Рішення

від 14.11.2012 по справі 5011-61/12934-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/12934-2012 14.11.12

За позовом Приватного підприємства «Фірма Таіс»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреніан Хотелс Менеджмент»

Про стягнення 173 284 грн. 65 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився;

Від відповідача не з'явився;

В судовому засіданні 14.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Фірма Таіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреніан Хотелс Менеджмент»про стягнення 173 284 грн. 65 коп. (169 932 грн. 56 коп. -основного боргу, 2 793 грн. 41 коп. -пені, 558 грн. 68 коп. -3 % річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/12934-2012, розгляд справи було призначено на 17.09.2012.

Позивач на вимогу суду надав обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 178 417 грн. 74 коп. (169 932 грн. 56 коп. -основного боргу, 7070 грн. 98 коп. -пені, 1414 грн. 20 коп. -3 % річних).

Представник відповідача в судовому засіданні 17.10.2012 позов визнав частково.

В судовому засіданні 17.10.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 14.11.2012.

Через відділ діловодства суду від позивача 30.10.2012 надійшла заява про уточнення до позовної заяви, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 169 932 грн. 56 коп., що підтверджується банківською випискою та просить стягнути з відповідача лише суму пені в розмірі 7 070 грн. 98 коп. та суму 3 % річних в розмірі 1 414 грн. 20 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення або збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2012 року між Приватним підприємством «Фірма Таіс»(Продавцем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкреніан Хотелс Менеджмент»(Покупцем, відповідачем) було укладено договір поставки № 45 (Договір).

Відповідно п. 1.1 договору Продавець зобов'язався поставляти Покупцю продукти харчування та ТМЦ в асортименті партіями для введення господарської діяльності (Товар), а Покупець зобов'язався приймати Товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах цього Договору. Кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється зазначається у видаткових (товарно-транспортних накладних), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем на підставі видаткових накладних за період з 28.04.2012 по 13.07.2012, які зазначені в позовній заяві та досліджені в судовому засіданні, було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 215 152 грн. 50 коп.

Згідно п. 6.1. Покупець здійснює оплату за товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару Постачальником.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач частину товару в загальному розмірі 45 219 грн. 94 коп. оплатив до порушення провадження у справі, що підтверджується банківськими виписками, а другу частину товару в розмірі 169 932 грн. 56 коп. оплатив після порушення провадження у справі, що підтверджується також банківською випискою. Таким чином провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 169 932 грн. 56 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з покладанням судових витрат на відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7070 грн. 98 коп. -пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .

Відповідно до п. 7.2 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий Товар Покупець сплачує пеню в розмірі 1,0 % від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7 070 грн. 98 коп. визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 414 грн. 20 коп. - 3 % річних.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки позивача, які відповідають вимогам закону, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 414 грн. 20 коп. -3 % річних визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреніан Хотелс Менеджмент»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2, кв. 81; код 37355113) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Фірма Таіс»(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 27-И; код 35613428) 7070 (сім тисяч сімдесят) грн. 98 коп. -пені, 1 414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 20 коп. -3 % річних, 3 465 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 70 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову -провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 19.11.2012

СуддяА.М. Івченко