Рішення

від 14.11.2012 по справі 5019/1556/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 5019/1556/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Тайм"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Транском"

про стягнення 15 000 грн.

Суддя Гудзенко Я.О.

Представники сторін:

Від позивача: Ошурко Й.М. (дов. № 04 від 04.07.12 р.)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Тайм" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Транском" (далі-відповідач) про стягнення 15 000, 00 грн. заборгованості за договором-заявкою на перевезення № 6 від 29.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 04.10.12 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5019/1556/12 розгляд якої призначено на 17.10.12 р.

Ухвалою господарського суду від 17.10.12 р. та 31.10.12 р. розгляд справи відкладався у зв"язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування нових доказів.

У процесі розгляду справи суд дійшов висновку про витребування документів, відомостей необхідних для вирішення спору у порядку, передбаченому п. 4 ч.1 ст. 65 ГПК України для з'ясування про наявність чи відсутність господарських відносин між підприємствами та докази відображення цих операцій у податковій звітності, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду від 31.10.12 р. державну податкову інспекцію у Рівненському районі було зобов`язано надати такі відомості. Однак, вимоги ухвали суду не виконано.

30.10.12 р. та 14.11.12 р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо предмета спору та клопотання про долученння додаткових документів до матеріалів справи.

В судових засіданнях 31.10.12 р. та 14.11.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

З листа Головного управління статистики у Рівненській області від 30.10.2012 року № 05-3-05/570 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що юридична адреса відповідача: 33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Волинської дивізії, б. 23, кв. 69 (а.с. 35, 36).

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином за вказаною вище адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 23, 43).

Суд вважає достатніми матеріали справи для розгляду спору у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 14.11.2012 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2011 року між ТОВ "Транс-Тайм" (далі-Перевізник) та ТОВ "ТЕК Транском" (далі-Експедитор) було укладено договір-заявку № 6 (далі-договір) на здійснення Перевізником автомобільного перевезення вантажу за вказівкою Експедитора.

Відповідно до розділу 2 договору сторонами було узгоджено умови перевезення та пунктом 4.1 сторони визначили вартість транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення вантажу в сумі 21 600 грн., а саме електрообладнання згідно п. 2 договору.

Як вбачається з заявки, адресою та датою завантаження вказано: м. Рівне, вул. Біла, 16 ТОВ «Високовольтний союз Україна»29.05.2011 р., адресою розвантаження: м. Маріуполь згідно ТТН. Відповідно до п. 3.1 договору перевізник надає для перевезення автомобіль.

Сторонами було узгоджено, що договір набуває юридичної сили з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За твердженням позивача Перевізником було вчасно і в повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором, що підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на актах здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.07.12 р. №№ 21, 22, які містять матеріали справи (а.с. 9, 10), а також товаро-транспотрною накладною ВС-У-2011 від 30.06.2011 року.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату від 29.06.2011 року №№ 22, 23. Однак, відповідачем авансом здійснено лише часткову оплату послуг за виставленим позивачем рахунком від 29.06.12 р. № 22 в розмірі 7 000 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи та рахунком.

Судом було оглянуто оригінали договору, актів здачі-приймання робіт, рахунків на оплату послуг і встановлено, що між сторонами існували і інші правовідносини з перевезення, однак суд враховує, що часткова сплата відповідачем суми наданих йому позивачем послуг у розмірі 7 000 була здійснена за рахунком № 22 від 29.06.2011 року. Із вказаного рахунку вбачається, що позивачем було надано відповідачу транспортні послуги за маршрутом Рівне-Маріуполь, як і визначено договором.

Водночас як вбачається з матеріалів справи, акти здачі-приймання робіт були підписані відповідачем на більшу суму, ніж було узгоджено договором, а саме на 22 000 грн., тому з урахуванням часткової оплати послуг заборгованість відповідача перед позивачем складає 15 000 грн.

Відповідно до умов заявки, оплата наданих послуг повинна була бути здійснена відповідачем на протязі 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією з вимогою погасити заборгованість за надані послуги з перевезення, яка була залишена відповідачем без відповіді (а.с. 12). Позивачем надано суду докази направлення претензії відповідачу (а.с. 13).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З доводів позивача вбачається, що претензій щодо наданих позивачем послуг відповідачем не пред'являлось, станом на день подання позову та прийняття рішення оплата наданих транспортно-експедиційних послуг в повному обсязі не здійснена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, що кореспондується зі ст. 930 ЦК України.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору, вид послуги експедитора, вид та найменування вантажу, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили, розмір плати експедитору, порядок розрахунків, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами ч.1 ст. 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що договір-заявка підписано уповноваженими особами позивача та відповідача і їх підписи скріплені печатками товариств (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.

В силу дії статі 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 306 ГК України допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відносини з надання позивачем транспортних послуг на перевезення вантажу відповідачу носять договірний характер.

Водночас, суд констатує, що договір-заявка є господарським договором, який вчинений у письмовій формі та відповідно до якої позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу, наданого відповідачем, автомобільним транспортом, а відповідач зобов'язувався оплатити вказану послугу. Крім того, про факт надання транспортно-експедиторських послуг відповідачу також свідчать наявні у матеріалах справи акти здачі-приймання робіт від 01.07.2011 року №№ 21, 22, які містять дані про перевезення вантажу за адресою Рівне-Маріуполь та відповідно до яких позивачем було виконано без зауважень та заперечень умови договору, а також товаро-транспотрна накладна ВС-У-2011 від 30.06.2011 року.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем на підтвердження наявності правовідносин між позивачем та відповідачем щодо надання послуг з перевезення за маршрутом: м. Рівне, вул. Біла, 16 ТОВ «Високовольтний союз Україна»- м. Маріуполь, було надані належні докази у відповідності до статтей 4-3, 22, 32-34 Господарського процесуального кодексу України у підтвердженні позовних вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 609, 50 грн., покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Транском" (33016, м. Рівне, вул. Волинської дивізії, буд. 23, кв. 69 код ЄДРПОУ 37645839) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Тайм" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 32, код ЄДРПОУ 37614224) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн . 50 коп. судового збору.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20.11.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.