Постанова

від 26.11.2008 по справі 5/258-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 26 листопада 2008 р.                                                                                   

№ 5/258-08 

Судова

колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., -головуючого

(доповідач у справі),

Коваленка В.М.

Заріцької А.О.

розглянувши

касаційну скаргу

 ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія", м. Суми

на постанову

від 22.07.2008 р. Харківського

апеляційного господарського суду

у справі

№ 5/258-08 господарського

суду Сумської  області

за позовом

ТОВ

"Фрунзе-Будіндустрія", м. Суми

до

ТОВ "Созіданіє", м.

Суми

за участю

Заступника прокурора Сумської

області

про

визнання договору недійсним,

визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

в судовому

засіданні взяли участь представники:

Генеральної прокуратури України

Івченко О.А.;

позивача

Кисельов В.М., довір.;

відповідача

Джепа Г.В., довір.;

арбітражного керуючого

(ліквідатора відповідача) Чечельницького О.Й.

 Мартинюк С.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія"

звернулося до суду з позовом до ТОВ "Созіданіє", в якому, з

урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просило визнати недійсним

договір підряду № 10 від 08.01.2008 р., укладений між сторонами; визнати право

власності на результати будівельних робіт, здійснених при будівництві житлового

будинку за адресою: м. Суми, вул. Калінінградська, 6, відповідно до актів

приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, вартістю 1 845 165,20

грн.; зобов'язати відповідача повернути позивачу вказані результати будівельних

робіт.

Рішенням господарського суду

Сумської області від 28.05.2008 р. (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено

частково, визнано недійсним договір підряду № 10 від 08.01.2008 р., укладений між

сторонами. Також, визнано за ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія" право

власності на результати будівельних робіт, здійснених при будівництві житлового

будинку за адресою: м. Суми, вул. Калінінградська, 6, відповідно до актів

приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, вартістю 1 845 165,20

грн. та зобов'язано ТОВ "Созіданіє" повернути ТОВ

"Фрунзе-Будіндустрія" вказані результати будівельних робіт.

В іншій частині провадження у

справі -припинено, оскільки позивач уточнив позовні вимоги, чим зменшив вартість

будівельних робіт, на які він просить визнати право власності.

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 22.07.2008 р. (судді: Такмаков Ю.В.

-головуючий, Барбашова С.В., Пушай В.І.) апеляційне подання Заступника

прокурора Сумської області та апеляційну скаргу відповідача задоволено,

рішення  господарського суду Сумської

області від 28.05.2008 р. скасовано та прийняте нове рішення, яким у

задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з такою постановою,

позивач у справі звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною

скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 22.07.2008 р. та залишити без змін рішення

господарського суду Сумської області від 28.05.2008 р.

Касаційна скарга мотивована

порушення та неправильним застосуванням судами норм матеріального і

процесуального права, зокрема ст. ст. 6, 638 Цивільного кодексу України, ст.

ст. 318, 323 Господарського кодексу України та п.п. 15, 17, 83 Загальних умов

укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08 2005 р. N 668, а

також ст. ст. 77, 97, 98 Господарського процесуального кодексу України (далі

-ГПК України).

Заслухавши пояснення учасників судового

засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали

справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими

інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 08.01.2008 р. між позивачем

(підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір підряду № 10, за

яким позивач зобов'язався за завданням відповідача з використанням своїх

матеріалів та матеріалів відповідача виконати роботи по капітальному

будівництву 170-ти квартирного житлового будинку за адресою: м. Суми, вул.

Калінінградська, 6 та передати результати робіт у власність відповідача, а

відповідач зобов'язався прийняти роботи та оплати результати робіт на умовах

цього договору.

Визнаючи договір підряду №10 від

08.01.2008 р. недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що на момент

укладання цього договору його сторонами не досягнуто згоди щодо всіх його

істотних умов.

При цьому, суд дійшов висновку, що

вказаний договір не містить основних параметрів (потужність, площа, об'єм

тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та

підлягають виконанню підрядником, інших показників, що характеризують предмет

договору; календарний план виконання робіт за договором відсутній; кошторисна

документація, яка визначає склад і зміст виконуваних робіт за договором, також

відсутня; договір не містить положень про фінансування робіт, а план фінансування

будівництва між сторонами не укладався.

Втім, як вірно встановлено судом

апеляційної інстанції, такий висновок суду першої інстанції законним та

обґрунтованим визнати не можна з огляду на наступне.

Зі змісту оспорюваного договору

вбачається, що його сторонами було чітко визначено в тексті договору його

предмет.

Договір підряду №10 від 08.01.2008

р. містить умови щодо обсягів робіт за договором, їх вартість, строків початку

та закінчення робіт.

Також, у вказаному договорі

визначені умови фінансування та забезпечення робіт матеріалами.

Крім того, після виконання протягом

лютого - березня 2008 року позивачем за цим договором робіт на суму 1 845

165,20 грн. між сторонами складено довідку про вартість виконаних робіт у

лютому 2008 р. за формою №КБ-3 та акти за формою №КБ-2в приймання виконаних

підрядних робіт за лютий та березень 2008 р.

