Постанова

від 28.09.2012 по справі 2а-2060/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28.09.2012 р. 12:41 Справа № 2а-2060/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Югцемент", вул.Промислова 9, смт.Ольшанське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57113; доСДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Миколаєві Державної податкової служби, вул.Чкалова 20, м.Миколаїв, 54000; треті особиТОВ "Ренейссанс костракшн", 04119, м.Київ, вул.Оранжерейна 1; проскасування податкового повідомлення - рішення від 04.04.12р. №0000032500, від 03.11.11р. №0001173600;

за участю представників:

Від позивача: Негрут І.О., довіреність №03/09-12 від 03.09.12р.;

Від позивача: Корнієнко С.В., довіреність №06/01-12 від 06.01.12р.;

Від відповідача: Моторний О.С., довіреність №14/9/10-021 від 30.03.12р.;

Від відповідача: Патлай Л.Л., довіреність від 17.08.12р.;

Від відповідача: Каштанова О.А., довіреність від 28.09.12р.;

Третя особа: Глюк Н.М., довіреність від 05.04.12р.;

Публічним акціонерним товариством "Югцемент" пред'явлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків в м.Миколаєві Державної податкової служби з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001173600 від 03.11.11р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та №0000032500 від 04.04.12р. про збільшення суми грошового зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових пояснень та наданих доказах (т. 1 , а.с .3-21, 228-230, т.2, а.с.83-88, т.3, а.с.39-41 ).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що повідомлення-рішення №0001173600 від 03.11.11р. та №0000032500 від 04.04.12р. прийняті у відповідності до законодавства, перевірка проведена в порядку та у спосіб передбачений законодавством (т.1, а.с.221-222).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -

встановив:

В період з 23.03.10р. по 06.05.10р. відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №950/36/00293031 від 18.10.11р. про результати планової виїзної перевірки ПАТ "ЮГцемент" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р. (т.1, а.с.27-128) .

03 листопада 2011 року відповідач вручив позивачу податкове повідомлення-рішення №0001173600 від 03.11.11р. (форма "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 11.921.693,00грн. (т.1, а.с.22 ) та податкове повідомлення-рішення №0001183600 від 03.11.11р. (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 25.569.943,75грн. (т.1,а.с.25 ).

Податкові повідомлення-рішення №0001173600 та №0001183600 були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки №950/36/00293031 від 18.10.11р. про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями №0001173600 та №0001183600, позивач звернувся до ДПА у Миколаївській області з первинною скаргою від 11.11.11р. №1455, якою просив скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001173600 та №0001183600.

12.01.12 року позивач отримав Рішення ДПА у Миколаївській області від 10.01.12р. №38/10/25-009, яким первинна скарга позивача була задоволена частково, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001173600 було скасовано частково (в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1,00грн.), а податкове повідомлення-рішення №0001183600 було залишене без змін (т.1, а.с.194-197 ).

27 березня 2012р. позивач отримав Рішення ДПС України від 22.03.12р. №5194/6/10-2115, яким повторну скаргу було задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001173600 було залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0001183600 було частково скасовано (т.1, а.с.198-201 ).

На підставі рішення ДПС України відповідач 04.04.12р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0000032500 від 04.04.12р. (форма "Р"), яким збільшив суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 6.495.322,50грн., з яких 5.196.258,00грн. сума грошового зобов'язання за основним платежем та 1.299.064,50грн. сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.25 ).

Відповідачем надано суду детальний розрахунок фінансових санкцій та видів податків нарахованих за кожне порушення встановлене актом перевірки (т.3, а.с.21-24 ).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах.

Так, за результатами планової виїзної перевірки позивача (акт планової виїзної перевірки від 18.10.11р. №950/36/00293031) та позапланової виїзної перевірки (акт від 16.03.12р. №44/36/0029031) встановлені наступні порушення (т.1, а.с.27-128, т.2, а.с.89-99 ):

- статті 3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (в чинній на той час редакції), а саме завищено валові витрати на суму 14.463.839грн. внаслідок включення до їх складу вартості придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств-постачальників (ТОВ «Профінтербудсервіс»(729010грн.), ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»(13722416грн.), ТОВ «Технопостач-Миколаїв»(12413,00грн.), господарські операції з якими не спричиняють реального настання правових наслідків та використані тільки для створення податкової вигоди для позивача;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 та 714.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ст.185, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПКУ, а саме завищення податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Профінтербудсервіс»(92442,01грн.), ТОВ «Технопостач Миколаїв»(2482,68грн.), господарські операції з якими не спричиняють реального настання правових наслідків.

В ході проведення документальної перевірки відносно підприємства ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»відповідачем була отримана інформація від відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Миколаївській області (№64/11-2495 від 02.08.11р.), згідно якої з'ясовано, що підприємство ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»за місцем реєстрації не знаходиться і ніколи не знаходилося, також від особи, яка надає в оренду приміщення за юридичною адресою М.Бориспіль, вул.Київський Шлях 79 отримане документальне пояснення, що ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»не знаходиться за адресою та договір на оренду приміщення не укладався. Згідно висновку експерта №126 від 24.04.11р. Броварського МВ Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при Головному управлінні міністерства внутрішніх справ України у Київській області (Броварського МВ НДЕКЦ при УМВС України у Київській області), підписи від імені директора ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»гр. ОСОБА_7, які надані на дослідження в податкових деклараціях з ПДВ ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р. виконані не власноручно ОСОБА_7, а за допомогою факсиміле (

Так судом було досліджено наступні докази:

- матеріали висновку спеціаліста науково - дослідного експертно -криміналістичного центру Головного управління внутрішніх справ Київської області від 24.04.2011 року щодо виготовлення підпису колишнього директора ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" за допомогою факсиміле на податкових накладних (т.2, а.с.64-67 );

- пояснення колишнього директора ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" ОСОБА_7 щодо відсутності у нього факсиміле (т.2, а.с.68-69 );

- матеріали Управління СБУ в Миколаївській області (відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю) щодо діяльності ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" (т.2, а.с.70-82 );

- копія Акту документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД" Бориспільською об'єднаною ДПІ від 12.07.2011 року (т.2, а.с.3-24 );

- копія Акту документальної невиїзної перевірки ТОВ "Технопостач - Миколаїв" Ленінською ДПІ м.Миколаєва від 22.04.2011 року (т.2, а.с.25-31 );

- договір постачання №03-174-10 від 22.09.2010р. між позивачем та ТОВ "Профінтербудсервіс" з додатками (т.1, а.с.129-131 );

- видаткові накладні ТОВ "Профінтербудсервіс" (т.1, а.с.132-136 ); акти про прийняття матеріалів - (т.1, а.с.137-141);

- договір постачання №03-013-10 від 21.01.10р. між позивачем та ТОВ "Технопостач - Миколаїв" з додатками (т.1, а.с.142-150 );

- видаткові накладні ТОВ "Технопостач - Миколаїв" та акти про прийняття матеріалів (т.1, а.с.150-153);

- договір про постачання природного газу №22/02-1ПР від 22.02.2010р. між позивачем та ТОВ "Промресурс ЛТД" (м.Київ) та акти приймання - передачі природного газу (т.1, а.с.154-161 ).

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що згідно матеріалів перевірки контрагентів позивача (ТОВ "Технопостач - Миколаїв", ТОВ "Профінтербудсервіс", ТОВ "Компанія Промресурс ЛТД") встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств, фактів передачі та постачання товарів, а саме :

- неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності;

- створення юридичної особи без наміру вчинення господарських реальних операцій

- відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності (в даному випадку для позивача).

У зв'язку з цим суд критично оцінює докази надані представником позивача щодо вищенаведених контрагентів. Формальна наявність податкових накладних, актів виконаних робіт тощо в даному випадку не може бути достатньою підставою для доведеності виконання робіт (послуг) саме контрагентами позивача.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про правомірність рішень відповідача щодо виявлених порушень пов'язаних з діяльністю безпосередніх контрагентів позивача (т.1, а.с.37-66 ):

- ТОВ «Профінтербудсервіс»(код ЄДРПОУ 35275749, іпн. 352757426540, свідоцтво від 30.01.10р. №100265799, виданого ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова) за періоди жовтень і листопад 2010р. та березень 2011р.;

- ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД»(код ЄДРПОУ 36311955, іпн. 363119510288, на податковому обліку в Бориспільській ОДШ), юридична адреса: м.Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79, за періоди березень, квітень і травень 2010 року;

- ТОВ «Технопостач-Миколаїв»(код ЄДРПОУ 33311025, іпн. 333110214025, на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва), юридична адреса відповідно до установчих документів: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд.81/20; фактична адреса підприємства: м.Миколаїв, вул.Кірова 242.

