Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-9/15028-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/15028-2012 13.11.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім

«Агуна»

Про стягнення 30418,70 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Василенко А. Л. (дов. вих. №2008/1 від 20.08.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна» (далі по тексту - відповідач) про перерахування заборгованості та неустойки, всього 30 418, 70 грн., з яких 28 250, 00 основної заборгованості за Договором купівлі-продажу товару №Д0310 від 03.10.2011р., 2 168, 70 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу товару №Д0310 від 03.10.2011р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/15028-2012, розгляд справи призначено на 13.11.2012 року.

В судове засідання 13.11.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 29.10.2012 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2011 року між позивачем, як продавцем та відповідачем, як покупцем укладено Договір № Д 0310 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов договору (п.1.1.), за цим договором продавець зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві техніку (далі по тексту -товар), в певній кількості, за умовною ціною, зазначеної в специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплати його на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору ціни на товар, поставлений за цим договором, є умовними і вказуються в накладних на кожну партію товару.

Покупець здійснює оплату за поставлену партію товару згідно виставлених рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в такі строки: передплату в розмірі 50 % вартості товару, що становить 64 375, 00 грн. покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів з дня виписки рахунку. Другий платіж, що складає 25 % від вартості товару -становить 32 187, 50 грн. покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця до 30 жовтня. Остаточну плату, що становить 32187,50 грн. покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця до 30 листопада (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми за кожен день прострочення, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 25 % річних.

Відповідно до Додатку № 1 до договору (Специфікації) позивач продає, а відповідач купує товар у кількості 1 одиниці -гідравлічний гибочний верстат Yangli WC67Y 40-2000 вартістю 125000, 00 грн. та здійнює пуско-наладжувальні роботи вартістю 3750,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000321 від 24.10.2011 року, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи, а оригінал надано для огляду в судовому засіданні, продавець поставив покупцю товар відповідно до умов договору, а покупець його прийняв.

31.10.2011 року між сторонами підписано акт № ОУ- 0000016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого позивач виконав для відповідача пуско -налагоджувальні роботи вартістю 3 750, 00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату по договору, а саме перерахував позивачу в період з 06.10.2011 року по 09.04.2012 року 100500,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Станом на момент розгляду справи судом заборгованість відповідача по договору перед позивачем становить 28250, 00 грн., та відповідачем не погашена, при цьому строк оплати зазначеної заборгованості відповідно до умов договору настав 30.11.2011 року.

08.05.2012 року позивач направив відповідачу претензію № 0805/1 з вимогою перерахувати заборгованість, відповідь на яку від останнього не отримав.

Відповідач відзив на позов не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна», підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №Д 0310 від 03.10.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 128 750, 00 грн.

Станом на момент подання позовної заяви та розгляду судом справи, заборгованість відповідача за договором складає 28 250, 00 грн. та останнім не погашена.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 28 250, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 28 250, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 2.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 28 250, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 168, 70 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 4.2. договору (за період з 01.12.2011р. по 31.05.2012р. -183 дня).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 2 168, 70 грн. у відповідності до п. 4.2. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.2. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна» підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агуна»(02220, м. Київ, вул. Пуховська, буд. 4, оф. 402; код ЄДРПОУ 36464312; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна»(02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд. 13; код ЄДРПОУ 37035699) 28 250 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. основної заборгованості, 2 168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн.. 70 коп. пені, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко