Рішення

від 15.11.2012 по справі 5011-3/14544-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/14544-2012 15.11.12

За позовом Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради

До Приватного підприємства «Рекламно-інформаційне агентство

«Прайм-Медіа»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Комунальне підприємство «Комунальна власність»

Про стягнення 21 272,20 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Іванченко Г.І. -по дов. № б/н від 15.10.2012

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи Іванченко Г.І. -по дов. №б/н від 30.10.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради про стягнення з Приватного підприємства «Рекламно-інформаційне агентство «Прайм-Медіа»21 315,06 грн. заборгованості, яка складається з 19 516,52 грн. основного боргу та 1 798,54 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на тимчасове користування місцем № 1031 від 09.09.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/14544-2012, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство «Комунальна власність»та призначено її до розгляду на 01.11.2012.

Третя особа у поданих 01.11.2012 до відділу діловодства суду пояснення зазначає наступне. Відповідно до рішень Мелітопольської міської ради Запорізької області № 2/3 від 08.11.2007, № 5/8 від 04.03.2010, № 3/14 від 18.06.2010, № 3/6 від 30.06.2011 та № 3/7 від 28.12.2011 плата за право тимчасового користування місцем для розташування об'єктів зовнішньої реклами, що знаходяться у комунальній власності, підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок комунального підприємства «Комунальна власність»Мелітопольської міської ради Запорізької області. Згідно з даними бухгалтерського обліку КП «Комунальна власність»Мелітопольської міської ради Запорізької області станом на 30.10/2012 заборгованість приватного підприємства «Рекламно-інформаційне агентство «Прайм Медіа»за договором № 1031 від 09.09.2010 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу становить 20 550, 21 грн. Відповідно до п. 9.1 договору за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення. Таким чином, станом на 30.10.2012 розмір пені становить 706,70 грн. На підставі вищевикладеного підтримуємо позовні вимоги управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради, вважаємо їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/14544-2012 від 01.11.2012, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 19.10.2012, розгляд справи був відкладений на 15.11.2012.

Позивачем 07.11.2012 до відділу діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині основного боргу та просить стягнути 20 550,21 грн. за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року та про зменшення розміру позовних вимог в частині пені та просить стягнути 721,99 грн., загалом 21 272,20 грн.

Позивач в судовому засіданні 15.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 15.11.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 19.10.2012 та ухвали від 01.11.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 19.10.2012 та від 01.11.2012 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Закревського, 69, кв. 79, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 30.10.2012 є місцезнаходженням відповідача.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа в судовому засіданні 15.11.2012 позовні вимоги позивача підтримала повністю.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 15.11.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.09.2010 між Комунальним підприємство «Комунальна власність»(КП) та Приватним підприємством «Рекламно-інформаційне агентство «Прайм-Медіа»(користувач) було укладено договір на тимчасове користування місцем № 1031 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору КП надає Користувачу в тимчасове користування місце, яке перебуває у комунальній власності, для розташування спеціальної конструкції за адресою: просп. Б.Хмельницького, 23 (дах будинку) (надалі - місце), а Користувач розташовує рекламний засіб у відповідності з Дозволом на розміщення зовнішньої реклами № 27/10, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 207/1 від 09.09.2010 , та здійснює оплату за тимчасове користування місцем згідно з умовами даного договору.

Згідно п. 1.2. договору під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання Користувачем місця, відповідно до цього договору, що перебуває у комунальній власності з метою:

а) встановлення на ньому спеціальної конструкції, яка знаходиться у Користувача на законних підставах, та її використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами;

б) утримання та обслуговування спеціальної конструкції.

Рішенням Мелітопольської міської ради № 4/6 від 30.09.2010 внесено зміни до Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі (далі - Порядок), затвердженого рішенням 19 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області V скликання № 4/7 (зі змінами згідно рішення № 3/9 від 28.12.2011) та на Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Мелітополі.

Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради на виконання п. 2. рішень Мелітопольської міської ради № 4/6 від 30.09.2010 та № 3/9 від 28.12.2011 здійснило публікацію Порядку у засобах масової інформації.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 20 550,21 грн. та за неналежне виконання зобов'язань нарахована пеня в сумі 721,99 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 4.2.1. договору визначено обов'язок КП передати Користувачу за актом приймання-передачі місце у стані, що відповідає умовам договору та придатному для використання за цільовим призначенням.

Згідно акту приймання-передачі від 09.09.2010 КП передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежиле приміщення за адресою м. Київ, просп. Б.Хмельницького, 23 (дах будинку).

Відповідно до п. 2.1. договору, строк дії останнього було встановлено з 09.09.2010 по 09.09.2015.

Згідно п. 3.1. договору розрахунок плати за користування місцем розташування рекламного засобу здійснюється у відповідності до Методики розрахунку оплати за місяць на тимчасове використання місця розташування рекламних засобів, затвердженої рішенням 19 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області V скликання від 29.08.2007 № 3/28 «Про затвердження Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі»(зі змінами) та надається в додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього договору.

Розрахунковий розмір плати за перший місяць дії даного договору складає 1 049,25 грн. з ПДВ (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.4. договору плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. п. 3.2. договору плата за тимчасове користування місцем (далі плата) сплачується Користувачем у грошовій формі щомісяця, не пізніше 15 числа-місяця, наступного за звітним на рахунок КП з урахуванням щомісячного індексу інфляції та нарахуванням ПДВ.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4.4.5. договору відповідач зобов'язався вносити своєчасно та в повному обсязі плату за користування місцем в порядку, передбаченому розділом 3 договору.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за користування місцем, в результаті чого виникла заборгованість за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року, яка за неоспореними відповідачем обґрунтованими розрахунками позивача становить 20 550,21 грн.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 20 550,21 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за користування місцем не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 3 цього договору, Користувач сплачує КП пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати платежів за договором.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті за користування місцем відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 9.1. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 721,99 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 721,99 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рекламно-інформаційне агентство «Прайм-Медіа» (02232, м. Київ, вул. Закревського, 69, кв. 79, код ЄДРПОУ 37053608) на користь Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, майдан Перемоги, 3, код ЄДРПОУ 25716739) 20 550 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 21 коп. основного боргу, 721 (сімсот двадцять одну) грн.. 99 коп. пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 19.11.2012.

СуддяВ.В.Сівакова