Рішення

від 14.11.2012 по справі 27/5014/2480/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.12 Справа № 27/5014/2480/2012

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до приватного підприємства «Ульма-К», м. Луганськ

про стягнення 109035,60 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт від 11.04.2001;

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 77824 грн. по оплаті вартості товару (продукти харчування), поставленого відповідачу за договором поставки № 49 від 15.05.2012, пені у сумі 17880,30 грн., 3% річних у сумі 3447,66 грн., інфляційних втрат у сумі 9883,64 грн.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 30.10.2012 б/н, позивач збільшив розмір пені - до 27491,08 грн.

Заявою про зменшення позовних вимог від 14.11.2012 б/н позивач зменшив суму пені -до 12107,48 грн. та збільшив розмір 3% річних -до 5430,56 грн.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки № 49 від 15.05.2012, укладеному між сторонами за позовом, позивач у липні 2010 року поставив відповідачу товар (продукти харчування) на загальну суму 77824 грн., що підтверджується видатковими накладними позивача № SТОТ5087/1 від 10.07.2010 на суму 43164 грн., № SТОТ5087/2 від 10.07.2010 на суму 13100 грн., № SТОТ5087/3 від 10.07.2010 на суму 21560 грн., які підписані повноважним представником відповідача та скріплені печаткою відповідача та довіреністю відповідача від 10.07.2010 б/н (їх завірені копії залучені до матеріалів справи).

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплатити поставлену продукцію протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 5.1. договору).

Відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар.

Борг відповідач по оплаті вартості продукції складає 77824 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, борг в сумі 77824 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 8.4. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.4. договору встановлено, якщо товар не буде оплачений в строк, то покупець (відповідач по справі) сплачує постачальнику (позивачу по справі) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочи оплати в межах позовної давності , встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України (тобто протягом одного року) .

Згідно обґрунтованого, уточненого (заява від 14.11.2012 б/н) розрахунку позивача, пеня за 365 днів прострочення складає 12107,48 грн., а три проценти річних за 849 днів -5430,56 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Судом встановлено, що позивач допустив помилку при розрахунку втрат від інфляції.

Позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції за період з 10.07.2012 по 17.08.2011 включно.

Згідно рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист ВСУ від 03.04.1997 № 62-97р) для визначення індексу інфляції за певний період необхідно місячні індексі, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Після перемноження усіх індексів за період вказаний позивачем (серпень 2010 р. -червень 2011 р.) індекс інфляції складає 112,09 %.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають втрати від інфляції в сумі 9411,94 грн. (77824Ч112,09%).

В решті позову про стягнення з відповідача втрат від інфляції (було заявлено до стягнення 9883,64 грн. ) слід відмовити в зв'язку з неправильним розрахунком.

Всього підлягають стягненню з відповідача грошові кошти в сумі 104773,98 грн. ( 77824+12107,48+5430,56+9411,94 ).

Позивачем у позовній заяві заявлено про відшкодування з відповідача судових витрат у вигляді правової допомоги у сумі 10000 грн.

У якості доказу про оплату витрат на правову допомогу позивач надав договір від 18.08.2011, який укладений з ТОВ «Торговий дім «Балаклеяпродукт»та надав квитанцію прибуткового касового ордеру № 3 від 18.08.2011 виданого ТОВ «Торговий дім «Балаклеяпродукт»на суму 10000 грн.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат віднесена оплата послуг адвоката.

Так як, позивач оплатив правову допомогу надану не адвокатом, а ТОВ «Торговий дім «Балаклеяпродукт», тому вищезазначені документи не є доказами судових витрат.

Клопотанням від 30.10.2012 б/н позивач подав суду ще докази, а саме:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 29.12.2010, яке видане на ім'я ОСОБА_2;

- квитанцію від 02.07.2012 б/н на суму 10000 грн.;

- акт виконаних робіт (надання правової допомоги) від 02.07.2012 б/н.

Разом з цим, у вищезазначених документах не вказано, що адвокат ОСОБА_2 надавав правову допомогу позивачу саме при розгляді даної справи.

Також, позивач взагалі не подав договір з адвокатом ОСОБА_2

Таким чином, позивач не довів своїх витрат на оплату правової допомоги, наданої адвокатом, саме за цією справою.

Тому, вказані витрати не підлягають відшкодуванню з відповідача.

Крім того, позивач подав суду заяви про стягнення з відповідача витрат, що пов'язані з явкою до суду у сумі 302,55 грн. (проїзд з м. Харкова до м. Луганська та з м. Луганська до м. Харкова) (заява про збільшення розміру позовних вимог від 30.10.2010 б/н та заява про зменшення розміру позовних вимог від 14.11.2012 б/н).

Згідно ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Відповідно до абз. 2 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», від 04.03.1998 № 02-5/78, до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Таким чином, втрати позивача на проїзд не є судовими витратами, оскільки це не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 2096,50 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог: заявлено до стягнення ( з урахуванням зменшення розміру позовних вимог) 105245,68 грн.; стягнуто 104773,98 грн.; позов задоволено на 99,6%) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ульма-К» , м. Луганськ, провулок Чехова, 16, ідентифікаційний код 36991041, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, борг в сумі 77824 грн. по оплаті поставленого товару (продуктів харчування), пеню в сумі 12107,48 грн., втрати від інфляції в сумі 9411,94 грн. , три проценти річних в сумі 5430,56 грн. та судовий збір в сумі 2096,50 грн. ; наказ видати .

3. В решті позову відмовити.

14 листопада 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19 листопада 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко