Рішення

від 16.11.2012 по справі 5015/3904/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.12 Справа№ 5015/3904/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕРІЯ», м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області,

про: стягнення 12 673,59 грн.

За участю представників :

від позивача: ОСОБА_2 -адвокат ( довіреність від 12.09.2012 р )

від відповідача: не з»явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕРІЯ», м.Львів, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Малі Ланки Перемишлянського району Львівської області, про стягнення 12 673,59 грн. заборгованості , з яких : 9610,00 грн. основного боргу, 2205,13 грн. пені, 245,70 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 612,76 грн. Позивач також просить відшкодувати йому судові витрати по справі за рахунок відповідача.

Ухвалою суду від 19.09.2012р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 10.10.2012р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

З підстав, наведених в ухвалах суду від 10.10.2012 року та від 30.10.2012 року розгляд справи відкладався .

Позивач вимоги ухвал по справі виконав повністю. В судове засідання явку повноважного представника забезпечив. З підстав, наведених у позовній заяві , наданих суду поясненнях представник позивача заявлені вимоги підтримує та просить задоволити повністю. Стверджує, що на виконання зобов»язань за укладеним з відповідачем договором купівлі-продажу №8/08 від 08 серпня 2011 року , ТОВ «Артерія» поставило відповідачу у 2011 році сухе знежирене молоко на загальну суму 39600,00 грн по видатковій накладній №РН-00000183 від 10.08.2011 р. Відповідач товар прийняв без зауважень та претензій, однак у строки, встановлені договором, повного розрахунку з позивачем за отриманий товар не провів. Позивач намагався врегулювати спір з відповідачем у досудовому порядку (05.07.12 р скерував відповідачу претензію з актом звірки взаєморозрахунків), проте ні відповіді на претензію, ні підписаного примірника акту відповідач не надав. Станом на момент звернення з позовом до суду сума основного боргу склала 9610,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку. Окрім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 245,70 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних у сумі 612,76 грн, а відповідно до п.6.2 договору купівлі-продажу -2205,13 грн. пені за прострочення терміну оплати отриманого товару. У відповідності до ст.44 ГПК України позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені , у зв»язку із поданням позовної заяви на розгляд до господарського суду Львівської області, судові витрати по справі.

Відповідач у жодне судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних документів не подав, заявлені позивачем вимоги не заперечив і не спростував належними та допустимими доказами.

Витягом Серія АЖ №921835 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується включення відповідача ( Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1) до ЄДР, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР :НОМЕР_2, місце проживання за адресою : АДРЕСА_1, тобто , місце проживання за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві , та на яку скеровано відповідачу позивачем копії позовної заяви та додатків до неї, а судом -ухвали по справі. Слід зазначити, що ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернуті до суду поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній». Однак, до повноважень господарських судів не віднесено з»ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році ( пункт 4), від 14.08.2007 №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року «(пункт 15), від 18.03.2008 №01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23). У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв»язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. («Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», інформаційний лист ВГСУ від 13.08.2008 №01-8/482).

На підставі зазначеного, матеріалів у справі, Витягу з ЄДРПОУ, суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та належним чином був повідомлений про знаходження у провадження господарського суду Львівської області даної справи, про дати, час і місце судових засідань, про вимоги суду, які підлягали виконанню ( у т.ч. і відповідачем) згідно ухвал суду по справі, однак процесуальними правами сторони судового процесу відповідач не скористався.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Зважаючи на строки вирішення спору у даній справі, у суду відсутні правові підстави для продовження строку вирішення спору в порядку ч.3 ст.69 ГПК України, як і для відкладення розгляду справу у черговий раз , згідно ст.77 ГПК України.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК, судом встановлено.

08 серпня 2011 року між позивачем і відповідачем укладено договір №8/08 купівлі-продажу, відповідно до умов якого ( п.1.1), продавець ( ТОВ «Артерія») зобов»язується передати у власність покупцю ( ФОП ОСОБА_1.) молоко сухе знежирене та інші продукти харчування ( в подальшому товар), а покупець зобов»язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п.3.1, датою поставки вважається дата, що вказана в накладних. Покупець організовує одержання продукції самовивозом або транспортом продавця (п.3.2). Приймання товару по кількості-якості відбувається на момент його відпуску. Після оформлення та підписання сторонами накладних, претензії від покупця щодо кількості і якості не приймаються ( п.3.4).

Відповідно до п.4.1 договору, ціна на товар, який є предметом даного договору є договірною і вказується в накладних на отримання товару, які є невід»ємною частиною даного договору.

Загальна вартість договору складається з вартості товару, переданого згідно накладних в межах даного договору ( п.4.2). Відповідно до п.5.1, розрахунки між сторонами здійснюються в Українській національній валюті -гривні. Покупець проводить розрахунки на протязі 5 (п»яти) банківських днів з моменту поставки товару , шляхом перерахування коштів на рахунок продавця у відповідності до Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»(п.5.2). Датою оплати вважається дата поступлення грошових коштів на рахунок продавця (п.5.3).

За невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність , передбачену чинним законодавством України (п.6.1).

Відповідно до п.6.2 договору, у випадку прострочення покупцем зазначеного у п.5.2 даного договору терміну оплати він сплачує продавцю штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до п.п.10.1,10.2, - даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання умов даного договору. Термін дії даного договору автоматично продовжується на наступний рік, при відсутності заперечень сторін.

Факт договірних відносин з позивачем на купівлю-продаж товару ( молока сухого знежиреного та інших продуктів харчування) відповідач не заперечив, такі стосунки підтверджуються матеріалами справи.

По видатковій накладній №РН-0000183 від 10 серпня 2011 року, на виконання зобов»язань за договором №8/08 від 08.08.11р (договір вказаний у зазначеній видатковій накладній) ТзОВ «Артерія «поставило , а ФОП ОСОБА_1 отримав товар (молоко сухе знежирене, в кількості 1800,00 кг, по ціні без ПДВ за одиницю -18,33 грн.), на загальну суму ( з ПДВ ) 39 600,00 грн. Видаткова накладна підписана покупцем (ФОП ОСОБА_1.) без зауважень чи претензій , завірена його гербовою печаткою. Встановлено,що у строки, передбачені у п.5.2 договору №8/08 від 08 серпня 2011 року, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем за отриманий товар. Станом на 10.09.2012 року відповідач сплатив позивачу лише 29990,00 грн, що підтверджують наявні у справі банківські виписки, а саме : від 16.09.2011 р на 9990,00 грн; 02.12.2011р на 10000,00 грн, 22.03.2012р на 10000,00 грн. Відтак, станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду сума основного боргу складала 9610,00 грн.

Позивач скерував відповідачу претензію №3/07 від 04.07.2012 року, у якій заявив вимогу про сплату 9610,00 грн. боргу на рахунок ТОВ «Артерія». Претензія залишена відповідачем без розгляду та без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3 % річних в сумі 612,76 грн. та 245,70 грн. інфляційних нарахувань ( розрахунок додається ). Окрім того, позивач заявив вимогу про стягнення пені в сумі 2205,13 грн., яка нарахована відповідно до п. 6.2 договору та вимог ст.232 ГК України, ст.264 ЦК України.

Обгрунтування судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача за подання на розгляд до господарського суду позовної заяви, - ст.ст.44,48,49 ГПК України, положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідач не заперечив заявлені позивачем вимоги , не спростував їх у встановленому порядку належними та допустимими доказами.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

08 серпня 2011 року між ТзОВ «Артерія»і ФОП ОСОБА_1 ( сторонами у справі) був укладений договір №28/08. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов»язання за договором виконав: в період дії договору поставив відповідачу товар (молоко сухе знежирене), вартістю 39600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000183 від 10 серпня 2011 року. Відповідач товар прийняв, про що свідчить зазначена вище, підписана відповідачем та повноважним представником позивача видаткова накладна №РН-0000183 від 10.08.2011р, завірена печатками обох сторін ( продавця і покупця за договором) .

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір від 08 серпня 2011 р №8/08 є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов»язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов»язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов»язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Такої позиції притримується Вищий господарський суд України у Постанові від 21.04.2011 №9/252-10).

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу на виконання зобов»язань за договором купівлі-продажу №8/08 від 08 серпня 2011 року товару (молока сухого знежиреного) по видатковій накладній №РН-0000183 від 10 серпня 2011 року на суму 39600,00 грн.; отримання товару відповідачем без зауважень та претензій; часткову ( на суму 29990,00 грн) оплату відповідачем отриманого товару.

Позивач вживав заходів до врегулювання спору в досудовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що позивач скеровував відповідачу претензію №3/07 від 04.07.2012 року у якій нагадував, що згідно умов п.5.2 договору №8/08 від 08.08.2011 року оплата за товар в сумі 9610,00 грн. повинна була бути проведена повністю протягом 5(п»яти) банківських днів з дати поставки, а відтак вимагав перерахувати кошти на рахунок позивача. Відповіді на претензію позивач від відповідача не отримав, за товар відповідач не провів повного розрахунку. Станом на час вирішення спору по суті основний борг відповідача перед позивачем складає заявлену позивачем до стягнення суму -9610,00 грн. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вимога позивача про стягнення 9610,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. ( ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання ( ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.6.2 договору, за прострочення відповідачем зазначеного у п.5.2 договору №8/08 від 08 серпня 2011 року терміну оплати , позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, розмір якої згідно розрахунку становить 2205,13 грн. Відповідач вимогу позивача про стягнення пені не заперечив, зауважень щодо розрахунку пені не висловив, із заявами чи клопотаннями ( щодо пені) до суду не звертався.

Вимога позивача про стягнення пені підлягає до задоволення в заявленій сумі.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 612,76 грн. та 245,70 грн. інфляційних нарахувань, згідно розрахунку позивача. Відповідач вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань не заперечив, зауважень до розрахунків не висловив.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги обґрунтовані, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов»язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат , пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Дія цього Закону поширюється тільки на осіб , які є адвокатами. З 15.08.2012 року вступив в силу Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Поняття особи, яка є «адвокатом», наведено в ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України , який має вищу юридичну освіту , володіє державною мовою, стаж роботи в галузі права не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участю адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар, порядок обчислення якого (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його зміни, оплати визначається в договорі про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладено з ОСОБА_2, який є адвокатом , що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю; на виконання Договору від 12 вересня 2012 року про правову допомогу, ТОВ «Артерія» сплатило ОСОБА_2 1600,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №120 від 12.09.12 р.

Відповідно до ст.49 ГПК України :

Судовий збір покладається у спорах , що виникають при виконанні договорів та з інших підстав ,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми , які підлягають сплаті за проведення судової експертизи , послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються :

при задоволенні позову -на відповідача.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються повністю на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 231 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст.1,2,32,33,34,36,43,44,49,75, 82,84,85 ГПК України , суд,-

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР :НОМЕР_2, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний НОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕРІЯ»(79007, м.Львів, вул..Ак.Кучера,13, код ЄДРПОУ 23882652) 12673,59 грн. заборгованості ( у тому числі : 9610,00 грн. основного боргу, 2205,13 грн. пені, 245,70 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в розмірі 612,76 грн), а також : 1609,50 грн. судового збору та 1600,00 грн. витрат на правову допомогу адвокату.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

В засіданні 16.11.12 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.11.12 року.

Суддя Кітаєва С.Б.