Постанова

від 02.11.2012 по справі 2а/0270/4529/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4529/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича

представника позивача: Гарболінського В.П.

представника відповідача: Кучер Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Витязь"

до: управління Пенсійного фонду України у м. Козятині та Козятинському районі

про: скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

03 жовтня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Витязь", у якому просило скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Козятині та Козятинському районі №292/03-31 від 06 серпня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що протягом 2011 року Товариство сплачувало єдиний внесок на невірний рахунок, що стало підставою для прийняття управлінням Пенсійного фонду України у м. Козятині та Козятинському районі 06 серпня 2012 року рішення №292/03-31 про застосування до ТОВ "Охоронна фірма "Витязь" штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вважаючи дане рішення безпідставним та оформленим з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся із позовом до суду про його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

ТОВ "Охоронна фірма "Витязь" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Козятинської міської ради 04 лютого 2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 20). Як свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.29) Товариство перебуває на обліку як платник єдиного внеску в управлінні Пенсійного фонду України у м. Козятині та Козятинському районі.

06 серпня 2012 року Товариство отримало рішення органу Пенсійного фонду №292/03-31 від 06 серпня 2012 року (а.с.21), яким до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 2928 грн. 46 коп. та нараховано пеню в розмірі 824 грн. 59 коп. за період з 20 лютого 2011 року до 22 березня 2012 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Дане рішення прийняте внаслідок того, що ТОВ "Охоронна фірма "Витязь" протягом 2011 року здійснювало перерахування коштів по сплаті єдиного внеску на неналежні рахунки органу Пенсійного фонду.

Лише 29 лютого 2012 року після того, як Товариство звернулося до управління Пенсійного фонду із заявою (а.с.24), останнє здійснило зарахування тих коштів, що помилково були сплачені Товариством на невірні рахунки, на належний рахунок.

Визначаючись щодо обгрунтованості прийняття оскаржуваного рішення, суд зважає на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-УІ від 8 липня 2010 року.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно із частиною 7 вищезазначеної статті єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому і частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду (пункт 1 частини 10 статті 9 Закону).

Разом з тим, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина 11 статті 9 Закону).

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких згідно із Законом №2464 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, суми помилково сплаченого єдиного внеску врегульовано Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення їх платникам, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 27 вересня 2010 року (далі - Порядок).

Так, пунктом 9 цього Порядку передбачено, що помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документу про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.

Як видно із матеріалів справи, Товариство здійснювало сплату єдиного внеску за помилковими рахунками, що підтверджується платіжними дорученнями №382 від 15 лютого 2011 року, №382 від 01 березня 2011 року та №400 від 25 березня 2011 року, а також не заперечується представниками сторін.

Лише після звернення Товариства із письмовою заявою №3 від 29 лютого 2012 року до управління Пенсійного фонду щодо перерахування помилково сплачених коштів на належні рахунки, тільки тоді орган Пенсійного фонду з урахуванням положень пункту 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення їх платникам здійснив такий перерахунок.

Відтак, з 01 березня 2012 року Товариство рахувалося таким, що не має заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Разом з тим, із рішення органу Пенсійного фонду №292/03-31 від 06 серпня 2012 року видно, що штрафні санкції застосовані та пеня нарахована за період з 20 лютого 2011 року по 22 березня 2012 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення органом Пенсійного фонду неправомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за період з 01 березня по 22 березня 2012 року, оскільки з 01 березня 2012 року у Товариства відсутня заборгованість по сплаті єдиного внеску.

Не зміг і представник відповідача пояснити підставу застосування штрафних санкцій та нарахування пені в частині періоду з 01 березня по 22 березня 2012 року.

Таким чином, зважаючи на безпідставність застосування до ТОВ "Охоронна фірма "Витязь" штрафних санкцій та нарахування пені за період з 01 березня по 22 березня 2012 року, а також враховуючи те, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, що визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону або давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, тому рішення органу Пенсійного фонду належить скасувати повністю.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС України).

Проте, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення в частині застосування до Товариства штрафних санкцій та нарахування пені за період з 01 березня по 22 березня 2012 року. При цьому, мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для висновків, які спростовують доводи відповідача. Відтак, вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Окрім того, суд звертає увагу на положення статті 4 Закону України "Про судовий збір", якими визначено ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру (1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат).

Однак, позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом судовий збір сплачено за помилковими реквізитами.

Враховуючи наведене, з позивача на користь Державного бюджету України слід стягнути 107 грн. 30 коп. несплаченого судового збору за звернення до суду із позовною заявою майнового характеру.

Водночас, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21 листопада 2011 року, яким роз'яснено особливості застосування частини 1 статті 94 КАС України. Так, у листі, зокрема, зазначено, що з урахуванням положень підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відтак, з урахуванням частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку управління Пенсійного фонду України у м. Козятині та Козятинському районі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі №292/03-31 від 06 серпня 2012 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Витязь" штрафних санкцій та нарахування пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Витязь" (Вінницька область, Козятинський район, м. Козятин, вул. Склярова, 18, код 31679710) до Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Вінниці, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 38054707, банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 31219206784002) несплачений судовий збір в розмірі 107,30 гривень (сто сім гривень тридцять копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Витязь" (Вінницька область, Козятинський район, м. Козятин, вул. Склярова, 18, код 31679710) судовий збір в розмірі 107,30 гривень (сто сім гривень тридцять копійок) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович