Рішення

від 14.11.2012 по справі 5011-48/15189-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/15189-2012 14.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного підприємства "Торговий дім Поляков", м. Черкаси доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДС Телеком", м. Київ простягнення заборгованості 8 662,15 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Харченко О.М. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" (надалі -ПП "Торговий дім Поляков") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Телеком" (надалі -ТОВ "ДС Телеком") 8000,49 грн. боргу за поставлений товар, пеню у розмірі 661,66 грн.

Ухвалою від 01.11.2012 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Бойко Р.В. порушено провадження у справі № 5011-48/15189-2012, а ухвалою від 14.11.2012 р. справу прийнято до провадження господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2012 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, в зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу просить суд стягнути з відповідача 4000,49 грн. боргу за поставлений товар, 661,66 грн. пені. та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору за подання позову.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, тому в суду відсутні підстави для припинення провадження у справі за п. 4 ст. 80 ГПК України (про що зазначено і у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482, що факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні).

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 01.11.2012р., відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03148, м. Київ, вул. Строкача, буд. 6 та отримана відповідачем 07.11.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням долученим до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-48/15189-2012.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.08.2011р. між ПП "Торговий дім Поляков" (постачальник, позивач) та ТОВ "ДС Телеком" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №109 з протоколом розбіжностей від 25.08.2011р., за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та в строки, встановлені даним договором передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався приймати і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.3 договору сторони затверджують «Протокол узгодження»(додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та «Умови торгівлі»(додаток №1), що є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно п. 4.1 договору поставка товару здійснюється тільки при наявності додатків №1 та №2, затверджених та скріплених печатками сторін та підписами уповноважених представників сторін.

Постачальник повинен поставляти товари вчасно, згідно графіка поставки та у відповідній кількості до замовлення покупця, яке є обов`язковим для постачальника. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та надається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік поставки повинен бути узгоджений сторонами (п.4.2 договору).

Пунктом 4.6 договору сторони погодили, що при передачі товару постачальник зобов`язаний одночасно з товаром передати товаро-розпорядчі документи: товарно-транспортну або товарну накладну, належним чином оформлену податкову накладну; документи, що підтверджують якість товару, який постачається та інші документи, передбачені для даної групи товарів.

Згідно п. 5.1 договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в «протоколі узгодження»(додаток №2), та вказується в накладних за одну одиницю.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в строк, передбачений додатком №1 до даного договору.

В п.1.1 Додатку №1 до договору поставки №109 від 25.08.2011р. сторони погодили, що покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 28 (двадцять вісім) календарних днів, за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

Платіжне зобов`язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку (п. 6.3 договору).

Згідно п. 8.3 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує, за письмовою вимогою постачальника, пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року (п.9.1 договору).

Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить у письмовій формі іншій стороні про наміри припинити його дію, цей договір вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік і діє до 31 грудня наступного року на таких самих умовах. Кількість вказаних періодів пролонгації (продовження строку дії договору) не обмежується і може повторюватися до моменту припинення дії договору , на умовах, визначених в п. 9.4 цього договору (п. 9.2 договору).

Відповідно до п. 9.4 договору розірвання даного договору не звільняє сторони від виконання всіх зобов`язань, передбачених даним договором, які не були виконані до дати розірвання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не у повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати поставленого ПП "Торговий дім Поляков" товару, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Телеком" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 000,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткової накладної №КК-0386014 від 24.02.2012р. на суму 486,73 грн.; №КК-0399852 від 08.03.2012р. на суму 1 823,05 грн.; №КК-0386015 від 24.02.2012р. на суму 1 649,06 грн.; №КК-0392547 від 01.03.2012р. на суму 337,84 грн.; № КК-0399850 від. 08.03.2012р. на суму 2 136,61 грн.; №КК-0399851 від 08.03.2012р. на суму 1 567,20 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 8 000,49 грн.

Судом встановлено, що після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на користь позивача 4 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 08.11.2012 року на вказану суму, копія якої надана до матеріалів справи.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату в сумі 4000,49 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно п.1.1 Додатку №1 до договору поставки №109 від 25.08.2011р. покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 28 (двадцять вісім) календарних днів .

Отже по видатковій накладній №КК-0386014 від 24.02.2012р. на суму 486,73 грн. строк оплати настав 23.03.2012р .; №КК-0399852 від 08.03.2012р. на суму 1 823,05 грн. строк оплати настав 05.04.2012р .; №КК-0386015 від 24.02.2012р. на суму 1 649,06 грн. строк оплати настав 23.03.2012р .; №КК-0392547 від 01.03.2012р. на суму 337,84 грн. строк оплати настав 29.03.2012р .; № КК-0399850 від. 08.03.2012р. на суму 2 136,61 грн. строк оплати настав 05.04.2012р .; №КК-0399851 від 08.03.2012р. на суму 1 567,20 грн. строк оплати настав 05.04.2012р .

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги п.1.1 Додатку №1 до договору поставки №109 від 25.08.2011р., а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено судом, в п. 8.3 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує, за письмовою вимогою постачальника, пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

ТОВ "ДС Телеком" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПП "Торговий дім Поляков" про стягнення з ТОВ "ДС Телеком"заборгованості у розмірі 4000,49 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 661,66 грн. за період з 23.03.2012 року до 23.10.2012 року нарахованої на суму заборгованості зі сплати продукції, переданої за договором 25.08.2011 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачається, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, враховуючи встановлену ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України свободу договору, сторони при укладені договору мають право визначити його умови на власний розсуд, проте суд, розглядаючи спір та встановивши наявність підстав до стягнення пені, повинен обмежувати період її стягнення до періоду, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, розрахунок пені здійснений позивачем при поданні позовної заяви, судом не може бути прийнятий, оскільки останній не відповідає наведеним вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок"замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 486.73 23.03.2012 - 23.09.2012 185 7.5000 % 0.041 %* 36.90 1823.05 05.04.2012 - 05.10.2012 184 7.5000 % 0.041 %* 137.48 1649.06 23.03.2012 - 23.09.2012 185 7.5000 % 0.041 %* 125.03 337.84 29.03.2012 - 29.09.2012 185 7.5000 % 0.041 %* 25.61 2136.61 05.04.2012 - 05.10.2012 184 7.5000 % 0.041 %* 161.12 1567.20 05.04.2012 - 05.10.2012 184 7.5000 % 0.041 %* 118.18 На підставі викладеного, судом здійснено перерахунок пені, внаслідок чого з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Телеком"на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" підлягає стягненню 604,32 грн. - пені за порушення відповідачем зобов'язань, встановлених договором а тому, в частині стягнення 57,34 грн. пені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 4 604,81 грн., з яких: 4 000,49 грн. сума основного боргу та 604,32 грн. -пені.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Телеком" (03148, м. Київ, вул. Строкача, 6, ідентифікаційний код 37395355) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41; ідентифікаційний код 32268131) основний борг у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 49 коп., пеню у розмірі 604,32 (шістсот чотири) грн. 32 коп., судовий збір у розмірі 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 96 коп.

3. В частині стягнення 57 (п`ятдесят сім) грн. 34 коп. пені - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -19.11.2012

Суддя В.В. Князьков