Рішення

від 14.11.2012 по справі 1005/7754/2012

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

дата документу :

Справа № 1005/7754/2012

Провадження № 2/1005/2114/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Журавушка»до ОСОБА_1 та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області та приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_3, - про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки і розпорядження та скасування розпорядження, -

встановив:

07.08.2012 року позивач ФГ «Журавушка»звернулося до суду з даним позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 100,00 га, для ведення фермерського господарства, розташованої в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладений 09.09.2003 року між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за № 4876, з моменту укладення на підставі ч.3 ст.14 ЗУ «Про оренду землі».

Також просить визнати недійсним та скасувати з дня видачі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 276 від 23.05.2003 року «Про надання в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства в адмінмежах Гнідинської сільської ради», на підставі якого було укладено вищезазначений договір оренди земельної ділянки.

У позовній заяві позивач стверджує, що вказана земельна ділянка площею 100,00 га, для ведення фермерського господарства, розташованої в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер: 3220882600:05:008:0001, належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 220772, виданого згідно договору купівлі-продажу земельних ділянок від 05.08.2004 року ВВК № 573153.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що при укладенні вищевказаного договору між сторонами не було досягнуто згоди відносно всіх істотних умов, а саме щодо індексації орендної плати та сторони (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об єкта оренди чи його частини.

Крім того, вищевказане розпорядження Бориспільської РДА, яке стало підставою для укладення спірного договору оренди, є недоцільним, неекономічним та неефективним за очікуваними чи фактичними результатами, так як з 23.05.2003 року по даний час мета та цілі, з якими надавалася земельна ділянка ОСОБА_1, не досягнуті -селянське (фермерське) господарство на цій земельній ділянці ОСОБА_1 не створено та не функціонує, земельна ділянка не обробляється, орендна плата за користування нею не сплачується.

До того ж, при винесенні Бориспільською РДА зазначеного розпорядження було порушено встановлений порядок, оскільки відсутні проект відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди та заява ОСОБА_1 для одержання земельної ділянки на умовах довгострокової оренди для створення селянського (фермерського) господарства, на підставі яких було винесено спірне розпорядження.

У судовому засіданні представник позивача Мартиновський О.В. позов підтримав у повному обсязі, підтвердивши викладені в ньому обставини, просив задовольнити позовні вимоги, а також поновити строк позовної давності пропущений з поважних причин.

Представник відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_5, в суді позов не визнала, надала письмові заперечення, в яких зазначає, що при укладенні 09.09.2003 року договору оренди між Бориспільською РДА та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, в тому числі щодо випадків перегляду розміру орендної плати, серед яких підвищення цін, тарифів тощо, також внаслідок інфляційних процесів, збільшення розмірів ставки земельного податку, інші випадки, передбачені законодавчими актами України. Також позивачем не надано доказів порушення ОСОБА_1 цільового використання земельної ділянки, тобто використання всупереч меті діяльності селянського (фермерського) господарства. Крім того, дотримання орендарем цільового використання земельної ділянки має юридичне значення виключно для вирішення питання щодо припинення договору оренди, а не визнання його недійсним, тим більше не є підставою для визнання недійсним рішення уповноваженого органу, а саме розпорядження, на підставі якого земельна ділянка була передана в оренду. До того ж, оформлення позивачем права власності на земельну ділянку, яка начебто збігається із земельною ділянкою орендованою ОСОБА_1, не є підтвердженням порушення права позивача, так як зміна власника земельної ділянки не тягне припинення договору оренди. Позивач не надав доказів того, що його як нового власника земельної ділянки звільнено від обтяження у вигляді права користування орендаря, яке виникло ще до оформлення права власності позивача на дану земельну ділянку. Також просила застосувати строк позовної давності до даних позовних вимог, оскільки він пропущений позивачем.

Бориспільська РДА та управління земельних ресурсів у Бориспільському районі своїх представників у судове засідання не направили, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за відсутності своїх представників та письмових пояснень і заперечень не надали.

Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, будучи викликаним до суду в якості третьої особи, не з явився, надав письмові пояснення, в яких вказує, що Бориспільською РДА та ОСОБА_1 при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки було досягнуто згоди з усіх істотних умов, відповідно до чинного законодавства.

Суд ухвалив слухати справу у відсутність представників Бориспільської РДА та управління земельних ресурсів у Бориспільському районі.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши та проаналізувавши всі наявні докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 100,00 га, для ведення фермерського господарства, розташованої в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер: 3220882600:05:008:0001, що вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 220772, виданого згідно договору купівлі-продажу земельних ділянок від 05.08.2004 року ВВК № 573153.

09.09.2003 року між відповідачами Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 100,00 га, для ведення фермерського господарства, розташованої в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за № 4876.

Даний договір було укладено між відповідачами на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 276 від 23.05.2003 року «Про надання в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства в адмінмежах Гнідинської сільської ради».

При огляді плану меж земельної ділянки у вищевказаному державному акті та плану земельної ділянки, що передається на умовах довгострокової оренди для сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_1 в адмінмежах Гнідинської сільської ради, вбачається, що належна позивачу земельна ділянка та земельна ділянка надана в оренду відповідачу ОСОБА_1 є ідентичними.

Частиною 1 ст.16 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

Згідно ч.2 ст.14 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди земельної ділянки, зокрема, є орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду) та сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.

А положеннями ч.3 цієї ж статті передбачено, що відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4-7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.

Встановивши, що правочин є неукладеним, суд на цій підставі залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення, що передбачено узагальненням ВСУ від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Наслідки недійсності правочину до неукладеного правочину не застосовуються, оскільки вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст.16 ЦК України, відповідно, підстав для його задоволення не має.

Проте, є випадки, коли відсутність хоча б однієї з істотних умов правочину спеціальним законом визначено як підставу його недійсності, зокрема ч.2 ст.14 ЗУ «Про оренду землі». У таких випадках необхідно обґрунтовувати вимогу про недійсність правочину відповідно до спеціального закону, який застосовується до цих правовідносин.

Твердження представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_5, та пояснення третьої особи -приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, про те, що між сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, судом оцінюються критично, так як в договорі дійсно не визначено питання відносно індексації орендної плати, а вказано лише випадки щорічного перегляду орендної плати, на що останні посилаються. Також не визначено сторону (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, і взагалі відсутнє будь-яке посилання щодо вирішення цього питання.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про оренду землі», згоди щодо цих істотних умов повинно бути обов'язково досягнуто між сторонами договору.

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним спірного договору оренди землі підлягає задоволенню.

Що стосується розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 276 від 23.05.2003 року «Про надання в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства в адмінмежах Гнідинської сільської ради», на підставі якого було укладено спірний договір оренди, то воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню з дня його видачі на підставі ст.43 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», так як є недоцільним, неекономічним та неефективним за очікуваними чи фактичними результатами, оскільки з 23 травня 2003 року по даний час мета та цілі, з якими земельна ділянка надавалася відповідачу ОСОБА_1, не досягнуті. Зокрема, селянське (фермерське) господарство на вказаній земельній ділянці не створено та не функціонує, земельна ділянка таким селянським (фермерським) господарством не обробляється, орендна плата ніким не сплачується.

До того ж, з тексту розпорядження Бориспільської РДА № 276 від 23.05.2003 року вбачається, що підставою для його прийняття послужив проект відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди.

Проте, вищевказаного проекту відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди не має, що підтверджується відповіддю управління Держкомзему у Бориспільському районі № 5123 від 30.10.2012 року на запит суду.

Більше того, відповідач ОСОБА_1 не зверталася до Бориспільської РДА або Бориспільської районної ради з заявою для одержання земельної ділянки на умовах довгострокової оренди для створення селянського (фермерського) господарства, яка є підставою для виготовлення проекту відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди, що не відповідає вимогам ч.1 та ч.2 ст.4 ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство».

Відсутність вказаного проекту також є підставою для визнання недійсним та скасування розпорядження Бориспільської РДА № 276 від 23.05.2003 року, що в свою чергу тягне визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.09.2003 року.

Критиці підлягають також посилання представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_5, про те, що дотримання орендарем цільового використання земельної ділянки має юридичне значення виключно для вирішення питання щодо припинення договору оренди, але не є підставою для визнання договору оренди недійсним і тим більше -не є підставою для визнання недійсним рішення уповноваженого органу, на підставі якого земельна ділянка була передана в оренду, оскільки позивачем зазначається, що спірна земельна ділянка відповідачем ОСОБА_1 взагалі не використовується, а не ставиться питання щодо її використання за цільовим призначенням.

Тобто, не досягнуто мети та цілей, для яких надавалася в оренду відповідачу ОСОБА_1 спірна земельна ділянка.

В зв'язку з чим, вимога позивача про визнання недійсним та скасування спірного розпорядження Бориспільської РДА також підлягає задоволенню.

Отже, порушення відповідачем ОСОБА_1 порядку отримання спірної земельної ділянки в оренду та не створення селянського (фермерського) господарства для оброблення вказаної земельної ділянки порушує права позивача як її власника, оскільки перешкоджає у володінні, користуванні та розпорядженні нею.

Також суд вважає за необхідне поновити позивачу строк позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами, оскільки він пропущений з поважних причин, так як останньому стало відомо про порушення своїх прав, як власника, а саме про те, що відповідачем ОСОБА_1 не створено селянське (фермерське) господарство для оброблення орендованої землі, та спірна земельна ділянка взагалі не використовується, орендна плата за користування нею не сплачується, лише після отримання листа ТОВ «ПРОФІКОНСАЛТ ГРУП»№ 28/03 від 28.03.2012 року та перевірки дійсного стану земельної ділянки.

З відповідачів на користь позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути в рівних частках сплачений при подачі позову судовий збір.

В зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст.ст. 4-7, 9, 13, 14 ч.2 та ч.3, 15, 16 ч.1, 18 ЗУ «Про оренду землі»№ 161-ХІV від 06.10.1998 року; ст.43 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»№ 586- ХІV від 09.04.1999 року; ст.4 ч.1 та ч.2 ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство»№ 2009-ХІІ від 20.12.1991 року, ст.ст.10, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі, поновивши строк позовної давності.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 100,00 га, для ведення фермерського господарства, розташованої в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, укладений 09.09.2003 року між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (код ЄДРПОУ 24209740) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за № 4876, з моменту укладення.

Визнати недійсним та скасувати з дня видачі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 276 від 23.05.2003 року «Про надання в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для створення селянського (фермерського) господарства в адмінмежах Гнідинської сільської ради».

Стягнути з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 24209740) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фермерського господарства «Журавушка»(ідентифікаційний код 32630770) по 53 грн. 65 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: підпис