Рішення

від 13.11.2012 по справі 2-2439/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-2439/12

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Хлуд А. Ю.,

за участю

позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: Гука А.Р., Кушика В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до «Острієн Ерлайнз АТ» про компенсацію заподіяних збитків,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації за заподіяння шкоди, мотивуючи тим, що на 21 січня 2012 року придбав три квитки на рейс авіакомпанії «Австрійські авіалінії» OS 669 Інсбрук - Київ. Цим рейсом пасажирів було доставлено не до Києва, а до Дніпропетровська. Представником відповідача у Дніпропетровську було запропоновано позивачу самостійно придбати авіаквитки до Києва, вартість яких відповідач зобов'язався компенсувати.

Позивачем було придбано три квитки на рейс Z6 008 Дніпропетровськ - Київ компанії Дніпроавіа загальною вартістю 5 382,00 грн.

23.02.2012 року позивач звернувся до представництва відповідача у м. Києві з вимогою компенсувати завдані збитки у розмірі вартості квитків, які були завдані відповідачем внаслідок неналежного виконання договору про перевезення.

Листом від 15.03.2012 року відповідач відмовив компенсувати завдані збитки, посилаючись на ст.19 Монреальської конвенції, згідно з якою «перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок затримки, якщо доведе, що він, його службовці та агенти вжили всіх заходів, які б могли бути необхідними для того, щоб уникнути шкоди, або що для нього чи для них було неможливо вжити таких заходів».

Позивач вважає, що не бажання відповідача компенсувати завдані збитки, порушує його законні права, тому просить задовольнити позов та стягнути з відповідача компенсацію за заподіяні збитки у розмірі 5 382,00 грн.

Під час судового розгляду позивачем було зменшено розмір позовних вимог, а на суму квитка в розмірі 1890,00 грн., придбаного позивачем безпосередньо для себе.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з викладених в позовній заяві підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надавши письмові заперечення, просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.908 ЦК України, умови перевезення вантажу,пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

При цьому, положеннями ст.910 ЦК України встановлено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а вразі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а уразі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідного квитка та багажною квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Судом встановлено, що 21 січня 2012 року між сторонами було укладено договір перевезення, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу транспортні послуги та перевезти його з Інсбрука до кінцевого пункту призначення аеропорту Бориспіль м. Києва.

Проте, рейсом авіакомпанії «Австрійські авіалінії» OS 669 Інсбрук - Київ пасажирів було доставлено не до Києва, а до Дніпропетровська.

Позивач самостійно придбав квитки на рейс Z6 008 Дніпропетровськ - Київ, суму придбаного безпосередньо для себе квитка в розмірі 1890,00 грн. просить стягнути з відповідача, як відшкодування понесених збитків.

На запит позивача від 24 січня 2012 року відповідач листом від 15.03.2012 року відмовив компенсувати завдані збитки, посилаючись на ст.19 Монреальської конвенції, згідно з якою «перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок затримки, якщо доведе, що він, його службовці та агенти вжили всіх заходів, які б могли бути необхідними для того, щоб уникнути шкоди, або що для нього чи для них було неможливо вжити таких заходів».

Також, в зазначеному листі відповідач зазначив, що причиною посадки літака не у кінцевому пункті призначення були несприятливі метеорологічні умови в аеропорті Бориспіль, що загрожували безпечній посадці. Перевізником було вжито всіх залежних від нього заходів для уникнення та мінімізації шкоди, а саме: забезпечено посадку літака в альтернативному аеропорті, забезпечено наземний транспорт до кінцевого пункту призначення за рахунок перевізника та забезпечено пасажирів, які скористались таким транспортом, безоплатним харчуванням.

З пояснень представників відповідача та наданої інформації Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», встановлено, що в добовому плані польотів аеропорту за 21.01.2012 року, відсутній авіарейс по маршруту Інсбрук - Київ/Бориспіль, оскільки авіарейс «Австрійських Авіаліній» ОS 669 здійснив вимушену посадку на запасний аеродром в міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ», через складні метеорологічні умови аеропорту «Бориспіль». Також, в листі зазначено, що рішення про можливість здійснення посадки повітряного судна в умовах складних метеорологічних явищ, чи прибуття на запасний аеродром, приймає виключно командир літака для забезпечення безпеки польоту, збереження життя пасажирів, збереження повітряного судна.

Відповідно до ст.19 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, яка вчинена 28 травня 1999 року у м. Монреаль, ратифікована Законом України 685-VI від 17 грудня 2008 року і набрала чинності для України 6 травня 2009 року, перевізник не несе відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок затримки, якщо доведе, що він, його службовці та агенти вжили всіх заходів, які б могли бути необхідними для того, щоб уникнути шкоди, або що для нього чи для них було неможливо вжити таких заходів. Аналогічне правило міститься в пункті 1 Розділу XXIX Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №216 від 23.04.2010 року.

Згідно пункту 3 Розділу XVI Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу , у разі дії надзвичайних обставин, у тому числі несприятливих метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій під час контролю за повітряним рухом, страйків, бунтів, громадянських безладів, ембарго, війн, ворожих дій, порушень спокою, неврегульованих міжнародних відносин, неочікуваних дефектів, що впливають на безпеку польоту чи інших труднощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту, перевізник має право без повідомлення пасажира скасувати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання.

Пунктом 3 глави 4 розділу XVІІІ Правил, передбачено, що у разі затримки понад розумні строки і за наявності згоди пасажира продовжити подорож перевізник повинен надати пасажиру за встановленими ним нормами (залежно від часу доби та тривалості затримки) безкоштовно: безалкогольні напої, харчування, проживання в готелі, наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт) тощо.

Додаткові витрати пасажирам понад норми, встановлені перевізником, пасажиру не відшкодовуються.

В даному випадку причиною посадки літака не у кінцевому пункті призначення були несприятливі метеорологічні умови в аеропорті «Бориспіль».

В судовому засіданні представниками відповідача авіакомпанії «Острієн Ерлайнз АТ» вказали та надали докази належного виконання зобов'язання по перевезенню пасажирів та вжиття усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути завдання шкоди пасажирам, а саме: пасажирам рейсу OS 669 Інсбрук - Київ забезпечено посадку літака в альтернативному аеропорті, забезпечено наземний транспорт до кінцевого пункту призначення за рахунок перевізника та забезпечено пасажирів, які скористалися таким транспортом, безоплатним харчуванням.

Відповідно до ст.ст.57,58,59,60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідки, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів.

Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень.

Цивільний інтерес підлягає захисту, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

В судовому засіданні позивачем не було доведено жодних обґрунтованих підстав та не наведено жодних доказів, які б свідчили про неналежне виконання відповідачем умов договору, за яких у нього виникло б право на відшкодування збитків.

Оскільки відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а позивачем не доведені позовні вимоги, то суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст.ст.56,84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.

Крім того, представниками відповідача в суді були Гук А.Р. та Кушик В.Р., які здійснювали представництво позивача на підставі довіреностей від 02.08.2010 р. (а.с. 16,17).

Із журналів судових засідань вбачається, що Гук А.Р. та Кушик В.Р. були представниками, діючи на підставі довіреності, тому суд вважає, що немає підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.908, 910 ЦК України, ст.19 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу та ст.ст. 4,10,15, 56,57, 60, 79, 84,209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до «Острієн Ерлайнз АТ» (Код ЄДРПОУ 20046671) про компенсацію заподіяних збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.Г.Ільєва