Ухвала

від 12.07.2012 по справі 0907/9356/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/9356/2012 року

Провадження № 4-с/0907/54/2012 року

У Х В А Л А

12 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Яремій Г.В.,

при секретарі с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу Приватного підприємства «ДВЛ» на постанову ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «ДВЛ» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою про зупинення виконавчого провадження ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року по стягненню з ПП «ДВЛ» в користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 515132,80 грн.; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2012 року ВП № 32892170 головного державного виконавця відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3

В обґрунтування поданої скарги представник ПП «ДВЛ» посилався на те, що винесена головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_4 постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року є протиправною, оскільки при її винесенні державним виконавцем було порушено вимоги чинного законодавства України, а, відтак, вказана постанова, на думку представника скаржника, підлягає скасуванню.

Зокрема, представник скаржника посилається на те, що відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження майна. У разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцем знаходження його постійно діючого органу. Оскільки 8 червня 2012 року ПП «ДВЛ» повідомляло державного виконавця про місцезнаходження боржника (ПП «ДВЛ») - його постійно діючого органу, яке зареєстроване за адресою: 58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Гагаріна, 6/4, а тому, на думку представника скаржника, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Учасники процесу в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим суд ухвалив розглядати скаргу на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши доводи скарги ПП «ДВЛ», дослідивши матеріали справи, Судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2011 року, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2011 року, позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства «ДВЛ» (код ЄДРПОУ 35517022) на користь ОСОБА_2 515132,80 грн. заподіяної майнової шкоди; стягнуто з приватного підприємства «ДВЛ» (код ЄДРПОУ 35517022) на користь ОСОБА_2 1000,00 заподіяної моральної шкоди; в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2011 року відхилено касаційну скаргу приватного підприємства «ДВЛ»; рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2011 року та Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2011 року залишено без змін.

3 листопада 2011 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області по вищевказаній цивільній справі видано виконавчі листи, зокрема, виконавчий лист від 3 листопада 2011 року про стягнення з Приватного підприємства «ДВЛ» на користь ОСОБА_2 515132,80 грн. заподіяної майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 5 статті 124 і частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов'язковість судових рішень гарантується згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до цього принципу постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх суб'єктів правовідносин, яких у той чи інший спосіб стосується судове рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 2-4602/2011 від 3 листопада 2011 року про стягнення з Приватного підприємства «ДВЛ» на користь ОСОБА_2 515132,80 грн. заподіяної майнової шкоди.

На думку представника ПП «ДВЛ» у державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження за даним виконавчим листом, оскільки, зважаючи на те, що місцезнаходження боржника ПП «ДВЛ» зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1 (про що державного виконавця було належним чином повідомлено), відповідне рішення суду повинно виконуватися за цією адресою боржника.

Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Порядок визначення місця виконання рішень врегульовано статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Системний аналіз змісту вищевказаної норми Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про її диспозитивність, тобто про те, що чинне законодавство України про виконавче провадження передбачає можливість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у випадку, якщо боржником є юридична особа, за двома місцями:

1. За місцезнаходженням його постійно діючого органу, або

2. За місцезнаходженням його майна.

При цьому, правом вибору місця виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у разі, якщо боржником є юридична особа, законом наділено виключно стягувача.

Враховуючи вищезазначене, Суд звертає увагу на те, що в матеріалах цивільної справи № 0907/2-4602/11 містяться докази того, що за ПП «ДВЛ» зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 50,1 кв.м. за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Старозамкова, буд. 2 (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 квітня 2008 року, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17 квітня 2008 року № 18539735 (а.с. 117, 118).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2011 року у справі № 2-4602/2011, залишеною без змін Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2012 року, було накладено арешт на нежитлове приміщення загальною площею 50,1 кв.м., яке знаходиться на вул. Старозамковій, 2 в м. Івано-Франківську та належить ПП «ДВЛ» на праві власності, в межах суми позову - 565132 грн. 80 коп.

Отже, враховуючи надане частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, стягувач ОСОБА_2 скористався таким правом вибору, звернувшись до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 2-4602/2011 від 3 листопада 2011 року про стягнення з Приватного підприємства «ДВЛ» на користь ОСОБА_2 515132,80 грн. заподіяної майнової шкоди.

На підставі зазначеної заяви про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що в поданій до суду скарзі ПП «ДВЛ» допускає суб'єктивне тлумачення змісту норми частини 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись лише на окрему частину даної норми. В той же час, в спірних правовідносинах положення Закону України «Про виконавче провадження», та, зокрема, частини 1 статті 20 даного закону, підлягають системному та об'єктивному тлумаченню.

Зважаючи на викладене, враховуючи вимоги чинного законодавства України, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 7 червня 2012 року ВП № 32892170 головного державного виконавця відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_3

Стосовно вимоги скарги ПП «ДВЛ» про зупинення виконавчого провадження ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року по стягненню з ПП «ДВЛ» в користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 515132,80 грн., Суд звертає увагу на те, що повноваження щодо зупинення виконавчого провадження прт виконанні виконавчих документів входить до компетенції державного виконавця, а не суду, а, відтак, вказана вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що вимоги скарги Приватного підприємства «ДВЛ» на постанову ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, - є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. При винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження» та прав ПП «ДВЛ», як боржника у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 209-210, 383, 384, 385, 386, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Приватного підприємства «ДВЛ» на постанову ВП № 32892170 від 7 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Яремій Г.В.