cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2012 р. Справа № 5004/1347/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Ковельелектромонтаж »м.Ковель
до відповідача Управління будівництва та інвестицій «Будінвест»м.Нововолинськ
про стягнення 19 067,56 грн.
Суддя Вороняк А.С.
при секретарі Чорному С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Сорока А.П. довіреність №36 від 10.10.12р.;
від відповідача: Подзідзей В.А.- керівник Управління будівництва та інвестицій «Будінвест» згідно довідки ЄДРПОУ №047950/110;
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача та прокурора не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельелектромонтаж »звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з управління будівництва та інвестицій «Будінвест»19 067,56 грн., з них 17 008,80 основної заборгованості, 553,83 грн. -3% річних, 187,03 грн. інфляційних втрат, 1 317,90 грн. пені та судових витрат по справі.
Позивачем була надіслана вимога до відповідача про оплату заборгованості №20 від 02.07.2012р. на суму 17 008,80грн. На що була дана відповідь на вимогу від 16.07.2012р. в якій зазначалось, що затримка в оплаті виникла по причині відсутності коштів у відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір підряду з управлінням будівництва та інвестицій «Будінвест»№ 19/1 від 01.08.2011 р., акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р., акт звірки взаєморозрахунків з управлінням будівництва та інвестицій «Будінвест»за період з 01.01.12р. по 29.02.12р.
Через канцелярію суду вх.№01-29/14661/1 від 09.11.2012р. Відповідачем подано супровідний лист №67 від 08.11.2012р. з додатками на 16 ар., а саме : відзив на позивну заяву №67 від 08.11.2012 р. де зазначає, що невиконання субпідрядником ТзОВ «Ковельелектромонтаж»в повному об'ємі договірних зобов'язань по забезпеченню монтажу електричної системи живлення об'єкту, тобто невиконання робіт згідно договору, який складений на основі договірної ціни, призвело до затримки виконання загальнобудівельних робіт та затримки проплати по основному договору. Також подано платіжне доручення №127 від 07.11.2012р. на 2 000,00 грн., що підтверджує часткову сплату основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.10.2012р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.11.2012р.
У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог на 2 000,00 гривень в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з частковою оплатою, що засвідчує виписка по рахунку від 07.11.2012р., підтримав зменшені позовні вимоги, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо основного боргу, в іншій частині просив відмовити.
Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін, суд, -
встановив:
01.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковельелектромонтаж»(підрядник) та Управлінням будівництва та інвестицій «Будінвест»(замовник) було укладено договір підряду №19/1 про здійснення виконавцем електромонтажних робіт по капітальному ремонту побутового приміщення та майстерні за адресою: Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Лісна, 1.
Згідно п.5.2 договору підряду №19/1 підрядник зобов'язується виконати роботи протягом серпня -грудня 2011 року.
Згідно ч.3 пункту 4.2 договору підряду №19/1 остаточний розрахунок робиться протягом 30 днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за формою №№КБ-2, КБ-З.
Копією довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, який підписаний та скріплений печатками сторін, без зазначення дати підписання, стверджується вартість виконаних робіт на суму 17 008, 80 грн., що було визнано сторонами по справі.
Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено дим Кодексом.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник умови договору підряду № 19/1 від 01.08.2011р. виконав, а саме: ним було виконано роботи передбачені п. 1.1 договору, які відповідачем(замовником) було прийнято, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за серпень 2011р., який підписаний відповідачем та скріплений його печаткою, а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт - не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату, мотивуючи це відсутністю коштів.
Відсутність фінансування не є підставою для звільнення Управління будівництва та інвестицій «Будінвест»від виконання зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковельелектромонтаж», оскільки відповідно до приписів статті 617 ЦК України та частини другої статті 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Також представник відповідача повідомив, що із оборотних коштів Управління будівництва та інвестицій «Будінвест»було перераховано 2 000,00 грн. для часткового покриття витрат на матеріали, що підтверджується платіжним дорученням №127 від 07.11.2012р.
Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Тобто спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2 000,00 грн. основної суми заборгованості слід припинити, а вимога про стягнення 15 008, 80 грн. підлягає до задоволення.
Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по повній оплаті виконаних робіт, втрати від інфляції -187,03 грн., пені 1 317,90 грн., 3% річних -553,83 грн..
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
П.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .
Суд встановив, що позивачем було допущено помилку у визначені дати початку періоду нарахувань штрафних санкцій.
За частиною 3 пункту 4.2 Договору підряду №19/1 остаточний розрахунок робиться протягом 30 днів з моменту підписання Акта прийому-передачі виконаних робіт, проте дату підписання цього акту визначити не можливо, у зв'язку з її відсутністю на зазначеному акті.
Частина 2 ст.530 ЦК України встановлює, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Такою вимогою, в даному випадку, є претензія від 02.07.2012 року №20, яка була скерована на адресу відповідача., однак без вказівки на дату її надсилання відповідачеві.
Однак зазначена претензія береться судом до уваги, оскільки на вказану претензію відповідач надав відповідь 16.07.2012 року, яку позивач отримав, що не заперечується представниками сторін по справі.
З огляду на вказане, відлік строку для виконання вимоги 7 днів щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних розраховується з 07.07.2012р.(02.07.2012 р. + 5 днів на перебіг пошти = 07.07.2012 р.), грошове зобов'язання мало бути виконано протягом 7 днів (ч.2 ст. 530 ЦК України) = 14.07.2012 р. до 24.00 год., тобто останній день виконання грошового зобов'язання.
Отже, право на нарахування у позивача виникає з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок (ст. 253 ЦК України), тобто з 15.07.2012р., а 15.07.2012 р. -неділя, вихідний день, тому відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України днем з якого виникає право для нарахування є 16.07.2012 р.
Суд встановив, що індекс інфляції в межах позовних вимог буде нараховуватись з 16 липня 2012р. по 01 жовтня 2012р.(включно) та становлять 0,998, що свідчить про дефляцію(протилежність інфляції) в цьому періоді, а 3 % річних в межах позовних вимог з 16.07.2012р. -31.10.2012р. становить 109, 04 грн. Тому заявлені вимоги в частині стягнення інфляційних втрат не підлягають до задоволення, а 3% річних в межах заявлених вимог підлягають частковому задоволенню в сумі 109,04 грн..
Розрахунок проводився за допомогою програми «Ліга Закон ».
Щодо стягнення з Управління будівництва та інвестицій «Будінвест»1 317, 90 грн. пені за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року, то суд виходить із такого.
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Як вже судом зазначалось, частиною 3 пункту 4.2 Договору підряду №19/1 сторони передбачили, що остаточний розрахунок робиться протягом 30 днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, проте дату підписання цього акту визначити не можливо, у зв'язку з її відсутністю на зазначеному акті.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто в даному випадку, беручи вищенаведений розрахунок, який проведений судом прострочення виконання зобов'язання відбулося з 16.07.2012 року, але позивачем визначено період прострочення з жовтня 2011 року по березень 2012 р., тому заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У відповідності до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 25.08.2011р. №01-06/1175/2011 (з наступними змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 1 609, 50 грн. слід покласти на нього, а надміру сплачений судовий збір в розмірі 67 грн. 50 коп. слід повернути позивачу.
Господарський суд, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Управління будівництва та інвестицій «Будінвест»2 000,00 грн. основної заборгованості.
3. Стягнути з Управління будівництва та інвестицій «Будінвест» (Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Нововолинська 51, корпус 1, код ЄДРПОУ 30230038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельелектромонтаж »(Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, код ЄДРПОУ 31533323) 15 117,84 ( п'ятнадцять тисяч сто сімнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) грн., з них 15 008,80 грн. -основна сума заборгованості, 109, 04 грн. -3% річних та 1 609, 50(одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) грн. сплаченого судового збору.
4. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельелектромонтаж »(Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 3, код ЄДРПОУ 31533323) 67,50грн. надмірно сплаченого судового збору за платіжним дорученням №372 від 19.10.2012 року.
5. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя А. С. Вороняк
Повний текст рішення
складено та підписано
16.11.12
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2012 |
Оприлюднено | 21.11.2012 |
Номер документу | 27540046 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Вороняк Андрій Сергійович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Вороняк Андрій Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні