Постанова

від 08.11.2012 по справі 9757/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2012 р. № 2-а- 9757/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Старостіна О.Ю.,

представника відповідача -Аракелян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріном-Трейд" до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еріном-Трейд» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003742305 від 13.04.2012р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17848,0 грн.

Позивач з зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права і законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Згідно наданих до суду письмових заперечень він пояснив, що за результатами проведеної перевірки встановлено наявність правових відносин між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг», які фактично не спричинили реальних правових наслідків. На підставі вказаних висновків прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, яке, на думку відповідача, є цілком законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промспец Консалтинг» (код ЄДРПОУ 37091549), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 30.03.2012р. № 718/2305/35369796 (а.с. 7-15), за висновками якого встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в жовтні 2011 року на загальну суму 17848,0 грн. В результаті встановленого завищення податкового кредиту за жовтень 2011 року зменшено визначену суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2011 року) на суму 17848,0 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0003742305 від 13.04.2012р. (а.с. 16), згідно якого позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17848,0 грн.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених в ході перевірки порушень, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав господарські правовідносини з ТОВ «Промспец Консалтинг» (код ЄДРПОУ 37091549), з яким уклав договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (автоелектроніки та автомобільних аксесуарів) . При цьому, відповідачем взято до уваги інформацію, надану ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова, згідно якої ТОВ «Промспец Консалтинг» не знаходиться з юридичною адресою, не має кваліфікованого персоналу, транспортних засобів, приміщень, тощо для здійснення господарської діяльності. Крім того, відповідач вважав, що позивачем не надано доказів транспортування товару, а саме: товарно-транспортних накладних, доказів зберігання придбаного товару, адже позивач, згідно даних обліку, не має власних чи орендованих складських приміщень, а також власного чи орендованого автотранспорту.

Підсумовуючи зібрану інформацію, відповідач дійшов висновку, що угоди, які мали місце між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», тобто спрямовані на надання неправомірної вигоди учасникам господарських відносин щодо штучного формування податкового кредиту.

Проте суд з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг» було укладено договори: № 15 від 04.01.11р., за яким ТОВ «Еріном -трейд» виступав постачальником товару, а ТОВ «Промспец консалтинг» покупцем; № 17 від 04.01.11р. за яким ТОВ «Еріном -трейд» виступав покупцем товару, а ТОВ «Промспец консалтинг» постачальником.

На виконання умов договору № 15 від 04.01.11р. проведено господарську операцію з поставки товару, яка оформлена видатковою накладною № РН-11031/1 від 31.10.11р. на суму 107 089,34грн. згідно зі специфікацією №11 від 31.10.11р. До видаткової накладної виписано податкову накладну № 90 від 31.10.11р.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 111024 від 31.10.12р.

На виконання умов договору № 17 від 04.01.11р. проведено господарську операцію з поставки товару, яка була оформлена видатковою накладною № 107 від 03.10.11р. на суму 107 089,34грн. згідно зі специфікацією № 10 від 03.10.11р. До видаткової накладної була виписана податкова накладна № 18 від 03.10.11р.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку 631 бухгалтерського обліку.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 111001 від 03.10.11р.

На 30.10.11р. заборгованість ТОВ «Еріном-трейд» перед ТОВ «Промспец-консалтинг» склала 107 089,34грн. Заборгованість ТОВ «Промспец консалтинг» перед ТОВ «Еріном-трейд» склала 107 089,34грн.

30.10.11р. ТОВ «Еріном-трейд» і ТОВ «Промспец консалтинг» підписали протокол про залік взаємних вимог на суму 107 089,34грн.

В подальшому придбаний по договору № 17 від 04.01.11р. товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, зокрема реалізовано іншим суб'єктам господарювання.

Таким чином, доводи відповідача про неможливість факту реального вчинення спірних господарських операцій, відсутність доказів переміщення товару не підтверджуються зібраним у справі доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг робіт, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Факт належної оплати за виконані роботи сторонами у справі не заперечується.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у позивача власних чи орендованих складських приміщень для зберігання товару, судом встановлено, що вони спростовуються наявністю договору оренди від 01.01.2011р. № 0108/01, укладеного між позивачем та ТОВ «Олімпія». Згідно вказаного договору позивач орендував нежитлові приміщення загальною площею 335,5 кв.м. Літ. А-3 в м. Дергачі Харківської області по вул. Олімпійській, 25.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріном-Трейд» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0003742305 від 13.04.2012р.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еріном-Трейд» (код ЄДРПОУ 35369796, м. Харків, вул. Толбухіна, 94) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 178,49 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 13 листопада 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова