF-85, держаний НОМЕР_1 на території автопарку автомобільної школи

у м. АДРЕСА_1, а орендар, зобов'язався сплачувати орендну плату орендодавцю в

сумі 150 грн. до 10 числа кожного місяця.

Пунктом

4.3.договору встановлено, що строком його дії є: 01.01.2006р. до 01.01.2007р.

На

виконання умов договору оренди № 22 від 1.1.2006р., позивач надав відповідачу

місце для стоянки автомобіля, що підтверджується актом виконання послуг № 54

від 22.02.2006р., актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000072

від 09.03.2006., актом на виконання послуг №23 від 31.01.2006р.

Однак,

відповідач взяті на себе до договірні зобов'язань по оплаті оренди виконав

частково, а саме на суму 450 грн., що підтверджується квитанціями від

20.02.2006р., 27.03.2006р., 26.01.2006р.

Відповідно

до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України

обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а

також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Частина

1 ст.283 ГК України встановлює, що за договором оренди одна сторона

(Орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у

користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею

526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні

виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи

викладеного, оскільки строк дії договору встановлено до 01.01.2007р., суд

дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачем суми заборгованості

за період із вказаної дати до 01.10.2008р. в розмірі 5 463 грн.

Оскільки

договірні відносини сторін за договором оренди припинились 01.01.2007р., то у

відповідача відсутні правові підстави для стягнення орендної плати з

01.01.2007р. по 01.10.2008р. За таких обставин позов підлягає до задоволення в

частині стягнення основної заборгованості в сумі 1 350 грн.; в позові на суму 4

113 грн. слід відмовити.

Відповідно

до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може

забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом

3 договору № 22 від 01.01.2006р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати

за оренду, з орендаря стягується пеня - штраф в розмірі 0,5% від суми, належної

до оплати за кожний прострочений день.

Вимоги

позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 9970 грн., відповідно до п.3 вказаного

договору, за неналежне виконання зобов'язань, задоволенню не підлягають в

повному обсязі. При цьому судом враховано таке.

До

стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 Цивільного Кодексу України

встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Водночас,

порядок застосування штрафних санкцій за неналежне виконання  господарського зобов'язання та їх розмір

визначено ст.ст.231,232 Господарського кодексу України.

Згідно

зазначених норм нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

Оскільки

позивач звернувся із позовом про стягнення штрафу у жовтні 2008р., то позовні

вимоги в частині його стягнення не підлягають до задоволення за період

01.01.2006р. по 01.01.2007р.

Отже

в позові в частині стягнення пені на суму 9970 грн. слід відмовити.

Крім

того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

З

огляду на викладене, та враховуючи встановлену судом суму заборгованості

відповідача перед позивачем, згідно договору оренди № 22 від 01.01.2006р. -

1350грн., то розмір інфляційних нарахувань та сума 3% річних до задоволення

підлягають частково, а саме: 476 грн. 65 коп. за період з 01.01.2006р. по

31.08.2008р. та 87 грн. 46 коп. за період з 01.04.2006р. по 01.10.2008р.

відповідно.

Оскільки

спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті

державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід

покласти на нього пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК

України.

Враховуючи

зазначене та керуючись ст. ст. 261, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.

193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України,

господарський суд -

в и р

і ш и в :

1.

Позов задовольнити на суму 1 914 грн. 11 коп.

2.

Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 і. н. НОМЕР_1 на користь Луцької

автомобільної школи Товариства сприяння оборони України (м. Луцьк, пр.

Перемоги, 1, р/р 26006000033001, АТ Укрінбанк, МФО 303343, код ЄДРПОУ 02724392)

1 350 грн. заборгованості, 87 грн. 46 коп. - 3% річних, 476 грн. 65 коп.

інфляційних нарахувань та 19 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та

118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В

позові  на суму 16 418 грн. 87 коп.

відмовити.

          Суддя                                                         

В.М.Дем'як