Рішення

від 13.11.2012 по справі 5016/2183/2012(3/98)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5016/2183/2012(3/98)

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Миколаївгаз»

54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСД»

54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/24

про стягнення заборгованості в сумі 15 993,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Панфілова О.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 14 843,25 грн. -основного боргу, 191,02 грн. -3% річних, 958,73 грн. -пені, всього 15 993,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № П/2010-ПГ-Г-1013 від 01.08.2010 р. на постачання та транспортування природного газу, додатків до нього, додаткових угод № 4 від 29.12.10 р., № 6 від 01.04.11 р., № 10 від 01.11.11 р. та № 11 від 01.11.11 р., акту прийому-передачі природного газу, реєстру споживання природного газу, норм ст.ст. 258, 525, 526, 549-551, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що всупереч вимогам чинного законодавства України відповідачем зобов'язання по оплаті природного газу у лютому 2012 року в повному обсязі не виконано.

Відповідач відзив по суті позову не надав, вимоги ухвали суду від 17.10.12 р. не виконав, свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5402803269873.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

13.11.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

01.08.2010 року між сторонами був укладений договір № П/2010-ПГ-Г-1013 «про постачання та транспортування природного газу»згідно з умовами якого, товариство, як позивач, зобов'язалось за наявності обсягів поставити та здійснити транспортування до об'єктів споживача, зазначених у «Переліку об'єктів на яких споживачем приймається газ», природний газ, а відповідач, як споживач, зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.5 договору оплата планових обсягів (вартість газу, послуги з постачання, транспортування, цільова надбавка) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок товариства 100 % попередньої оплати до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі та/або акту про виконані роботи по транспортуванню газу (за звітний місяць) до 05 числа місяця, наступного за звітним. У разі, якщо споживач не виконує своїх обов'язків, та не складає акти визначені п. 4.9 цього договору, підставою для взаєморозрахунків між сторонами є щомісячні реєстри спожитого та протранспортованого споживачеві газу, що складаються товариством.

За умовами п. 12.1 та 12.2 договору цей договір набрав чинності з 01 серпня 2010 року та є діючим на час розгляду справи в суді.

Слід зазначити, що в подальшому між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди щодо зміни ціни за природний газ.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що у лютому місяці 2012 року відповідачу позивачем було транспортовано природного газу в кількості 6,302 тис. куб. м., за ціною 4001,46 (3931,08+70,38) грн./1 тис. куб.м., на суму 25 217,20 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу та реєстром споживання природного газу госпрозрахунковими споживачами по УЕГГ м. Миколаєва за лютий 2012 року.

Як стверджує позивач, та вбачається з матеріалів справи відповідач свої договірні зобов'язання щодо розрахунків виконав частково, а саме відповідно до переплати минулих періодів споживання природного газу, яка згідно п. 6.1 абз. 4 договору № П/2010-ПГ-Г-1013 від 01.08.2010 р. зараховується як попередня оплата на наступний період - сплатив позивачу за транспортований газ лише 10373,95 грн.

Тому за обґрунтованим розрахунком позивача, кінцевий борг відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 14 843,25 грн.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п. 6.1 даного договору, споживач зобов'язаний сплатити на користь товариства суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також три відсотка річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 05 числа місяця, наступного за звітним.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі вищенаведеного позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме -191,02 грн. 3% річних (за період з 05.03.2010 р. по 08.08.2012 р.) та 958,73 грн. пені (за період з 05.03.2012 р. по 08.08.2012 р.).

За приписами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем у лютому 2012 році за транспортований природний газ по договору № П/2010-пг-г-1013 від 01.08.2010 р.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, а отже задоволенню його в повному обсязі.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСД»(54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/24, код ЄДРПОУ 32332526) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»(54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) -14 843,25 грн. основного боргу, 191,02 грн. -3% річних, 958,73 грн. -пені та 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 19 листопада 2012 року.

Суддя О.Г. Смородінова