В той же час, суд не погоджується з висновками (рішеннями) відповідача щодо правовідносин позивача та АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД».

Так в Акті перевірки (т.1, а.с.116 ) відповідачем зроблений висновок про те, що в порушення пп.8.2.2, п.8.2, пп.8.6.1, п.8.6 ст.8 з урахуванням пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем включено до вартості основних фондів отримані послуги від АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД», як зайво віднесені, на загальну суму 432934,07грн., що призвели до завищення амортизаційних відрахувань у Ікв. 2011р. на 8659грн.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з наступних підстав.

Між позивачем та АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» був укладений договір №16-073-10 від 11.08.10р., згідно з умовами якого останній зобов'язався виконати за замовленням позивача роботи з влаштування дорожнього покриття на території останнього.

На підтвердження факту виконання робіт за договором №16-073-10 від 11.08.2010р. між позивачем та АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД»був складений акт виконаних робіт №1 від 14.12.10р. на загальну суму 519520,89грн., у т.ч. ПДВ 86586,81грн. Цей факт був досліджений в ході проведення перевірки та відображено акті перевірки (т.1, а.с.105 ).

Роботи, виконані АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД» за договором №16-073-10 від 11.08.10р. були повністю (в сумі 519520,89грн., в т.ч. ПДВ - 86586,81грн.) оплачені позивачем згідно платіжного доручення №8379 від 15.12.10р., що також було досліджено в ході проведеної перевірки та не заперечується відповідачем.

Факт реального виконання робіт з влаштування дорожнього покриття, тобто факт товарності операції з АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД», підтверджується не лише первинними документами, а саме: актом виконаних робіт №1 від 14.12.10р., податковою накладною №23 від 14.12.10р., актом прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів основних засобів №10 від 21.12.10р. та інвентарною карткою основного засобу (форма 03-3), а також ідентифікується в натурі, оскільки результатом таких робіт є розташована на території підприємства позивача дорога, якою останній користується для здійснення власної господарської діяльності. Зазначене не було заперечене відповідачем в судовому засіданні.

Посилання відповідача на участь АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД»в інших "ланцюгах" господарських відносин не приймається судом до уваги з огляду на індивідуальну відповідальність юридичної особи, а також на необхідність досліджувати правовідносини між безпосередніми учасниками господарських відносин.

В судовому засіданні також було досліджено договір підряду №16-073-10 від 11.08.2010 року укладений між позивачем та акціонерним товариством закритого типу будівельною компанією "Глиноземпромбуд" з додатками та актами виконаних робіт (т.1, а.с.189-193 ).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведений в Акті перевірки висновок відповідача про те, що в порушення пп.8.2.2, п.8.2, пп.8.6.1, п.8.6 ст.8 з урахуванням пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №334 позивачем включено до вартості основних фондів отримані послуги від АТЗТ БК «ГЛИНОЗЕМПРОМБУД», як зайво віднесені, на загальну суму 432934,07грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у Ікв. 2011р. на 8659,00грн., є безпідставним та протиправним, а тому прийняте на підставі такого висновку оскаржуване ППР №0001173600 є неправомірним та підлягає скасуванню в цій частині.

Щодо господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/» (код ЄДРПОУ 31029255, юридична адреса відповідно до установчих документів: м.Київ, вул.Червонопрапорна 26), які, на думку відповідача, призвели до порушення позивачем чинного законодавства України в частині визначення зобов'язань по податку на прибуток підприємств, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що (т.1, а.с.66-75) , що в ході проведення планової перевірки встановлено, що позивач мав відносини з ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»на підставі договору №8-70 про надання управлінських послуг від 10.04.08р. впродовж: перевіряємого періоду (з 01.01.10р. по 31.03.11р.) та зроблений висновок про те, що досліджені в процесі перевірки первинні документи не відповідають вимогам законодавства України, зокрема, ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому на порушення ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем зайво віднесено до складу валових витрат, витрати здійснені на придбання послуг у ТОВ з іноземними інвестиціями «Дікергофф /Україна/»за перевіряємий період з 01.01.10р. по 31.03.11р. в загальній сумі 6.600.000,00грн.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом було досліджено наступні докази:

- договір (з додатками) про надання управлінських послуг №8-70 від 10.04.2008 року укладений між позивачем та ТОВ з іноземними інвестиціями "Дікергофф (Україна) (м.Київ) згідно якого позивач був зобов'язаний щомісяця сплачувати Компанії "Дікергофф" платіж за управлінські послуги в розмірі 528000грн., акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) (т. 1, а.с.162-183);

- лист (т.1, а.с.184 ) від 11.11.2011 року за підписом керівника Компанії "Дікергофф" в якому зазначено, що загальна вартість управлінських послуг наданих позивачу в період з 10.04.2008р. по 31.08.2011р. склала 20994000грн.

Надані позивачем акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) не містять в собі будь -якого обґрунтування та зазначення (конкретизації) об'єму та виду виконаних робіт (послуг) (т.1, а.с.162-183).

У зв'язку з наведеним, суд погоджується з висновками відповідача, щодо порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абзацу 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме позивачем завищено валові витрати на суму 6600000,00грн. внаслідок включення до їх складу вартості управлінських послуг, отриманих від ТОВ II «Дікергофф (Україна)». При проведенні перевірки та в судовому засіданні позивачем не доведено належними доказами використання у господарській діяльності зазначених послуг, а також не надані документи, які містять такі обов'язкові реквізити, як зміст та обсяг господарських операцій.

Щодо висновків відповідача по операціях позивача з ТОВ «Ренейссанс Констракшн» суд зазначає наступне:

В Акті перевірки (т.1, а.с.116 ) відповідачем зроблений висновок про те, що в порушення пп.8.2.2, п.8.2, пп.8.6.1, п.8.6 ст.8 з урахуванням пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем включено до вартості основних фондів отримані послуги від ТОВ «Рейнесанс Констракшн», які не підтверджені первинним документами, наявністю договорів, додаткової інформації стосовно виконаних робіт на загальну суму 139467334,80грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у Ікв. 2011р.на 5314887грн.:

по балансовому рахунку 103 (76 328 835,22 х 2%) - 1526577грн.;

по балансовому рахунку 104 (63 136 499,54 х 2%) -3788310грн.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача та вважає, що позивачем правомірно включено до вартості основних фондів в перевіряємий період вартість отриманих робіт (послуг) від ТОВ «Ренейссанс Констракшн», що підтверджується наступним.

Ухвалою суду було залучено в справу в якості третьої особи на позивача без самостійних вимог ТОВ «Ренейссанс Констракшн». В судовому засіданні представник третьої особи підтвердив правову позицію позивача щодо господарських відносин з ТОВ «Ренейссанс Констракшн»

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ренейссанс Констракшн»були укладені договір №16-001-09 від 02.02.09р. (щодо виконання будівельних робіт) та договір №16/010/09 від 10.06.09р. (щодо монтажу обладнання).

На виконання вказаних вище договорів та відповідно до погоджених ними умов та строків виконання робіт, ТОВ «Ренейссанс Констракшн»виконало на підприємстві позивача комплекс будівельних робіт та робіт з монтажу обладнання вугільного відділення, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме: актами приймання виконаних робіт, які підписувались між позивачем та ТОВ «Ренейссанс Констракшн»щомісячно протягом виконання таких робіт. Протягом строку дії вказаних договорів сторонами було підписано 22 (двадцять два) акти по Договору №16-001-09 від 02.02.09р. на загальну суму 143108035,85грн. та 13 (тринадцять) актів по Договору №16-010-09 від 10.06.09р. на загальну суму 24252745,76грн.

