Рішення

від 15.11.2012 по справі 014/575/12-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 014/575/12-ц

Рішення

іменем України

"15" листопада 2012 р.Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

позивачі просять суд визнати за ОСОБА_1 в порядку після смерті ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285400:03:310:0014 та за ОСОБА_2 в порядку після смерті ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285400:03:310:0014, посилаючись на те, що 21.09.2007 р. померла ОСОБА_4.

За життя ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №052678 від 29.07.2010 р„ який вона не встигла отримати за життя, належала земельна ділянка площею 0.60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району.

Отже, після смерті ОСОБА_4 залишилась вищезазначена земельна ділянка.

За життя ОСОБА_4 на все майно, в тому числі і земельну ділянку, заповіт складено не було.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право, на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились її дочки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Інших спадкоємців першої черги не залишилось.

У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_4 позивачі у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк належним чином прийняли спадщину матері шляхом подачі до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини, що підтверджується листом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори №226/01-16 від 11.02.2012 р.

Згідно вказаного листа для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори попросила позивачів надати оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4

Позивачі звернулись до Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі для отримання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,60 га на ім'я ОСОБА_4

Однак, посадові особи Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі повідомили позивачів, що за життя ОСОБА_4 було розпочато виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку. Проте він до смерті ОСОБА_4 не був виготовлений та отриманий, тому державний акт позивачам на померлу особу, а саме ОСОБА_4. виданий не може бути.

Враховуючи вказане вище, позивачі не змогли надати нотаріусу оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5, оскільки державний акт був виготовлений вже після смерті ОСОБА_4 та він не може бути отриманий позивачами в Управлінні Держкомзему у Кагарлицькому районі.

В Кагарлицькій районній державній нотаріальній конторі позивачам повідомили, що оскільки ОСОБА_4 за життя не було отримано державний акт на земельну ділянку, питання щодо визнання за спадкоємцями права власності на земельну ділянку необхідно вирішувати в судовому порядку.

В зв'язку з чим, позивачам було рекомендовано звернутись до суду щодо визнання за ними в порядку спадкування права власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4

Таким чином, у зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_4 не встигла отримати державний акт на земельну ділянку, а для отримання свідоцтв про право на спадщину необхідно надати оригінал державного акту, позивачі не можуть оформити через нотаріальну контору свої спадкові права на вказану земельну ділянку.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася та подала до суду телеграму, в якому просить суд розглянути справу у її відсутність, оскільки вона захворіла. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася та подала до суду заяву, в якій просить суд розглянути позовну заяву без її присутності. З позовними вимогами позивачів згідна. Не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи в особі Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі в засідання суду не з'явилася та просить суд слухати справу у відсутність представника управління. Поти позову не заперечують.

Представник третьої особи в особі Кагарлицької районної державної нотаріальної контори в засідання суду не з'явилася та просить суд слухати справу у відсутність представника, у зв'язку з виробничою необхідністю. З даною заявою згідні.

Вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21.09.2007 року померла мати позивачів та відповідача -ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про смерть.

Про те, що ОСОБА_4 дійсно була матір'ю позивачів підтверджується копією свідоцтва про народження позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

За життя ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 052678 від 29.07.2010 р„ який вона не встигла отримати за життя, належала земельна ділянка площею 0.60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району.

Отже, після смерті ОСОБА_4 залишилась вищезазначена земельна ділянка.

За життя ОСОБА_4 на все майно, в тому числі і земельну ділянку, заповіт складено не було.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право, на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після ОСОБА_4 із спадкоємців першої черги залишились її дочки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Інших спадкоємців першої черги не залишилось.

Позивачі звернулися до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянка яка розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району, наданої для ведення особистого селянського господарства, але їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку, посилаючись на те, що за життя спадкодавця не отримала правовстановлюючий документ на вищевказану земельну ділянку, тобто не отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку.

У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_4 позивачі у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк належним чином прийняли спадщину матері шляхом подачі до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини, що підтверджується листом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори №226/01-16 від 11.02.2012 р.

Згідно вказаного листа для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори попросила позивачів надати оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4

Позивачі звернулись до Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі для отримання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,60 га на ім'я ОСОБА_4

Однак, посадові особи Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі повідомили позивачів, що за життя ОСОБА_4 було розпочато виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку. Проте він до смерті ОСОБА_4 не був виготовлений та отриманий, тому державний акт позивачам на померлу особу, а саме ОСОБА_4. виданий не може бути.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який посвідчує його право власності.

Суд вважає, що позивачами достатньо наведено підстав, щоб визнати за ними право на спадщину за законом на земельну ділянку, а тому визнає за ОСОБА_1 в порядку після смерті ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285400:03:310:0014 та за ОСОБА_2 в порядку після смерті ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285400:03:310:0014 .

На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», Земельним кодексом України, ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку після смерті ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285400:03:310:0014.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку після смерті ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Липовецької сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285400:03:310:0014.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_6