Рішення

від 12.11.2012 по справі 5011-45/12565-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/12565-2012 12.11.12

За позовом : Фізичної особи-підприємця Монакова Лариса Іванівна

до: Приватного підприємства "Сохо"

про: стягнення 89552.99 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Кривошей О.І. -представник за довіреністю від 22.12.2011 № у реєстрі 1700;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з виникненням заборгованості відповідача за договором поставки від 05.01.2007 № 50122007, між сторонами 10.02.2012 укладена Угода згідно з якою відповідач зобов'язався сплачувати розмір заборгованості шляхом її розстрочки на 17 місяців. Проте, в порушення умов укладеної між сторонами Угоди, відповідач, станом на момент звернення позивача до суду за захистом його прав, погасив заборгованість перед позивачем лише частково. Сплачені відповідачем кошти позивач, в порядку укладеної Угоди, зарахував у погашення штрафних санкцій.

Отже, таким чином позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/12565-2012.

Позивача 24.10.2012 подав до відділу діловодства Господарського суду міста Києва уточнення до позовної заяви.

На подане позивачем клопотання про забезпечення позову, представник останнього надав суду заяву про залишення зазначеного клопотання без розгляду.

З огляд на те, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення йому поштової кореспонденції суду, однак повноважного представника в судові засідання останній не направив, письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, до суду не подав.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи належні та допустимі докази, суд, -

В С Т А НО В И В :

Внаслідок виникнення заборгованості приватного підприємства «СОХО»(далі -відповідач) перед фізичною особою-підприємцем Монакова Лариса Іванівна (далі -позивач) за договором поставки від 05.01.2007 № 50122007, між останніми 10.02.2012 була укладена угода (далі -Угода), відповідно до якої відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача грошові кошти на загальну суму 132 168,70 грн. (п. 5 Угоди), у наступному порядку (п. 6 Угоди): 1. до 30.04.2012 -6 000,00 грн.; 2. до 31.05.2012 -8 000,00 грн.; 3. до 30.06.2012 -8000,00 грн.; 4. до 31.07.2012 -8000,00 грн.; 5. до 31.08.2012 -8000,00 грн.; 6. до 30.09.2012 -8000,00 грн.; 7. до 31.10.2012 -8000,00 грн.; 8. до 30.11.2012 -8000,00 грн.; 9. до 31.12.2012 -8000,00 грн.; 10. до 31.01.2013 -8000,00 грн.; 11. до 28.02.2012 -8000,00 грн.; 12. до 31.03.2012 -8000,00 грн.; 13. до 30.04.2012 -8000,00 грн.; 14. до 31.05.2012 -8000,00 грн.; 15. до 30.06.2012 - 8000,00 грн.; 16. до 31.07.2012 -8000,00 грн.; 17. до 31.08.2012 -6 168,70 грн.

Пунктом 6.1 Угоди передбачено, що оплата відбувається шляхом безготівкового перерахунку грошових засобів з рахунку відповідача на рахунок позивача із посиланням на цю Угоду.

А у разі порушення відповідачем порядку сплати грошових коштів, визначеного пунктом 6 цієї Угоди, до відповідача застосовуються наступні штрафні санкції (п. 7 Угоди):

Неустойка у вигляді штрафу за кожне порушення порядку розрахунку визначеного п. 6 Угоди. Під порушенням порядку розрахунку відповідачем розуміють порушення строків сплати грошових коштів відповідачем на користь позивача. Розмір штрафу становить 5 % від суми зазначеної у п. 5 Угоди. Штраф виникає негайно після настання факту порушення та повинен бути сплачений відповідачем на користь позивача без будь-яких додаткових вимог від відповідача, або у продовж двох банківських днів з моменту отримання вимоги по сплаті штрафу (п. 7.1 Угоди).

Неустойка у вигляді пені у розмірі 1 % від суми вказаної у п. 5 Угоди. Пеня нараховується на суму заборгованості щоденно за весь час прострочення, до моменту припинення існування факту порушення порядку сплати грошових коштів (п. 7.2 Угоди).

Як вбачається з п. 7.3 Угоди у разі наявності факту порушення порядку сплати грошових коштів, отримані грошові кошти позивачем від відповідача направляються на сплату у першу чергу неустойки у вигляді штрафу та пені.

Відповідно до п. 7.4 Угоди стягнення та нарахування штрафних санкцій за порушення господарсько-правових зобов'язань не обмежуються річним та, відповідно, шестимісячними строками. Сторони підтверджують, що нарахування та сплата штрафних санкцій припиняється після повної сплати заборгованостей по Угоді та штрафних санкцій.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, укладена між сторонами Угода за своєю правовою природою є договором позики.

Приписами ст. 1053 Цивільного кодексу України встановлено, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України встановлено, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Як передбачено ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Однак, вимог передбачених пунктом 6 укладеної Угоди відповідач не виконав, сплативши позивачеві часткову заборгованість у сумі 10 800,00 грн.

Отримана позивачем сума у розмірі 10 800,00 грн. була останнім зарахована у погашення неустойки, що передбачено п. 7.3 Угоди.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, станом на момент вирішення судом справи, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 46 000,00 грн.

Сума заборгованості спростована Відповідачем не була та доказів сплати заборгованості відповідачем на користь позивача до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 46 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його арифметично вірним, а тому ці вимоги за період з 01.05.2012 по 23.10.2012 у розмірі 9 559,60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За таких підстав, вимоги позивача про стягнення 5 % штрафу з відповідача у сумі 28 850,64 грн., підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних з відповідача за період з 01.05.2012 по 23.10.2012 сумі 362,95 грн., підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів від суми позики, у розумінні ч. 1 ст. 1048 ЦК України, які обчислені подвійною ставкою Національного банку України за період з 01.05.2012 по 23.10.2012 у сумі 4 779,80 грн., за розрахунками позивача які визнані судом арифметично вірними, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СОХО»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414; ідентифікаційний код 32048787, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Фізичної особи-підприємця Монакова Лариса Іванівна (02105, м. Київ, пр-т Гагаріна, буд. 5/2, кв. 56; ідентифікаційний номер 1875505929, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) -46 000,00 (сорок шість тисяч) грн. 00 коп. -основного боргу; 9 559,60 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп. -пені; 28 850,64 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 64 коп. -5 % штрафу; 362,95 (триста шістдесят дві) грн. 95 коп. -3 % річних; 4 779,80 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн. 80 коп. -процентів від суми позики; 1 791,06 (одна тисяча сімсот дев'яносто одна) грн. 06 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.11.2012 року

Суддя С.В. Балац