Так в судовому засіданні було досліджено наступні докази:

- сертифікат відповідності МК 000707 виданий Інспекцією ДАБК у Миколаївській області про відповідність закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) - (т.1, а.с. 188 );

- договір підряду на встановлення (монтаж) обладнання №16-010-09 від 10.06.2009р. укладений між позивачем та ТОВ "Ренейссанс Констракшн" (т.2, а.с.100-112 );

- додаткові пояснення позивача щодо додаткової перевірки позивача відповідачем та щодо взаємовідносин з ТОВ "Ренейссанс Констракшн" (т.2, а.с.83-88 );

- акти виконаних робіт з деталізацією виконаних робіт, акти про цільове використання матеріалів замовника, акти про договірну ціну робіт, додаток до договору про базові цини на додаткові роботи, додаткові угоди до договору, вартість додаткових робіт та графіки робіт, (т.2, а.с. 113-293 ); - протокол виїмки та огляду від 11.10.2010р. (т.1, а.с.185-187 );

Окрім цього, окремим доказом реальності та дійсності господарських операцій, що мали місце у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Ренейссанс Констракшн»по вказаним вище договорам, є сертифікат відповідності МК 000707, виданий інспекцією ДАБК у Миколаївській області, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу): переведення обертових печей №1 та №2 на вугільне паливо на території позивача, а також наявність в натурі об'єктів будівництва та обладнання вугільного відділення, які будувались та встановлювались на підприємстві позивача силами ТОВ «Ренейссанс Констракшн»на виконання зазначених вище договорів (т.1, а.с.188 ), що також було досліджено відповідачем під час проведення перевірки, про що зроблений відповідний запис в акті перевірки (т.1, а.с.100-103 ).

Стосовно твердження відповідача (т.1,а.с.104), що до перевірки не були надані договори, додаткові угоди та інші інформацію стосовно виконання робіт ТОВ «Ренейссанс Констракшн», то суд зазначає таке:

11 жовтня 2010р. (тобто до початку проведення перевірки відповідачем) на підставі постанови слідчого про проведення виїмки всі первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Ренейссанс Констракшн», зокрема, договори, додаткові угоди та акти виконаних робіт за період з квітня 2009р. по серпень 2010р., були вилучені у позивача співробітниками управління ДПА України, що підтверджується протоколом виїмки від 11.10.10р. (т.1, а.с. 185-187 ).

В зв'язку з цим оригінали зазначених вище документів у позивача на момент проведення перевірки в червні-жовтні 2011р. були відсутні, а відповідач був належним чином повідомлений про ці обставини безпосередньо під час проведення перевірки.

Відповідно до приписів п.85.9 ст.85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Тобто, з наведеної вище статті ПК України вбачається обов'язок органу державної податкової служби та його посадових осіб звертатись до правоохоронних органів із запитом про надання для проведення перевірки копій документів, оригінали яких були вилучені у платника податків до або під час перевірки, або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, посадові особи відповідача, дізнавшись про відсутність у позивача на момент проведення перевірки оригіналів первинних документів по операціях з ТОВ «Ренейссанс Констракшн», які були вилучені до початку проведення перевірки на підставі постанови слідчого, всупереч приписам ч.2 ст.19 Конституції України не діяли у спосіб, встановлений п.85.9 ст.85 ПК України, та не перевірили такі первинні документи та предмет їх законності, а лише зазначили в Акті перевірки про те, що позивач не надав до перевірки первинні документи по операціям з ТОВ «Ренейссанс Констракшн».

В той же час, позивачем та представником третьої особи (ТОВ «Ренейссанс Констракшн») були надані суду відповідні копії документів та письмові пояснення на підтвердження реальності зазначених господарських операцій:

- акти виконаних робіт з деталізацією виконаних робіт, акти про цільове використання матеріалів замовника, акти про договірну ціну робіт, додаток до договору про базові цини на додаткові роботи, додаткові угоди до договору, вартість додаткових робіт та графіки робіт, (т.2, а.с.113-293);

- документи ТОВ «Ренейссанс Констракшн») (т.3, а.с.61-77 )

- Акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Ренейссанс Констракшн»від 31.03.2010р. складений ДПІ у Шевченківському районі м.Києва (т.3, а.с.78-106, 107-133 ).

Судом також взято до уваги Довідку ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 05.08.2010р. якою підтверджено факт відсутності розбіжностей та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з позивачем (т.3, а.с. 134-138 ).

З огляду на вказане, суд констатує, що наведений в Акті перевірки висновок відповідача про те, що в порушення пп.8.2.2, п.8.2, пп.8.6.1, п.8.6 ст.8 з урахуванням пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону №334 позивач включив до вартості основних фондів отримані послуги від ТОВ «Ренейссанс Констракшн»на загальну суму 139467334,80грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань у Ікв. 2011р. на 5314887,00грн., зроблений відповідачем передчасно, без дослідження первинних документів, а тому є упередженим та безпідставним, а прийняте на підставі такого висновку оскаржуване ППР №0001173600 є неправомірним та підлягає скасуванню в цій частині.

Стосовно висновку відповідача про завищення позивачем валових витрат по рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року», то суд зазначає наступне.

В акті перевірки (т.1, а.с.85) відповідачем зроблений висновок про те, що в порушення п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем завищені валові витрати за рахунок не врахування зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої документальної перевірки по рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»всього на суму 6397717грн., а саме: за 2010р. валові витрати завищені на 1279543грн.; за Ікв. 2011р. встановлено завищення валових витрат по рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»на суму 5118174грн.

Суд не погоджується з зазначеним висновком відповідача з огляду на таке:

На підставі акту №1017/1501-00293031 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2010р., складеного 24.09.10р., податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003761501/0 від 05.10.10р., яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 6397717,00грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку та судове рішення по суті позовних вимог позивача, на цей час не прийняте.

Згідно п.56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 ст.56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача, що сума грошового зобов'язання, яку було визначена позивачу контролюючим органом на підставі акту №1017/1501-00293031 від 24.09.10р., на цей час є неузгодженою, а тому у позивача відсутні правові підстави для врахування зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої документальної перевірки по рядку 04.9 Декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»на суму 6397717,00грн., в т.ч. зменшення валових витрат за 2010р. на 1279543,00грн. та зменшення валових витрат за Ікв. 2011р. на суму 5118174,00грн.

Судом також встановлено, що 29.12.10р. Миколаївським окружним адміністративним судом було винесено Ухвалу про забезпечення адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0003761501/0 від 05.10.10р., якою забезпечено позов шляхом заборони посадовим особам ДПІ в Миколаївському районі Миколаївської області зменшувати значення рядку 04.9 податкових декларацій з податку на прибуток позивача, у тому числі шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі (т.3, а.с.53-56) . Станом на день прийняття оскаржуваного ППР №0001173600 та оскаржуваного ППР №0000032500, судове рішення у вказаній справі, яке набрало законної сили, було відсутнє, а отже встановлене Ухвалою від 29.12.10р. забезпечення позову є чинним.

Проте, всупереч вимогам вказаної Ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду, яка відповідно до ст.14 КАС України є обов'язковою до виконання на всій території України, та положення п.56.15 ст.56 ПК України, відповідач прийняв оскаржуване ППР №0001173600 та оскаржуване ППР №0000032500, якими фактично зменшив від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої документальної перевірки по рядку 04.9 Декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»всього на загальну суму 6397717,00грн.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що зазначена Ухвала суду стосується іншого податкового органу у зв'язку з тим, що позивач раніше перебував на податковому обліку не у відповідача. Перехід позивача на облік до іншого податкового органу не може бути підставою для порушення його прав, свобод та інтересів встановлених Податковим кодексом або забезпечених судовим рішенням яке набрало законної сили.

За таких обставин, суд констатує, що наведений в Акті перевірки висновок відповідача про не врахування позивачем зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами попередньої документальної перевірки по рядку 4.9 Декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»всього на загальну суму 6397717,00грн. є безпідставним та неправомірним, а тому прийняте на його підставі оскаржуване ППР №0001173600 та оскаржуване ППР №360000032500 також є неправомірними та підлягають скасуванню в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не в повній мірі довів суду законність, обґрунтованість та пропорційність прийнятих рішень. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, а порушені права та інтереси позивача -такими, що підлягають відповідному судовому захисту.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001173600 від 03.11.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 10441719грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032500 від 04.04.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ "Югцемент" на суму 399857,19грн., в тому числі: 319885,75грн. сума грошового зобов'язання та 79971,44грн. сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Югцемент" (код ЄДРПОУ 00293031) судові витрати у розмірі 1263грн. 14коп. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Миколаєві Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 28.09.12р.

Повний текст постанови складено та підписано 04.10.12р.