Постанова

від 11.12.2008 по справі 21/117-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 11 грудня 2008 р.                                                                                   

№

21/117-08 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого

(доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за

участю представників: позивача -

відповідача

-

розглянувши

касаційну скаргу ТзОВ

"Омега" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від

11 липня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 8 вересня 2008 року у справі за позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи ОСОБА_1. до ТзОВ "Омега" про стягнення 52

117, 71 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          У травні 2008 року позивач звернувся до господарського

суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення 46060, 54

грн. суми боргу, 1555, 17 грн. пені, 502 грн. штрафу, 4000 грн. витрат на

послуги адвоката.

          Заявою про зміну позовних вимог позивач

просив стягнути з відповідача 46060, 54 грн. боргу, 2776, 84 грн. пені, 869,87

грн. штрафу, 4000 грн. витрат на послуги адвоката.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області

від 11 липня 2008 року (суддя Алмазова І.В.) позов задоволений частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 46060, 54 грн. боргу, 1968, 28 грн.

пені, 865,05 грн. річних, 3885,57 грн. витрат по сплаті на послуги адвоката,

судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

          Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 8 вересня 2008 року рішення суду залишене

без змін.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями,

ТзОВ "Омега" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне

застосування судами норм матеріального і процесуального права.

          Обговоривши доводи касаційної скарги,

вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.525 ЦК України одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо

інше не встановлено договором або законом.

Відповідно

до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.         

Як

вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2006 року між сторонами у справі був

укладений договір №006-д, умовами якого передбачено, що вико навець

зобов'язаний виконувати технічне обслуговування та ремонт обладнання і

приміщень замовника згідно додатку №1, а замовник - прийняти виконані роботи та

послуги і сплатити виконавцю їх вартість відповідно додатку №2 до даного

договору. Щомісячна вартість послуг передбачена додатком №2 до укладеного

договору.

Роботи

по ремонту згідно умов зазначеного договору на правлені на забезпечення

безпечної, надійної, безперервної роботи обладнання, експлуатацій них витрат та

матеріалів, в тому числі: контроль технічного стану обладнання, усунення по

шкоджень, перевірку обладнання, профілактичне та планово-попереджувальні

ремонти облад нання приміщення.

Виконання

ремонту передбачено відповід но з узгодженими замовником планами та графіками,

в об'ємах, встановлених замовником в Додатку №1 до даного договору (п.2.1.7.).

Згідно

п.4.1 укладеного договору, оплата виконується на підставі виставлених рахунків

виконавця протягом 10 банківських днів після пред'явлення рахунку. Рахунок

виписується на підставі актів виконаних робіт, підтверджених керуючим

супермаркету.

Відповідно

до 4.3 договору, у вартість тех нічного обслуговування та ремонту обладнання

входить вартість матеріалів, ціна яких не перевищує 20 грн., які

використовуються виконавцем для ремонту обладнання.

На

підставі п.4.5 замовник сплачує виконавцю роботи, не передбачені Додатком №1,

на підставі двосторонніх угод та актів виконаних робіт.

За

змістом Додатків № 1 та № 2 до даного договору сторонами узгоджено перелік

робіт технічного обслуговування і ремонту механічного обладнання і приміщень

(11 позицій) та міс цезнаходження об'єкту, вартістю 4500 грн. щомісяця.

         Як правильно встановлено судами при

розгляді справи, на виконання умов вказаного договору та додатків до нього

позивачем були виконані роботи на загальну суму 46060,54 грн., що

підтверджується матеріалами справи.

         Згідно ст.530 Цивільного кодексу

України, якщо строк виконання боржником обо в'язку не встановлений або

визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семи

денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не

випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи,

що відповідач вартість виконаних робіт не оплатив, місцевий суд, з яким

погодився апеляційний суд, правильно стягнув з відповідача заборгованість в

розмірі 46060, 54 грн.

       Відповідно до ст.193 Господарського

кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для

належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою

для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими

законами або договором.

Як

встановлено судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, пунктом 5.4

укладеного сторонами договору передбачається, що у випадку порушення замовником

строків по сплаті ро біт виконаних виконавцем, замовник сплачує виконавцю пеню

в розмірі облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочки оплати

Згідно

ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється  від 

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник,

який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає,

що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у

рішенні вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав

такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі

1968, 28 грн., 3% річних в сумі 865, 05 грн. та відмовив в решті позовних вимог

за їх необгрунтованістю.

Крім

того, правильно рішенням місцевого господарського суду стягнуто з відповідача

на користь позивача 3885, 57 грн. витрат по сплаті на послуги адвоката, які

передбачені умовами укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 договором

№07/03 від 07.03.2008 року про правову допомогу адвоката в суді по даній

справі. 

За

таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи,

тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись  ст. ст. 1115, 1117, 1119,

11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                           П О С Т А Н О В И

В:

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2008 року та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 вересня

2008 року залишити без змін, а касаційну скаргу  ТзОВ "Омега" - без

задоволення.

Головуючий,

суддя                                                   

В.Дерепа

Судді                                                                            Б.Грек

Л.Стратієнко