Рішення

від 08.11.2012 по справі 5024/1381/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р. Справа № 5024/1381/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі О.М. Горголь, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІР ТРАНС", м. Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", м. Херсон,

про стягнення 467 219,10 грн.,

за участю:

представників сторін:

від позивача - Овсянко О.В., уповн.представник, дов. від 25.06.2012р.;

від відповідача - Бондарчук А.О., уповн.представник, дов. № 29 від 24.10.2012р.,

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 461 984,18 грн. заборгованості з оплати товару та 5 234,92 грн. в якості річних (3 %) у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором поставки № 217 від 23.11.2011р.

Відповідач надав відзив (вх. № 2/3897) на позовну заяву, за яким факт отримання від позивача товару загальною вартістю 461 984,18 грн. та факт нездійснення у повному обсязі оплати цього товару не заперечує, але стверджує про відсутність доказів поставки вказаного товару саме на умовах договору поставки № 217 від 23.11.2011р., оскільки у всіх доданих до позовної заяви накладних вказаний договір № 82 від 23.11.2011р. З цих підстав відповідач позов не визнає у повному обсязі, стверджуючи про відсутність у нього обов'язку здійснювати оплату вказаного товару на умовах договору поставки №217 від 23.11.2011р. У відзиві вказано, що на думку відповідача, до спірних правовідносин повинні застосовуватися приписи ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України щодо виконання боржником зобов'язання після пред'явлення кредитором відповідної вимоги, яку до теперішнього часу позивач відповідачу не пред'являв.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Місцезнаходження відповідача змінилося з м. Херсона на м. Львів після звернення позивача з позовною заявою до господарського суду Херсонської області, порушення судом провадження у справі № 5024/1381/2012 та прийняття цієї справи до свого провадження, тому справа № 5024/1381/2012 підлягає розгляду господарським судом Херсонської області.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях 25.10.2012р. та 08.11.2012р.

За клопотанням відповідача (вх. № 2/3609) розгляд справи відкладався з 09.10.2012р. на 25.10.2012р.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 08.11.2012р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імір Транс" (надалі - позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом - 02" (надалі - відповідач) уклали 23.11.2011р. договір поставки товару № 217 (надалі - договір). Відповідно до п.1.1. та п. 1.2. договору позивач (постачальник за договором) передає у власність, а відповідач (покупець за договором) приймає та оплачує продукти харчування та безалкогольні напої в асортименті, партіями, на умовах договору.

Відповідно до п.1.3., п.2.3. та п.2.3.1. договору конкретна кількість, асортимент та ціна товару (партії товару), які позивач передає відповідачеві, зазначається у накладних (видаткових, товарних, товарно - транспортних), які складаються згідно з затвердженою сторонами договору Специфікацією до договору, на підставі зроблених відповідачем (факсом, телефонограмою або ін.) замовлень товару.

Відповідно до п.1.4. договору партією товару є кількість товару, яку вказано в одній накладній.

Відповідно до п.2.2. договору передача товару здійснюється окремими партіями на складі відповідача або в іншому узгодженому сторонами договору місці. Датою поставки вважається дата накладної (товарної, товарно - транспортної).

Відповідно до п.3.2. договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату отриманого від позивача товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідно до п.10.4. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами договору та діє до 31.12.2011р., а у разі, якщо до закінчення строку дії договору жодна з його сторін не заявить про його припинення, дія договору автоматично подовжується на рік.

Протягом періоду з 27.03.2012р. по 06.06.2012р. на виконання умов договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 491 365,66 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № РН-000133 від 27.03.2012р. на суму 145 679,45 грн., № РН-000083 від 25.04.2012р. на суму 134 802,29 грн., № РН-000092 від 05.05.2012р. на суму 4 707,14 грн., № РН-000097 від 05.05.2012р. на суму 90 982,48 грн., № РН-00108 від 15.05.2012р. на суму 58 532,77 грн., а також податкової накладної № 2 від 06.06.2012р. на суму 56 661,53 грн.

Як стверджується позивачем за текстом позовної заяви та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, відповідач здійснив часткову, у сумі 29 381,48 грн., оплату вказаного товару. Доказів іншого відповідачем не надано.

Станом на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий на підставі договору, але неоплачений товар становила 461 984,18 грн.

