ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-47/13288-2012 13.11.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаптопер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Єврокомфорт"
про стягнення 522 154,65 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
від позивача: Баулін А.О. -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 522 154,65 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/13288-2012, розгляд справи було призначено на 18.10.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 розгляд справи було відкладено до 13.11.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.
В судовому засіданні 13.11.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 0111-147 від 01.11.2011 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 512 823,08 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 512 823,08 грн.
Серед іншого, позивач у відповідності до приписів наведеного договору просить суд стягнути з відповідача 7 776,29 грн., а у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в сумі 1 555,28 грн.
Відповідач своїх представників в судові засідання 18.10.2012 та 13.11.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2011 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаптопер" , як постачальником, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Єврокомфорт", як покупцем, було укладено договір № 0111-147, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).
Умовами договору № 0111-147 від 01.11.2011 сторони погодили, що оплата здійснюється відповідачем на підставі цього договору та видатково-прибуткової, товарно-транспортної накладної, виставленої позивачем на вартість поставленої партії товару. При здійсненні платежу відповідач обов'язково повинен вказувати в платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася, виписаної позивачем на оплату поставленої партії (п. 8.2.). Відповідач повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 робочого дня з дати поставки товару позивачем. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позивача, вказаний у реквізитах позивача в цьому договорі (п.8.1.).
Як зазначає позивач у позовній заяві, ТОВ "Лаптопер" відповідно до видаткової накладної № 04/07/2012-6275 від 04.07.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками сторін без претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 512 823,08 грн.
Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 1 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданої ТОВ "Група Компаній "Єврокомфорт" на ім'я Тесля Сергій Олександрович, останній був уповноважений на отримання товару від позивача -ТОВ "Лаптопер".
Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 0111-147 від 01.11.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар у строк, встановлений п. 8.1. договору № 0111-147 від 01.11.2011, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 512 823,08 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із наведеним ТОВ "Лаптопер" звернулося до відповідача з претензією від 26.07.2012, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 4458 від 07.08.2012 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).
Однак, як зазначаєж позивач у позові, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Разом з тим, судом встановлено, що вищевказана видаткова накладна, яку позивач подав до суду в якості доказу, що підтверджує здійснення ним поставку товару відповідачу за договором № 0111-147 від 01.11.2011, а також вищенаведена довіреність, яку позивач подав до суду в якості доказу, що підтверджує повноваження осіб від ТОВ "Група Компаній "Єврокомфорт" на отримання товару від ТОВ "Лаптопер", не містять жодних посилань на договір № 0111-147 від 01.11.2011.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем станом на день прийняття рішення по справі не надано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 ГПК України, що підтверджують здійснення позивачем поставки товару відповідачу саме за договором 512 823,08 грн., суд дійшов висновку, про те, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як продавець, поставив відповідачу товар згідно видаткової накладної № 04/07/2012-6275 від 04.07.2012 на загальну суму 512 823,08 грн., яка підписана представниками сторін без претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб, проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару не виконав, внаслідок чого відповідача перед позивачем виник борг в сумі 512 823,08 грн.
Також, суд дійшов висновку, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно вищенаведеної видаткової накладної, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в сумі 512 823,08 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається претензія від 26.07.2012, яка була надіслана позивачем на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 4458 від 07.08.2012.
Однак, відповідач так і не виконав свого обов'язку щодо сплати заборгованість в сумі 512 823,08 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару -не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості згідно видаткової накладної № 04/07/2012-6275 від 04.07.2012, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 512 823,08 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1 555,28 грн. за період з 09.08.2012 до 14.09.2012.
Судом перевірено, наданий позивачем розрахунок 3 % річних щодо сум, строків і ставок нарахувань таких, а тому оскільки судом встановлено, що перебіг строку прострочення виконання зобов'язання у відповідача настає після спливу семи днів від дня пред'явлення йому позивачем претензії від 26.07.2012, яку відповідач надіслав лише 07.08.2012 , то датою прострочення виконання зобов'язання за видатковою накладною № 04/07/2012-6275 від 04.07.2012, з урахуванням приписів ст. ст. 253, 530 ЦК України, є 15.08.2012.
У зв'язку із наведеним, судом було проведено свій розрахунок 3 % річних за період з 15.08.2012 до 14.09.2012, який має наступний вигляд:
Видаткова накладнаСума заборгованості, на яку нараховується 3 % річнихПеріод простроченняСума 3 % річних № 04/07/2012-6275 від 04.07.2012 512 823,08 грн. 15.08.2012 до 14.09.2012 1 306,65 грн. Всього: 1 306,65 грн. Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за видатковою накладною № 04/07/2012-6275 від 04.07.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних є законними, обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 3 % річних в сумі 1 306,65 грн.
Серед іншого, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7 776,29 грн. за період з 09.08.2012 до 14.09.2012.
Суд відзначає, що відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, оскільки зобов'язання між сторонами виникли на підставі ст. 181 Господарського кодексу України, у зв'язку із укладанням договору у спрощений спосіб, внаслідок поставки товару за видатковою накладною № 04/07/2012-6275 від 04.07.2012, суд, враховуючи приписи ст. ст. 546-547 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені між сторонами не було укладено в письмовій формі, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7 776,29 грн. за період з 09.08.2012 до 14.09.2012 є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 512 823,08 грн. -основний борг та 1 306,65 грн. -3 % річних.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Єврокомфорт" (ідентифікаційний код -37783195, місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Ніжинська, буд. 5), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаптопер" (ідентифікаційний код -36858971, 04119, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1) 512 823 (п'ятсот дванадцять вісімсот двадцять три) грн. 08 коп. -основного боргу, 1 306 (одна тисяча триста шість) грн. 65 коп. -3 % річних та 10 282 (десять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 59 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата підписання рішення - 14.11.2012
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2012 |
Оприлюднено | 21.11.2012 |
Номер документу | 27540372 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні