Рішення

від 12.11.2012 по справі 5023/4789/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р.Справа № 5023/4789/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (м. Харків) до Приватного підприємства "Фармсена" (м. Дергачі, Харківська обл.) простягнення 81373,89 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Костіній Л.П. (довіреність №168 від 09.11.12 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Томаш", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача, ПП "Фармсена", на свою користь суму заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №104 від 01.02.2011 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 81373,89 грн., з яких 59453,98 грн. - основний борг, 4083,72 грн. - пеня, 17836,19 грн. штраф. Судові витрати в розмірі 1627,48 грн. просить суд покласти на відповідача.

09.11.12 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просить долучити до матеріалів справи документи згідно додатку.

Суд, розглянувши заяву позивача про долучення до матеріалів справи документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити її.

06.11.12 р. за вх.№18230 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач визнає свій борг перед позивачем та просить розглянути позовну заяву ТОВ "Томаш" без його присутності.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.12 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заяви відповідача про розгляд позовної заяви ТОВ "Томаш" без його присутності.

Представник відповідача у судове засідання 22.10.12 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманого представником відповідача 30.10.12 р.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.02.2011 р. між ТОВ "Томаш" (постачальник) та ПП "Фармсена" (покупець) було укладено договір поставки № 104.

Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність покупця медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення, а покупець зобов'язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1 договору, у зв'язку з неможливістю заздалегідь визначити обсяги кожної поставки, сторони домовилися про те, що кількість і асортимент товару визначає покупець безпосередньо перед поставкою з наявного на складі постачальника товару.

Згідно п. 2.2 договору, поставка товару може здійснюватися шляхом доставки за адресою, яку вказано покупцем (на умовах DDP, згідно правил ІНКОТЕРМС 2000), або на умовах самовивозу.

Згідно п. 2.3 договору, у випадку поставки товару транспортом постачальника, формування асортименту і об'єму поставки здійснюється на підставі замовлення покупця. У замовленні покупець повинен указати свою повну назву, абонування і кількість товару, бажаний термін поставки. Замовлення підписується посадовою особою покупця завіється печаткою. Постачальник зобов'язаний розглянути замовлення і повідомити покупця про прийняття замовлення, обсяг його виконання, термінах, цінах.

Згідно п. 2.4 договору, товари, які було поставлено без письмового замовлення і прийнято покупцем, оплачуються на умовах даного договору.

Згідно п. 2.5 договору, для одержання товару покупець повинен надати довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей. При невиконанні цієї умови постачальник вправі відмовити у поставці товару.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна сума договору складається із суми всіх накладних за даним договором.

Відповідно до п. 3.2 договору, ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями товаро-транспортних накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні акти звірок взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.09.12 р. по 05.10.12 р. та станом на 05.11.12 р.

Згідно терміну оплати, вказаному в товаро-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору поставки №104 від 01.02.2011 р. (п.3.2 Договору), товар повинен бути оплачений на протязі 30 днів з моменту отримання товару.

Згідно п. 4.2. договору, покупець зобов'язаний прийняти й оплатити товар на умовах даного договору.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №104 від 01.02.2011 р., не оплатив за отриманий товар.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а також те, що він визнав свій борг в повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 59453,98 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що покупець за даним договором крім відшкодування збитків несе таку відповідальність: за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення; за прострочення виконання грошового зобов"язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, сплачує постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.

Позивачем зроблений розрахунок пені в розмірі 4083,72 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачем зроблений розрахунок суми штрафу 30% від суми невиконаної частини зобов'язання в розмірі 17836,19 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума штрафу підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1627,48 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 530, 526, 549, 610-612, 625, 629, 662-664 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Фармсена" (62302, Харківска обл., м. Дергачі вул. Садова, 8-А; Р\р 26003337079 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350805, код ЄДРПОУ 35993933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (61204, м. Харків, Дзержинський р-н., пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79; р/р 26008000077548, в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 25184975) основний борг в розмірі 59453,98 грн., пеню в розмірі 4083,72 грн., штраф в розмірі 17836,19 грн. та судовий збір в розмірі 1627,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.