Рішення

від 06.11.2012 по справі 5011-47/11846-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-47/11846-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-47/11846-2012 06.11.12 За позовом Приватного підприємства «Галагроімпорт». До Товариства з обмеженою відповідальністю «Денрос». Простягнення 77441,78 грн. Суддя Станік С.Р. Представники сторін: від позивача - не з'явився. від відповідача - не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 77441,78 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору. Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 30.08.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/11846-2012 та призначено її до розгляду на 02.10.2012. Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 02.10.2012 розгляд справи було відкладено до 16.10.2012,з метою виконання сторонами вимоги суду та у зв'язку з поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивованевідрядженням уповноваженого представника відповідача. Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 16.10.2012 розгляд справи було відкладено до 06.11.2012, з метою виконання сторонами вимоги суду та у зв'язку з поданим відповідачем клопотанням провідкладення розгляду справи, мотивоване домовленістю сторін про повернення частини продукції. В судове засідання 06.11.2012 позивач своїх представників –не направив, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним, на виконання умов договору №Д01-11 від 01.01.2011 та договору №1Д/03-12 від 01.03.2012, було поставлено та передано у власність відповідачу товар на суму 189 355,79 грн., проте відповідач здійснив оплату отриманої продукції лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 67 593,88 грн. Крім того, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі  2 573,75 грн., штраф у розмірі 6759,40 грн. та  у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 514,75 грн. Серед іншого, в процесі провадження у справі позивач подав уточнення до позовної заяви,  в яких повідомив суд про те, що відповідач частково повернув поставлений товар на загальну суму 16 106,88 грн., а також  перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти  в сумі 3000,00 грн.  а тому позивач просить суд стягнути з ТОВ «Денрос»суму основного боргу  в розмірі 48 487,00 грн., 2573,75 грн. – пені, 514,75 грн. - 3% річних, 6759,40 грн. – штрафу. Відповідач своїх представників в судове засідання 06.11.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору –не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів –не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що зазначено в розписці про оголошення в судовому засіданні ухвали про відкладення розгляду справи  від 16.10.2012. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Також, в судовому засіданні 06.11.2012  судом було розглянуто уточнення позивача до позовної заяви. Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заяви позивача про  уточнення позовних вимог, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті. Розглянувши наявні матеріали справи,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.03.2012 між Приватним підприємством«Галагроімпорт»(позивач), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денрос»(відповідач), як покупець, було укладено договір поставки №1Д/03-12 та протокол розбіжностей від 01.03.2012 до договору №1Д/03-12 від 01.03.2012, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар (побутова хімія), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (п.1.1). Умовами договору №1Д/03-12 від 01.03.2012 та протоколом розбіжностей від 01.03.2012 до договору №1Д/03-12 від 01.03.2012 сторони погодили, щов межах даного договору кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару (п.2.3); покупець здійснює оплату товару протягом 25 (двадцяти п'яти) календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується датою підписання видаткової накладної (п.6.1); оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів покупця на банківський рахунок постачальника (п.6.2); всі правовідносини сторін, не врегульовані договором, регламентуються відповідно до чинного законодавства України або укладеними сторонами угодами (13.1). Відповідно до видаткових накладних: №ПП-0000093 від 23.03.2012 на суму 35495,40грн., №125 від 06.04.2012 на суму 18450,50 грн., №134 від 13.04.2012 на суму 10812,37 грн., №139 від 20.04.2012 на суму 10173,56 грн., №176 від 25.05.2012 на суму 10692,09 грн., №187 від 01.06.2012 на суму 10465,35 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), що підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень та скріплено печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 96 089,27 грн. Позивач в позовній заяві наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором №1 Д/03-12 від 01.03.2012 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за отриману продукцію у строк, встановлений п.6.1 договору №1Д/03-12 від 01.03.2012, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в розмірі 48 487,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у наведеній сумі. Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог  щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона –постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар (товари) і  сплатити занього певну грошову суму. Також цією статтею передбачено, що до відносин  поставки,  не  врегульованих  Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або  інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк  (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом. Згідно п.1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських  відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Приписами п. 7.1. договору №1Д/03-12 від 01.03.2012 у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню к розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення, а у випадку, коли прострочення триває –до моменту звернення постачальника до суду. Відповідно до п. 7.4. договору №1Д/03-12 від 01.03.2012  у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару. Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від  відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський   суд   оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору № 1Д/03-12 від 01.03.2012, як продавцем,  було передано у власність відповідача товар на загальну суму 96 089,27 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ПП-0000093 від 23.03.2012 на суму 35495,40 грн., №125 від 06.04.2012 на суму 18450,50 грн., №134 від 13.04.2012 на суму 10812,37 грн., №139 від 20.04.2012 на суму 10173,56 грн., №176 від 25.05.2012 на суму 10692,09 грн., №187 від 01.06.2012 на суму 10465,35 грн., які підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень, та скріплені печатками юридичних осіб. Проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару  в строк, встановлений п.6.1 договору №1Д/03-12 від 01.03.2012 –виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 48 487,00 грн. (з урахуванням уточнення до позовної заяви). Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором  №1Д/03-12 від 01.03.2012 –не надав. З огляду на викладене, суд приходить до висновку,  що відповідачем було порушено умови договору №1Д/03-12 від 01.03.2012, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України,  ст. 193 Господарського кодексу України.   За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача  заборгованості за договором №1Д/03-12 від 01.03.2012 в розмірі 48 487,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими,  що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 48 487,00 грн. (з урахуванням уточнення до позовної заяви). Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлену продукцію за договором №1Д/03-12 від 01.03.2012, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі  2 573,75 грн.  та 3 % річних в сумі 514,75 грн. за період з 18.04.2012 до 20.08.2012. Судом перевірено наданий  позивачем розрахунки пені, 3 % річних та  встановлено, що при здійсненні нарахування сум таких, позивачем було допущено помилку, а саме у визначенні початку періоду прострочення виконання зобов'язання, зокрема по накладній №134 від 13.04.2012, у зв'язку з чим суд здійснив власний розрахунок суми пені за період з 18.04.2012 до 20.08.2012, з урахуванням зазначених позивачем у розрахунках пені та 3 % річних кількості днів прострочення виконання зобов'язання, який має наступний вигляд. № накладноїСума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення №ПП-0000093 від 23.03.2012 7000.0118.04.2012 - 20.08.20121257.5000 %358.61 №125 від 06.04.201218450.5002.05.2012 - 20.08.20121117.5000 %839.35 №134 від 13.04.2012 10812.3709.05.2012 - 20.08.20121047.5000 %460.86 №139 від 20.04.2012 10173.5616.05.2012 - 19.08.2012967.5000 %400.27 №176 від 25.05.2012 10692.0920.06.2012 - 19.08.2012617.5000 %267.30 №187 від 01.06.2012 10465.3527.06.2012 - 17.08.2012527.5000 %155.40 Всього: 2481,79 грн. № накладноїСума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів №ПП-0000093 від 23.03.2012 7000.0118.04.2012 - 20.08.20121253 %71.92 №125 від 06.04.201218450.5002.05.2012 - 20.08.20121113 %168.33 №134 від 13.04.2012 10812.3709.05.2012 - 20.08.20121043 %92.42 №139 від 20.04.2012 10173.5616.05.2012 - 19.08.2012963 %80.27 №176 від 25.05.2012 10692.0920.06.2012 - 19.08.2012613 %53.61 №187 від 01.06.2012 10465.3527.06.2012 - 20.08.2012553 %47.31 Всього : 513,86 грн. Отже, з огляду на викладене, вимоги позивача  про  стягнення з відповідача пені та 3 % річних, підлягають частковому задоволенню, а саме:  2481,79 грн. –пені та 513,86 грн. -  3 % річних за період з 18.04.2012 до 20.08.2012. Серед іншого, позивач просить стягнути з відповідача 10 %  штрафу в сумі 6 759,40 грн. Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 10 %  штрафу, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання  по оплаті поставленого товару за договором №1Д/03-12 від 01.03.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача  10 %  штрафу  є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 6 759,40 грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 48 487,00 грн. – основний борг, 2 481,79 грн. –пеня, 513,86 грн. –3 % річних, та 6 759,40 грн. –10 % штрафу. Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денрос»(04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Марка Вовчка, буд. 14, ЄДРПОУ 32346869), на користь Приватного підприємства «Галагроімпорт»(81500, Львівська обл., Городоцький р-н., с. Угри, вул. Вербова, буд. 65, ЄДРПОУ 33952151) 48 487 (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 00 коп. –основного боргу, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 79  коп. –пені,  513 (п'ятсот тринадцять) грн. 86 коп. –3% річних, 6759 (шість тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп. –10 % штрафу  та 1601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору. 3.  В іншій частині позовних вимог відмовити. 4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України. 5.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.          Суддя                                                                                                                                         Станік С.Р. Дата підписання рішення - 09.11.2012