Рішення

від 15.11.2012 по справі 5011-3/15017-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/15017-2012 15.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»

До Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 143»Публічного

акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд»

Про стягнення 22 050,77 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Демченко М.В. -по дов. № 06/11/12-3 від 06.11.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»про стягнення з Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 143»Публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд» 22 050,77 грн. заборгованості, яка складається з 20 968,00 грн. основного боргу, 773,41 грн. пені та 3% річних в сумі 309,36 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди майна № 09/11-2 від 12.09.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/15017-2012 та призначено її до розгляду на 08.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/15017-2012 від 08.11.2012, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників позивача і відповідача та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.10.2012, розгляд справи був відкладений на 15.11.2012.

Позивач в судовому засіданні 15.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 15.11.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.10.2012 та ухвали від 08.11.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, яка згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 06.11.2012 є місцезнаходженням відповідача.

Ухвали суду надіслані за вищевказаною адресою відповідач отримав 01.11.2012 та 12.11.2012, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 15.11.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»(орендодавець) та Дочірнім підприємством «Будівельне управління № 143»Публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд»(орендар) було укладено договір оренди майна № 09/11-2 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування дизельну електростанцію, потужністю 125 кВа (далі -майно) для використання на об'єкті орендаря.

Згідно п. 1.2. договору будівельний майданчик: Військовий проїзд, 1 м. Київ, «Реконструкція адміністративного корпусу».

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди майна за вересень 2011 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 20 968,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано пеню в сумі 773,41 грн. та 3% річних в сумі 309,36 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що підставою для початку та закінчення оренди по договору є підписання акту приймання-передачі майна в оренду на об'єкті орендаря. Акт є невід'ємною частиною цього договору і є підставою для початку і закінчення нарахування орендної плати.

За актом приймання-передачі від 12.09.2011 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування на будівельному майданчику за адресою : Військовий проїзд, 1 м. Київ, «Реконструкція адміністративного корпусу»пересувну дизельну електростанцію Perkins потужністю 125 кВа.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З умовами п. 1.4. договору строк оренди майна починається з моменту підписання акту приймання-передачі і діє до 31.12.2011, але дія договору припиняється не раніше ніж будуть виконані всі зобов'язання по договору обома сторонами. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.3. договору режим роботи майна обумовлено не менш ніж 12 годин на добу за виключенням державних свят.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість орендної плати становить: 150,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25,00 грн. за 1 маш/год.

Згідно п. 3.2. договору в разі експлуатації крана більше 12 годин на добу орендна плата нараховується за кожну понаднормово відпрацьовану машино-годину з розрахунку 150,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25,00 грн. за 1 маш/год.

Плата за оренду майна нараховується за кожен день за винятком державних свят у відповідності до замовленого порядку роботи (змінності) майна, незалежно від фактично відпрацьованого часу на добу, але не менше 12 годин (п. 3.5. договору).

Додатковою угодою № 1 від 14.09.2011 сторони доповнили договір пунктом 3.7. наступного змісту: оплата за доставку майна на об'єкт здійснюється за рахунок орендаря шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця та становить 720,00 грн., в тому числі ПДВ -120,00 грн.

За умовами п. 2.2. договору оренда оформлюється актом виконання робіт за місяць.

В матеріалах справи наявні наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ ОУ-0000081 від 14.09.2011 на суму 720,00 грн. за доставку майна;

№ ОУ-0000085 від 24.09.2011 на суму 28 248,00 грн. за оренду майна у вересні 2011 року.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.3. договору орендар здійснює 50% попередню оплату за оренду майна в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця у вигляді авансу за 15 днів до початку наступного місяця, а у перший місяць оренди за 5 днів до настання такого моменту; 50% оплати проводиться по факту оренди щомісячно, протягом 10 робочих днів з дня видачі акта поточної оренди.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4.2.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендні платежі.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за майно у вересні 2011 року та за доставку майна, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2012 становить 20 968,00 грн.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 968,00 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в сумі 309,36 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 309,36 грн. -3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 773,41 грн. пені слід зазначити наступне

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені в разі порушення умов договору в частині сплати орендних платежів.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 773,41 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 143»Публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд»(03186, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, код ЄДРПОУ 01380619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 87, код ЄДРПОУ 33305300) 20 968 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 309 (триста дев'ять) грн. 36 коп. -3% річних, 1 553 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три) грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 20.11.2012.

СуддяВ.В. Сівакова