Ухвала

від 13.11.2012 по справі 11/93/09-ап

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року м. Київ К-29040/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року

у справі № 11/93/09-АП

за позовом Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою виконувати відповідні функції у спірних відносинах, - Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 20)»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

треті особи: Вільнянський районний відділ земельних ресурсів Запорізької області, Вільнянський міський відділ земельних ресурсів Запорізької області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення та акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою виконувати відповідні функції у спірних відносинах, -Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 20)»(позивач) звернувся до суду з позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (відповідач), в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000311503/0 від 29 січня 2007 року, а також акт перевірки № 30/15-08680069 від 22 січня 2007 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000311503/0 від 29 січня 2007 року. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 20)»з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт № 30/15-08680069 від 22 січня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311503/0 від 29 січня 2007 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 2 148,98 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 17 Закону України від 03 липня1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2535-XII) у зв'язку з порушенням граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181-III) податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із статтею 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, як встановлено судами, узгоджене податкове зобов'язання із земельного податку за січень 2005 року фактичного погашено ДП «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№ 20)»за рахунок зменшення податкового боргу відповідно до уточнюючого податкового розрахунку.

При цьому, слід зазначити, що виправлення платником податку самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в розумінні приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III, у зв'язку з чим підстави для застосування штрафу в даному випадку відсутні.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 08 квітня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.