Рішення

від 19.11.2012 по справі 5017/2217/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2012 р.Справа № 5017/2217/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Брагіна Я.В.

при секретарі судових засідань Стачук Т.В.

розглянув справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Фарлеп-Інвест" (м.Одеса)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Інтерлінк" (м. Одеса )

про стягнення 55805,75грн.

за участю представників:

від позивача: - Дунар Т.Ю., довір. № 296 від 10.01.2012р.

від відповідача: - не з'явився

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2012р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укомлайн" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" про стягнення 55805,75грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. замінено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Укомлайн" на його правонаступника -Приватне акціонерне товариство „Фарлеп-Інвест", керуючись ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням голови Господарського суду Одеської області від 17.09.2012р. справу №5017/2217/2012 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Демешина О.А., у зв'язку із знаходженням судді Брагіної Я.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 17.09.2012р. справу №5017/2217/2012 прийнято до свого провадження суддею господарського суду Одеської області Демешиним О.А.

Розпорядженням голови Господарського суду Одеської області від 03.10.2012р. справу №5017/2217/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Брагіній Я.В., у зв'язку з її виходом з відпустки, яка ухвалою суду від 05.10.2012р. зазначену справу №5017/2217/2012 прийняла до свого провадження.

09.11.12. позивач до суду надіслав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути із відповідача 51177,20грн. -основного боргу, 51,18грн. -інфляційних, 684,60грн. -3% річних та пеню в сумі 3457,05грн., всього 55370,03грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов в межах заяви про зменшення позовних вимог з підстав викладених в позовній заяві.

Враховуючи вимоги ст.22 ГПК України, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог і розглядає справу в межах заяви про зменшення вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, причину неявки не повідомив, хоча про розгляд справи за місцем реєстрації повідомлявся вчасно і належним чином.

Отже, справа розглядається за наявними матеріалами у справі на підставі ст.75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція і Вищого господарського суду України, викладена в п.21 Інформаційного листа №01-08/530т від 10.12.09.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Одеської області

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2008 року між Акціонерним товариством закритого типу „Укомлайн", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Фарлеп-Інвест" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Інтерлінк" (відповідач) був укладений договір про надання послуг розміщення обладнання №2676, згідно якого позивач забезпечує передачу потоку даних відповідача по цифровим каналам між приміщеннями відповідача за адресами та вимогами, зазначеними в додатках, які є невід'ємною частиною договору та організовує їх цілодобове обслуговування згідно вказаних в додатках параметрів, а відповідач зобов'язувався прийняти в експлуатацію цифрові канали і вчасно та в повному обсязі сплачувати належні платежі за послуги, що надаються

Позивач належно виконував умови договору щодо надання послуг, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг 31.07.11., від 31.08.11., від 30.09.11., від 31.10.11., від 30.11.11. та від 31.12.11. (а.с.20-25).

Для оплати наданих послуг відповідачу позивач виставляв рахунки.

Але відповідач виставлені рахунки своєчасно не сплатив.

Також позивач надіслав відповідачу претензію за вихідним №1947/03-02/01 від 21.12.11.

Як вбачається із відповіді відповідача за вихідним №65 від 12.01.12., останній визнав борг і гарантував повністю заборгованість перед позивачем сплатити (а.с.23), але борг так і не сплатив.

Відповідно до п.3.2.2 договору відповідач оплачує послуги за поточний місяць протягом трьох робочих днів після отримання рахунка.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 51177,20грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 51177,20грн. основної заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та що підлягають задоволенню.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем оплата наданих позивачем послуг своєчасно проведена не була, що є простроченням виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути із відповідача 51,18грн. -інфляційних та 684,60грн. - 3% річних.

Перевіривши розрахунок позивача, доданий до заяви про зменшення вимог, щодо нарахування 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що нарахування 3% річних та інфляційних позивачем відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов у частині стягнення 3% річних в сумі 684,60грн. та 51,18грн. - інфляційних.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача згідно заяви про зменшення вимог пеню в сумі 3457,05грн.

За умовами п.3.3 договору, за порушення відповідачем терміну оплати рахунків відповідач зобов'язується сплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Згідно ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені позивача, доданий до заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає, що нарахування пені відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору і тому задовольняє позов і в частині стягнення пені в сумі 3457,05грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів сплати основного боргу не надав суду.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст. ст.22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Телекомунікаційна компанія „Інтерлінк" (65104, м.Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 29, кв.98 та 65044, м.Одеса, проспект Шевченка, 4-Д, оф.58, код ЄДРПОУ 35503973) на користь Приватного акціонерного товариства „Фарлеп-Інвест" (01054, м.Київ, вул.Олеся Гончара, 88 (літери А-Б) та фактична адреса: 65044, м.Одеса, проспект Шевченка, 2-а, код ЄДРПОУ 23703980)

- 51177,20грн. -основного боргу,

- 51,18грн. -індексу інфляції,

- 684,60грн. -3% річних,

- 3457,05грн. -пені,

- 1609,50грн. -витрати, пов'язані із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 20 листопада 2012 року

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1. ПАТ "Форлеп-Інвест""(65044, м.Одеса, проспект Шевченка, 2-а);

2. ТОВ „Телекомунікаційна компанія "Інтерлінк" ( м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 29, кв.98 )