Отже, вищезазначені умови знайшли

своє відображення також в актах приймання-передачі виконаних робіт та довідці

про вартість виконаних робіт.

Тобто, як в договорі підряду №10

від 08.01.2008 р., так і в подальших документах, підписаних між сторонами,

сторони узгодили всі суттєві умови будівельного підряду.

Вищевказані довідка за формою №КБ-3

та акти за формою №КБ-2в свідчать про виконання робіт позивачем та прийняття їх

результатів відповідачем.

Матеріали справи також містять

докази оплати відповідачем робіт по зазначеним актам.

Таким чином, позивач (підрядник)

оспорює дійсність договору, який був ним самим виконаний, а результати

виконання передані відповідачу (замовнику) та їх вартість оплачена

останнім. 

При цьому, будь-які суперечності

щодо договору в цілому або окремих його умов між сторонами відсутні.

На підставі наведеного, суд

апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для

визнання договору підряду №10 від 08.01.2008 р. недійсним та, відповідно, для

задоволення позову в цій частині.

Враховуючи те, що вимоги позивача

про повернення йому результатів виконаних робіт є похідними від вимог про

визнання недійсним вказаного договору, такі вимоги також задоволенню не

підлягають.

Водночас, колегія суддів зазначає,

що і при визнанні недійсним договору у суду першої інстанції не було правових

підстав зобов'язувати відповідача (замовника) повернути позивачу (підряднику)

результати будівельних робіт.

Відповідно до ст. 216 Цивільного

кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана

повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього

правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане

полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати

вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Результати роботи не можуть бути

відокремлені від самої дії, тому при визнанні недійсним договору на виконання

робіт у натурі нічого не повертається.

Тобто, результати будівельних робіт

(об'єкт будівництва) не можна відділити від дій з побудови (будування), відтак

на будь-якій стадії будівництва має лише відшкодовуватися вартість таких робіт.

Також, колегія суддів погоджується

з висновком суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції

необґрунтовано визнано право власності на результати роботи за позивачем.

У відповідності до ст. 876

Цивільного кодексу України, в редакції Закону України від 15.12.2005 р. N

3201-IV, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є

замовник, якщо інше не передбачено договором.

Інше передбачено договором підряду

№10 від 08.01.2008 р., відповідно до п. 13.7 якого сторони встановили, що право

власності на виконані роботи переходить від підрядника до замовника з дати

підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту (ділянки) виконаних робіт.

Враховуючи те, що між сторонами

підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий та березень 2008 р.

за формою №КБ-2в, у даному випадку умови договору не змінюють вказану норму

закону, згідно з якою власником об'єкта будівництва або результату інших

будівельних робіт є замовник, тобто відповідач.

При цьому, будь-якої вказівки на те,

що акт приймання-передачі об'єкту (ділянки) виконаних робіт має бути лише

кінцевим, зазначене положення договору не містить. Також, воно передбачає

підписання сторонами акта приймання-передачі не тільки об'єкту загалом, і

ділянки виконаних робіт.

Отже, за наявності актів за формою

№КБ-2в, згідно з яких позивач передав виконані ним підрядні роботи відповідачу,

вартістю 1 845 165,20 грн., позивач не може бути власником результатів цих

робіт.

Що стосується повноважень керівника

відповідача на подання апеляційної скарги від імені відповідача за наявності

постанови про визнання відповідача банкрутом та призначення ліквідатора

відповідача у справі №6/108-08, то на час подання апеляційної скарги

(06.06.2008 р.) він мав такі повноваження, оскільки діяла ухвала Харківського

апеляційного господарського суду від 06.06.2008 р. у справі №6/108-08, якою

заборонялось ліквідатору відповідача виконувати свої повноваження.

Згідно із пунктом 2 статті 121

Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів

громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до рішення  Конституційного Суду України у справі за

конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної

прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного

процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України

інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. N 3-рп/99  прокурори та їх заступники подають до

арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах

підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм

власності.

При цьому, в даному рішенні

Конституційним Судом України було встановлено, що інтереси держави можуть

збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних

органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських

товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може

вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних

підприємств, товариств.

Відповідної правової позиції також

дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 25.09.2007

р. у справі № 1/21-19/6а, від 17.07.2007 р. у справі №02-4-19/785.

Відтак, колегія суддів погоджується

з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності задоволення

апеляційного подання Заступника прокурора Сумської області.

Таким чином, доводи касаційної

скарги позивача не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Виходячи з вищевикладеного, колегія

суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає

залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

З урахуванням наведеного та

керуючись  ст. 216, главою 61 Цивільного

кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ТОВ

"Фрунзе-Будіндустрія" залишити без задоволення.

2.          Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 22.07.2008 р. у справі № 5/258-08 залишити без

змін.

Головуючий                                                                           

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                            

В.М. Коваленко

                                                                                                            А.О.

Заріцька