Рішення

від 19.11.2012 по справі 12/5005/7904/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.12р. Справа № 12/5005/7904/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства „Баштанський сирзавод", 56100, Миколаївськ область, м.Баштанка, вул. Заводська,4

до Приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми „ПРІМ", юридична адреса: 51900, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Титова, б. 37; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 26

про стягнення 549 083,55 грн.

Суддя Ємельянова О.О.

Представники:

Від позивача: Володькова О.О. - представник (дов. № 7 від 10.10.12р.)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Баштанський сирзавод»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми «ПРІМ»(далі-відповідач) про стягнення 549 083,55 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 496 748,09 грн. - основного боргу, 37 718,82 грн. - пеня, 14 616, 64 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 30/01-10 від 02.01.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у призначені судові засідання 16.10.2012 року, 25.10.2012 року, 01.11.2012 року та 13.11.2012 року на з'явився; відзив на позовну заяву та докази в його обґрунтування не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) при розгляді справи представниками сторін не заявлялось.

Згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2010 року між Закритим акціонерним товариством «Баштанський сирзавод», як постачальник, та Приватним підприємством приватної виробничо-комерційної фірми «ПРІМ», як дистриб'ютор, було укладено договір поставки № 30/01-10 (а.с.8).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року, а по розрахункам до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору. В випадку, якщо не пізніше чим за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, то термін дії договору вважається пролонгованим на той же термін і на тих же умовах (пункт 6.1, 6.2 договору).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати в встановлений строк товар у власність дистриб'юторові з наданням права на його просування на ринках України, у тому числі пошуку покупців, а останній зобов'язаний прийняти та оплатити його на умовах, вказаних у даному договорі. Специфікація, згідно якої постачається товар, є невід'ємною частиною даного договору.

Найменування товару: сири тверді, плавлені, масло солодковершкове (пункт 1.2 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціни на товар постачальника обумовлюються сторонами на момент укладення договору у специфікації (а.с.10).

Специфікацією № 1 від 02.01.2010 року до договору поставки № 30/01-10 від 02.01.2010 року сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну, що має передаватись постачальником (а.с.13-14).

Згідно з пунктом 2.1 договору, постачальник зобов'язався своєчасно, в триденний термін з моменту одержання замовлення на поставку товару поставити дистриб'юторові товар згідно накладних, які свідчать про прийом-передачу товару від постачальника до дистриб'ютора.

Відповідно до пункту 3.1 договору, дистриб'ютор зобов'язаний прийняти від постачальника товар замовлений та погоджений згідно поданої заявки та оплатити його у відповідності до умов даного договору (а.с.9).

Відпускна ціна на товар вказується в накладних на відпуск товару з урахуванням ПДВ, що являється ціною виробника на дату відвантаження товару (пункт 4.2 договору).

Позивачем умови договору були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: № ЦБ-РП-0001266 (0), № ЦБ-РП-0001269 (0), № ЦБ-РП-0001265 (0) від 25.01.2011 року; № ЦБ-РП-0002051 (0), № ЦБ-РП-0002036 (0), № ЦБ-РП-0002061 (0), № ЦБ-РП-0002063 (0) від 08.02.2011 року; № ЦБ-РП-0002474 (0), № ЦБ-РП-0002498 (0), № ЦБ-РП-0002475 (0), № ЦБ-РП-0002522 (0) від 15.02.2011 року; № ЦБ-РП-0004493 (0), № ЦБ-РП-0004504 (0), № ЦБ-РП-0004503 (0), № ЦБ-РП-0004498 (0), № ЦБ-РП-0004492 (0) від 22.03.2011 року; № ЦБ-РП-0005348, № ЦБ-РП-0005358, № ЦБ-РП-0005345, № ЦБ-РП-0005357 від 05.04.2011 року; № ЦБ-РП-0006299, № ЦБ-РП-0006298, № ЦБ-РП-0006280, № ЦБ-РП-0006301, № ЦБ-РП-0006291 від 19.04.2011 року; № ЦБ-РП-0007169, № ЦБ-РП-0007194, № ЦБ-РП-0007195, № ЦБ-РП-0007154, № ЦБ-РП-0007196 від 03.05.2011 року; № ЦБ-РП-0007696, № ЦБ-РП-0007697, № ЦБ-РП-0007695 від 12.05.2011 року; № ЦБ-РП-0007973, № ЦБ-РП-0007966, № ЦБ-РП-0007994 від 17.05.2011 року; № ЦБ-РП-0008423, № ЦБ-РП-0008447, № ЦБ-РП-0008445 від 24.05.2011 року; № ЦБ-РП-0008796, № ЦБ-РП-0008822, № ЦБ-РП-0008843, № ЦБ-РП-0008844 від 31.05.2011 року; № ЦБ-РП-0009239, № ЦБ-РП-0009238, № ЦБ-РП-0009271, № ЦБ-РП-0009270 від 07.06.2011 року (а.с.15-61).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умови оплати-відстрочка платежу 30 (тридцять) календарних днів з моменту передачі партії товару. Днем передачі партії товару вважається дата фактичної передачі товарі дистриб'ютору згідно товарної накладної про що свідчить відмітка дистриб'ютора в накладній (пункт 4.6 договору).

Відповідачем заборгованість за поставлений товар сплачена не була, у зв'язку з чим позивач на адресу відповідача направив претензію № 2545 від 10.10.2011 року, але відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не сплатив (а.с.117-118).

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 496 748,09 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову не спростував.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Положення статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 496 748,09 грн.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - за несвоєчасне проведення розрахунку сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ яка діяла на період невиконання зобов'язання, за кожний день прострочення від суми заборгованості (а.с.11).

Позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню у сумі 37 718,82 грн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.122).

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 37 718,82 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного, позивачем нараховано 3 % річних у сумі 14 616,64 грн. (а.с.12).

Таким чином вимогу позивача щодо стягнення 3 % річних у сумі 14 616,64 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

При подачі позовної заяви позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з вимогою про застосування заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в розмірі позовних вимог.

У відповідності до статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Більш того, у розумінні положень розділу 10 Господарського процесуального кодексу України "Забезпечення позову", розглядаючи вимогу про забезпечення позову суд оцінює, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже вимога про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.

Разом з тим, як вбачається з вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведено наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування вищевказаних заходів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано доказів про сплату судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

В пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 № 01-06/704/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" вказано, що підпунктом 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи те, що в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено, суд вважає за необхідне сплату судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову покласти на позивача, стягнувши судовий збір в сумі 1 609, 50 грн. в дохід державного бюджету.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" України визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, позивач сплатив суму судового збору у розмірі 10 981,67 грн.

Відповідно до статті 49 господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, на підставі встановлених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості основного боргу, пені та 3 % річних.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 66, 67, 75, 82 -85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми „ПРІМ" (юридична адреса: 51900, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Титова, б. 37; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 26; код ЄДРПОУ 21862651; п/р 26006011440100 в МОД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль"; МФО 305653; ІПН 218626504660) на користь Публічного акціонерного товариства „Баштанський сирзавод"(56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 4 ; код ЄДРПОУ 00446500; п/р 2600996250124 в філії ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) -суму основної заборгованості в розмірі 496 748 (чотириста дев'яносто шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 09 коп., суму пені в розмірі 37 718 (тридцять сім тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 82 коп., суму 3% річних в розмірі 14 616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 64 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 981 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 67 коп., про що видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Баштанський сирзавод" (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 4 ; код ЄДРПОУ 00446500; п/р 2600996250124 в філії ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19.11.2012р.

Суддя О.О. Ємельянова