Ухвала

від 07.11.2012 по справі 2а-2153/09/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 10383/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Голд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року в справі за позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Голд»про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2009 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Голд»про стягнення на користь державного бюджету фінансових санкцій на суму 1700 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що постанова про накладення на відповідача фінансових санкцій не оскаржена та є чинною. Кошти відповідачем не сплачено, а тому такі підлягають стягненню в примусовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто в дохід Державного бюджету фінансові санкції в розмірі 1700 грн. за постановою № 059670 від 05 серпня 2008 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що у передбачений законом термін суму застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачено. Постанову про застосування фінансових санкцій оскаржено не було.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -товариством з обмеженою відповідальністю «Явір Голд», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що відповідно до ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про автомобільний транспорт»цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 081743 від 23 липня 2008 року, складеним за наслідками перевірки транспортного засобу марки Део Сенс, номерний знак НОМЕР_1, зафіксовано виявлені порушення, відповідальність за які передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»(А. с. 4).

05 серпня 2008 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області Дерягіним В. І., винесено постанову № 059670 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Голд»фінансових санкцій, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»(А. с. 5).

Копії згаданої постанови направлено відповідачу за місцем його знаходження рекомендованим листом із повідомленням, який отримано ним 15 серпня 2008 року (А. с. 6)

Пунктами 32-35 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, передбачено можливість скарження постанов про застосування фінансових санкцій.

Відповідачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України, не надано доказів оскарження постанови № 059670 від 05 серпня 2008 року про застосування фінансових санкцій, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, така є чинною.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає, що наявність чинного рішення суб'єкта владних повноважень про застосування до відповідача фінансових санкцій та невиконання такого рішення відповідачем, є безумовними підставами для стягнення фінансових санкцій з останнього.

Законність постанови № 059670 від 05 серпня 2008 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Голд»фінансових санкцій не є предметом доказування у даній адміністративній справі.

Стосовно посилань апелянта на ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, то суд апеляційної інстанції такі відхиляє, оскільки до відповідача застосовано фінансові санкції відповідно до положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а не накладено адміністративне стягнення в порядку визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Явір Голд»залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року в справі № 2а-2153/09/0970 -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук