Рішення

від 20.11.2012 по справі 5015/4115/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа №5015/4115/12

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Іскра», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів», м.Львів-Винники

про стягнення заборгованості в сумі 16'679,61 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Луцюк Н.Д. -представник (дов.№13/07 від 10.01.2012р., діє до 31.12.2012р.);

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством «Іскра»подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»про стягнення заборгованості в сумі 16'679,61 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 16.10.2012р. Ухвалою суду від 16.10.2012р. розгляд справи відкладався до 20.11.2012р. через неявку в судове засідання представника відповідача та невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 20.11.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 16'679,61 грн. (в т.ч. 9'838,00 грн. -основного боргу, 1'739,76 грн. - інфляційних втрат, 788,80 грн. -3% річних за користування чужими коштами, 4'313,05 грн. -пені) та судовий збір у сумі 1'609,50 грн.

В судове засідання 20.11.2012р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

18.08.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Іскра»(продавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»(покупець, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №ДЗ 180809/03 (надалі по тексту-договір).

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його вартість. Асортимент та ціна товару, що поставляється протягом дії даного договору, повинна відповідати Додатку №1 до договору та відображатись у розхідній накладній продавця, яка оформляється сторонами при прийманні-здаванні кожної партії товару. Ціна та кількість товару зазначаються у замовленні та розхідній накладній продавця (п.п.1.2, 1.3 договору).

Згідно з п.4.2 покупець проводить оплату за кожну прийняту партію товару на підставі договору, рахунку, накладних на наступних умовах: попередня оплата; відтермінування платежу на умовах, вказаних в додатку до договору, шляхом переказу грошових коштів у безготівковій формі в національній валюті України (гривні) на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п.1 додатку №2 покупець зобов'язується оплатити товар, переданий продавцем згідно накладних, не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару.

На виконання своїх зобов'язань за договором, позивач передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується накладними №43 від 18.08.2009р. на суму 691,80 грн., №281 від 22.10.2009р. на суму 1'514,28 грн., №282 від 22.10.2009р. на суму 1'514,28 грн., №283 від 22.10.2009р. на суму 1'514,28 грн., №284 від 22.10.2009р. на суму 1'514,28 грн., №285 від 22.10.2009р. на суму 1'514,28 грн., №1950 від 24.09.2010р. на суму 867,84 грн., №2121 від 15.10.2010р. на суму 303,90 грн., №2270 від 29.10.2010р. на суму 1'226,42 грн., №2644 від 21.12.2010р. на суму 659,62 грн., №2677 від 30.12.2010р. на суму 1'117,02 грн. Таким чином, загальна вартість поставленого товару становить 12'438,00 грн. Зазначений товар відповідачем був отриманий на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих на ім'я Крета Дмитра Григоровича.

Станом на день подання позову відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 2'600,00 грн. Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 9'838,00 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, що зазначені в п. 4.2 договору, продавець має право нарахувати на протерміновану суму пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування. Тому, відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10.01.2002р. та п.5.3 договору позивачем було нараховано пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 4'313,05 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Щодо нарахованої суми пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У договорі від 18.08.2009р. №ДЗ 180809/03, за яким здійснювалася поставка товару, що не був своєчасно оплачений, не передбачено іншого строку припинення нарахування штрафних санкцій, тому відповідно до вимог п.6 ст. 232 ГПК України нарахування пені припиняється після спливу шести місяців з моменту, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, позивач, в порушення вимог п.6 ст.232 ГПК України, нарахував пеню за період, більший ніж 6 місяців. Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що її розмір становить 1'566,78 грн.

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті товару, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 788,80 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 1'739,76 грн. (розрахунок наявний в матерілах справи).

Щодо нарахованої суми інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, дефляція).

Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше -Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію»є офіційними і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір з урахуванням індексів інфляції та дефляції за період з моменту виникнення заборгованості до моменту звернення з позовними вимогами до суду становить 1'357,76 грн.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого товару відповідно до умов договору настав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару, що, зокрема, вбачається з накладних, підписаних сторонами без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем оплати вартості поставлених позивачем товарів у повному обсязі підтверджений не був.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, але не менше мінімального розміру судового збору, встановленого законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 193, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11,509,610,625,629,655 Цивільного кодексу України та ст.ст.3,12,33,34,44,49,75,82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Львів»(м.Львів-Винники, вул.Левицького, 4/4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20820356) на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра»(79066, м.Львів, вул. Вулецька, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00214244) 9'838,00 грн. -основного боргу, 1'566,78 грн. -пені, 788,80 грн. -3% річних за користування чужими коштами, 1'357,76 грн. -інфляційних втрат та 1'609,50 грн. - сплаченого судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 20.11.2012р., судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 21.11.2012р.

Суддя Яворський Б.І.