461 984,18 грн. = 491 365,66 грн. (сума товару згідно вказаних накладних) - 29 381,48 грн. (сума часткової оплати).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Суд відхиляє доводи відзиву відповідача з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із наданими позивачем письмовими поясненнями та додатковими матеріалами (вх. № 2/4066), номер договору як "№ 82" вказаний в накладних (видаткових та податкових) помилково. Будь-які інші договори, крім договору (поставки від 23.11.2011р. № 217 - примітка суду ), між позивачем та відповідачем не укладалися.

Суд приймає до уваги такі пояснення позивача, оскільки відповідачем не надано суду доказів існування у період часу з 23.11.2011р. (дати укладання договору -прим. суду ) по 06.06.2012р. між відповідачем та позивачем договірних відносин на будь-яких інших, крім договору, підставах. Зокрема, відповідачем не надано доказів направлення позивачу протягом вказаного періоду часу будь-яких разових замовлень на поставку продуктів харчування та, відповідно, доказів прийняття до виконання та, безпосередньо, виконання таких замовлень позивачем (тобто, доказів наявності між позивачем та відповідачем договірних відносин, внаслідок укладання господарського договору у спрощений передбачений ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України спосіб).

Доказів припинення дії договору з 31.12.2011р. відповідачем та позивачем не надано. Таким чином, з матеріалів справи слідує, що строк дії договору був подовжений на рік, до 31.12.2012р., а поставка позивачем відповідачу товару загальною вартістю 491 365,66 грн., що мала місце протягом періоду з 27.03.2012р. по 06.06.2012р., співпадає у часі з періодом дії договору.

Часткову оплату, у сумі 29 381,48 грн., отриманого від позивача згідно із видатковою накладною № РН-000133 від 27.03.2012р. товару (про що стверджується позивачем у позовній заяві та не заперечується відповідачем у відзиві на цю заяву) здійснено відповідачем без пред'явлення позивачем будь-яких додаткових письмових вимог щодо такої оплати (зокрема, в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України). Доказів іншого відповідачем не надано. Також, відповідачем не надано суду пояснень щодо того, з яких причин був здійснений вказаний платіж на користь позивача, у разі, якщо, як-то стверджує відповідач, строк оплати отриманого відповідачем від позивача протягом періоду з 27.03.2012р. по 06.06.2012р. товару на загальну суму 491 365,66 грн., у тому числі, згідно із видатковою накладною № РН-000133 від 27.03.2012р. не настав.

Доказів сплати на користь позивача заборгованості у розмірі 461 984,18 грн. відповідач суду не надав.

За вказаних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 461 984,18 грн. заборгованості з оплати товару за договором підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки наявність такої заборгованості підтверджено первинними документами (договором та шістьма раніше вказаними за текстом цього рішення накладними), а також не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача річних (3 %) у розмірі 5 234,92 грн. підлягають задоволенню частково, у розмірі 3 938,33 грн. Позивачем допущено помилки при розрахунку річних по поставках за 15.05.2012р. та 06.06.2012р.: нараховано по цих поставках річні у розмірі, відповідно, 417,61 грн. та 297,24 грн., має бути, відповідно, - 412,60 грн. та 301,88 грн.

412,61 грн. = (58 532,77 грн. х 86 днів х 3 % ) / 366 днів

301,88 грн. = (56 661,53 грн. х 65 днів х 3 % ) / 366 днів

Загальний розмір річних становить 3 938,33 грн. = 1296,44 грн. + 1182,28 грн. + 745,12 грн. + 412,61 грн. + 301,88 грн.

Позов задовольняється на 99,72 % = ((465 922,51 грн. (розмір задоволених позовних вимог ) / (467 219,1 грн. (розмір заявлених позовних вимог )) х 100

У зв'язку із цим 99,72 % або 9 318,22 грн. судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом - 02" (місцезнаходження - 79021, вул. Кульпарківська, 93, м. Львів; ідент. код ЄДР - 32125630 ; р/р № 260010231169 у Херсонському відділенні ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імір Транс" (місцезнаходження - 65110, м. Одеса, вул.Розкидайлівська,67; ідент. код ЄДР - 37224434 ; р/р № 26001210221461 в АБ "Прокредит Банк", м.Одеса, МФО 320984) 461 984 (чотириста шістдесят одну тисячу дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп. основної заборгованості, 3 938 (три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 33 коп. в якості річних, а також 9 318 (дев'ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 22 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.11.2012 року

Суддя К.В. Соловйов