Рішення

від 15.11.2012 по справі 3171-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2012Справа №5002-21/3171-2012

За позовом Заступника прокурора м. Алушта в інтересах держави в особі

Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим

Міністерства аграрної політики та продовольства України

Державного підприємства «Алушта»

до відповідача Ізобільненської сільської ради

про визнання недійсними рішень.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

14 листопада 2012 року

Від позивача (Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим) Гарібян Ю.С., довіреність № б/н від 18.05.2012, представник;

Від позивача (Міністерства аграрної політики та продовольства України) не з'явився;

Від позивача (Державного підприємства «Алушта») не з'явився;

Від відповідача не з'явився;

Від прокуратури Шехірєва Н.Ю., посвідчення № 008077, прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки;

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м. Алушта звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Алушта» до відповідача - Ізобільненської сільської ради, у якому просить визнати недійсними рішення Ізобільненської сільської ради № 40/1 від 20.06.2008, № 41/59 від 08.07.2008, № 48/8 від 24.10.2008, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку площею 17,6355 га, у тому числі по угіддях: пашня (гр. 5) 7,5962,га, землі, що знаходяться у стадії меліоративного будівництва (гр. 16) 7,6241 га, дороги, проїзди (гр. 15) 2,0257 га, землі під сільськогосподарські забудови та дворами (гр. 14) 0,2873 га, схили (гр. 68) 0,1002 га та земельну ділянку площею 10,2600 га, у тому числі по угіддях: пашня (гр. 5) 1,5900 га, землі тимчасової консервації (гр. 17) 5,1100 га, дороги (гр.) 0,3600 га, чагарник(гр.) 2,0600 га, господарські двори (гр.) 1,1000 га, струмок (гр.) 0,0400 га у користування державного підприємства «Алушта»; витрати з оплати судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що при прийнятті спірних рішень відповідачем було перевищено надані повноваження.

30 жовтня 2012 року відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за вих. № б/н від 30.10.2010, у якому відповідач проти позову заперечує, та просить провадження у справі припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органами місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень відносно оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів (а. с. 85).

Представник позивача (Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим) у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі за вих. № 9-20/78 від 14.11.2012, у яких позовні вимоги підтримує,

Представник позивача (Міністерства аграрної політики та продовольства України) у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявність рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача (Державного підприємства «Алушта») у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, на адресу суду 05.10.2012 та 19 жовтня 2012 року надсилав листи за вих. № 06-1/909 від 02.10.2012 та № 06-1/959 від 16.10.2012 відповідно, у яких просив розглядати справу у відсутність представника за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином (ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2012 року надсилалась на адресу відповідача 01 листопада 2012 року рекомендованою кореспонденцією), про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність позивачів (Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного підприємства «Алушта») та відповідача за наявними в матеріалах справи документами виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у позивачів (Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного підприємства «Алушта») та відповідача був час для надання документів, необхідних за їх думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Крім того, приймаючи до уваги, що жодною із сторін до прийняття рішення не було заявлено про сплив строку позовної давності, судом не розглядається клопотання прокуратури про поновлення строку для подачі позовної заяви.

У засіданні суду, яке відбулося 14 листопада 2012 року, суд заслухавши пояснення представника позивача - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, вийшов до нарадчої кімнати до 15 листопада 2012 року до 10 години 00 хвилин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, висновок прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України «Про Державну інспекцію сільського господарства України» від 14.04.2011 № 459/2011 з метою оптимізації роботи контрольно-інспекційних органів в агропромисловому комплексі, було затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства» від 12 грудня 2011 № 1300 утворено як юридичну особу публічного права Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим.

Положеннями пункту 2 зазначеної постанови регламентовано, що територіальні органи, утворені згідно з пунктом 1 вказаної постанови, є правонаступниками Державної хлібної інспекції Автономної Республіки Крим, обласних державних хлібних інспекцій, установ Української державної насіннєвої інспекції, що реорганізуються шляхом приєднання до територіальних органів, утворених згідно з пунктом 1 цієї постанови, та територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 № 103 було затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим.

Згідно до положень пункту 4 зазначеного Положення Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» від 23.02.2012 № 4444-5, який набув чинності 21.03.2012, внесено зміни до деяких законодавчих актів щодо повноважень Держсільгоспінспекції, а саме: до повноважень Державної інспекції віднесено нагляд та державний контроль за використанням землями усіх форм вланості відповідно до закону.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що прокурором позивач - Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим визначений як належний орган представництва інтересів держави у даному правовідношенні.

Відповідно Статуту Державного підприємства «Алушта», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 27 січня 2006 року за № 07 та зареєстрованого в Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України від 27 січня 2006 року № 720-07-01/2006, державне підприємство «Алушта» було створено як державне підприємство радгосп-завод «Алушта» та перейменоване у державне підприємство «Алушта» відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 26 грудня 2005 року № 747 «Про перейменування державних підприємств», державне підприємство «Алушта» є правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства радгосп-завод «Алушта».

Як зазначено у пункті 3.2. Статуту - підприємство здійснює свою діяльність керуючись чинним законодавством України, Статутом Національного об'єднання «Масандра» та положенням цього Статуту.

Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500/2011 затверджено Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України та встановлено, що Міністерство аграрної політики та продовольства України є правонаступником Міністерства аграрної політики України.

Як було встановлено рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2012 року у справі № 5002-5/2190.1-2011 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-КМ № 002749, виданого на підставі рішення Ізобільненської сільської ради народних депутатів № 295 від 31 жовтня 2000 року, в постійне користування радгоспу-заводу «Алушта» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передана земельна ділянка площею 774,81 га.

20.07.2008 рішенням 40 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 40/1, розглянувши лист державного підприємства «Алушта» про добровільну відмову та передачу земель ДП «Алушта» до земель запасу сільської ради, розташованих на території населених пунктів Ізобільненської сільської ради м. Алушта, АР Крим, загальною площею 19,46 грн., вирішено припинити право користування ДП «Алушта» земельною ділянкою площею 29,57 га, у тому числі за угіддями: пашня (гр. 5) 8,17 га, землі тимчасової консервації (гр. 17), кустарники (гр. 9) 2,06 а, дороги, проїзди (гр. 15) 2,03 га, землі під сільськогосподарськими будівлями та дворами (гр. 14) 4,00 га, пруд (гр. 76) 0,39 га, (згідно доданої експлікації та викопіювання з плану землекористування господарства), та передати земельну ділянку площею 29,57 га до земель запасу Ізобільненської сільської ради.

Рішенням 41 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 41/59 від 08 липня 2008 року «Про внесення змін до рішення сесії Ізобільненської сільської ради № 40/1 від 20 червня 2008 року» було внесено зміни до рішення 40 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради № 40/1 від 20 червня 2008 року, та викладено його у наступній редакції: «Припинити право користування Державного підприємства «Алушта» земельною ділянкою площею 17,6355 га, у тому числі за угіддями: нива (гр. 5) 7,5962 га, землі що знаходяться в стадії меліоративного будівництва (гр. 16) 7,6241 га, дороги, проїзди (гр. 15) 2,0257 га, землі під сільськогосподарськими спорудами та дворами (гр. 14) 0,2873 га, відкоси (гр. 68) 0,1002 га. Перевести земельну ділянку площею 17,6355 га, до земель запасу Ізобільненської сільської ради сільськогосподарського призначення. Внести зміни до державного акту на право постійного користування землею Державного підприємства «Алушта». Зобов'язати Державне підприємство «Алушта» розробити технічну документацію з землеустрою по встановленню меж земельної ділянки площею 17,6355 га».

