Постанова

від 13.11.2012 по справі 8738/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 8738/12/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я І.,

за участю сторін:

представника позивача - Старостіної О.Ю.;

представника відповідача - Казимир Ю.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідреставрація" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне виробниче підприємство " Укрсхідреставрація " звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС від 13.04.2012р. №0003732202.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилався на безпідставність висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", оскільки за даними правочином роботи виконані у повному обсязі, оплату вартості товару проведено, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ТОВ "Укрсхідреставрація" порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6.ст 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним отриманим від контрагента ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", бо вказані документи не мають юридичної сили, а господарські операції в реальності не відбулись.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ТОВ "Укрсхідреставрація", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 24471684, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрсхідреставрація" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд-Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 36987611) за жовтень 2011р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 30.03.2012 за №679/2202/24471684, в якому містяться висновки про порушення ТОВ "Укрсхідреставрація" положень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6.ст 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 21250 грн., у тому числі за жовтень 2011 завищена сума податкового кредиту на 21250 грн. (а.с. 40-49).

З посиланням на від 30.03.2012 за №679/2202/24471684 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення -рішення від 13.04.12 р. за №0003732202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 875,00 грн. (з яких: за основним платежем -21 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10 625 грн.) (а.с.9).

Перевіряючи законність та обґрунтованість спірного рішення суб'єкта владних повноважень, суд зазначає, що на момент виникнення спору правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В силу приписів п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено застереження, згідно з яким забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ "Укрсхідреставрація", як замовником та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", як виконавцем, укладено договір на будівельно-ремонтні роботи, а саме: № 08/10-11 від 03.10.11р. (а.с.61-67), згідно яких замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання роботи по капітальному ремонту фрагменту фасаду Головного аудиторського корпусу НТУ «ХПІ»за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе,21.

На момент укладення згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( а.с. 31-38,50-52).

На вимогу суду позивачем надано до матеріалів справи ліцензію серії АВ №514908, згідно з якою ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури та ліцензію серіїї АВ № 316295, згідно з якою ТОВ "Укрсхідреставрація" має право на проведення будівельної діяльності (а.с.30, 104-107).

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396; далі за текстом -Порядок №1396), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242; далі за текстом -Ліцензійні умови №47) видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень -органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

До суду відповідачем не подано жодних доказів незаконності отримання ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Укрсхідреставрація" ліцензій на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва. Жодних доказів встановлення компетентним суб'єктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Укрсхідреставрація" організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем до суду не подано.

Відповідачем до суду також не подано жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

Оцінивши вказаний правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, підстав для висновку про наявність у позивача наміру безпідставно отримати вигоду за спірним правочином матеріали справи не містять.

Таким чином, вказаний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На виконання вказаного правочину ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" були виписані податкові накладні №65 від 10.10.2011 р. на загальну суму -56000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -9333,33 грн.), № 73 від 11.10.2011 року на загальну суму - 40000 грн. ( у т.ч. ПДВ- 6666,67 грн.), № 252 від 25.10.2011 року на загальну суму -13000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ- 2166,67 грн.), № 253 від 25.10.2011 року на загальну суму -18500,00 грн. ( у т.ч. ПДВ- 3083,33 грн.) (а.с.70-73).

Про виконання будівельно-ремонтних робіт за вказаним правочином свідчать довідки про вартість будівельних робіт за жовтень 2011, акти здавання-прийняття робіт від 31.10.2011 року. Також до матеріалів справи надані договірна ціна згаданого правочину (а.с.57-61, 68-69).

Оцінивши перелічені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Долучені до матеріалів справи первинні та розрахункові документи можуть бути визнані належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності проведення господарських операцій, адже дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, не мають, узгоджуються з вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Існування у спірних правовідносинах обставин, які б давали підстави дійти висновку про те, що дані документи не спричиняють зміни стану та структури активів учасників спірних правочинів, судом в ході розгляду справи не виявлено.

В акті перевірки таких фактичних даних не відображено. Обставин, котрі б спростовували презумпцію добросовісного та сумлінного платника податків, в акті перевірки не викладено.

Як вбачається з пояснень представника позивача та наданих позивачем доказів, отримання робіт за договором № 08/10-11 від 03.10.11р. було необхідно ТОВ "Укрсхідреставрація" для виконання зобов'язань за договором №6 від 29.04.11р., який укладено між позивачем, як ви конавцем та НТУ «ХПІ», як замовником. ТОВ "Укрсхідреставрація" свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується актом здавання-прийняття робіт, податковою накладною №20 від 31.10.2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, платіжним дорученням.

Зі змісту доводів відповідача та змісту акту перевірки вбачається, що обґрунтованість даного доводу платника податків не спростована податковим органом.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано обґрунтованості доводів позивача про реальність здійснення вказаних будівельно-ремонтних робіт.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення (а.с.74-77), засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчиненої між позивачем та контрагентом позивача господарської операції.

Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності отриманих за спірним правочином результатів робіт у спірних правовідносинах, невикористання ТОВ отриманих за спірним правочином результатів робіт в господарській діяльності позивача, вартісних показників робіт, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, суд відмічає, що викладене в акті судження податкового органу про нереальність спірного правочину грунтується виключно на висновках актів, складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова за наслідками проведення перевірок ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень не покладено.

Втім, з цього приводу суд зазначає, що акт податкової перевірки не може бути визнаний належним, допустимим та достатнім в розумінні ст.124 Конституції України, ст.ст.70, 86, 159 КАС України доказом факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись.

Натомість до кола таких доказів можуть бути віднесені такі, що набрали законної сили обвинувальний вирок суду, винесений відносно посадових осіб платника податків за вчинення злочинів, що передбачені ст.ст.191 або 212 Кримінального кодексу України (адже метою вчинення нікчемного правочину або викривлення дійсних показників господарських операцій в податковому обліку платника податків є намір платника податків на заволодіння державним майном або намір платника податків на ухилення від сплати податків, зборів), рішення адміністративного суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення адміністративного суду про визнання правочину недійсним.

Однак, перелічених доказів відповідач до суду не подав, в основу спірного рішення таких доказів не поклав.

Оцінивши добуті докази, суд відзначає, що в ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за спірними правочинами іншого результату, ніж придбання робіт.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відмічає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом при укладанні і виконанні спірного правочину взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що суб"єктом владних повноважень за наслідками проведення перевірки не спростовано презумпції добросовісності та сумлінності позивача як платника податків, зборів, не доведено наявності у платника податків наміру безпідставно одержати податкову вигоду.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як ані акт податкової перевірки, ані довідка зустрічної звірки не мають преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно засвідчують обставини фактичної дійсності.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлень - рішень, а витребування судом додаткових доказів матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідреставрація" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 13.04.2012 року за №0003732202.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідреставрація" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, ЄДРП0У 24471684) витрати зі сплати судового збору у розмірі 319,00 грн. (триста дев"ятнадцять грн. 00 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 19.11.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.