Крім того, 24 жовтня 2008 року 48 сесією 5 скликання Ізобільненської сільської ради, розглянувши листа Державного підприємства «Алушта» про добровільну відмову та передачу земель ДП «Алушта» до земель запасу сільської ради, було прийнято рішення № 48/8 «Про передачу земель ДП «Алушта» до земель запасу Ізобільненської сільської ради», згідно з яким припинено право користування Державного підприємства «Алушта» земельною ділянкою площею 10,2600 га, у тому числі за угіддями: нива (гр. 5) 1,5900 га, землі що знаходяться в стадії меліоративного будівництва (гр. 16) 1,6300 га, землі тимчасової консервації (гр. 17) 3,4800 га, дороги (гр. 15) 0,3600 га, чагарник (гр. 28) 2,0600 га, землі під сільськогосподарським спорудами та дворами (гр. 14) 1,1000 га, струмки (гр. 73) 0,0400 га (відповідно експлікації та викопіювання з плану землекористування господарства, що додається); перевести земельну ділянку площею 10,2600 га до земель запасу Ізобільненської сільської ради сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини першої статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Крім того, відповідно до пункту "ж" частини третьої статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Державне підприємство «Алушта» засновано на державній власності та підпорядковано Міністерству аграрної політики України, а також на добровільних засадах входить до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".

Положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою Конституційний Суд України Рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнав неконституційним та вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною другою статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Згідно з пунктом "а" статті 16 та частиною восьмою статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належало розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучала земельні ділянки державної власності, які перебували у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою та дев'ятою цієї статті.

Отже, виходячи із аналізу змісту положень статті 16, частин другої, третьої статті 84 , частин третьої, четвертої статті 142, частини восьмої статті 149 та пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Ізобільненська сільська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування ДП «Алушта». Припинення права постійного землекористування ДП «Алушта» могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, при цьому не мало значення, чи знаходилась спірна земельна ділянка в межах міста або за його межами.

Суд не приймає до уваги посилку відповідача щодо підвідомчості даного спору адміністративним судам, оскільки відповідно приписам норм статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 133 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Спори, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі господарським судам., що не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 01.04.2010 № 10-рп/2010.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 15 листопада 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 19 листопада 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним рішення Ізобільненської сільської ради № 40/1 від 20.06.2008

Визнати недійсним рішення Ізобільненської сільської ради № 41/59 від 08.07.2008

Визнати недійсним рішення Ізобільненської сільської ради № 48/8 від 24.10.2008.

Зобов'язати Ізобільненську сільську раду (вул. Центральна, с. Ізобільне, м. Алушта, АР Крим, 98531; р/р 35415015005085 в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 04367364, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) повернути земельну ділянку площею 17,6355 га, у тому числі по угіддях: пашня (гр. 5) 7,5962,га, землі, що знаходяться у стадії меліоративного будівництва (гр. 16) 7,6241 га, дороги, проїзди (гр. 15) 2,0257 га, землі під сільськогосподарські забудови та дворами (гр. 14) 0,2873 га, схили (гр. 68) 0,1002 га та земельну ділянку площею 10,2600 га, у тому числі по угіддях: пашня (гр. 5) 1,5900 га, землі тимчасової консервації (гр. 17) 5,1100 га, дороги (гр.) 0,3600 га, чагарник(гр.) 2,0600 га, господарські двори (гр.) 1,1000 га, струмок (гр.) 0,0400 га у користування Державного підприємства «Алушта» (провулок Іванова, 3, м. Алушта, АР Крим, 98510; код ЗКПО 00412694, інші реквізити та банківські рахунки не відомі).

Стягнути з Ізобільненської сільської ради (вул. Центральна, с. Ізобільне, м. Алушта, АР Крим, 98531; р/р 35415015005085 в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 04367364, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь державного бюджету (р/р 31211206783002, МФО 824026, отримувач - Державний бюджет міста Сімферополя 22030001, код отримувача - 38040558, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби в АР Крим м. Сімферополь) судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова