Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а-10037/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10037/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Бужак Н.П

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі -Савін І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УМКВ»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМКВ»до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач УПФ України у Голосіївському районі міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ТОВ «УМКВ»про стягнення заборгованості у розмірі 13 849,87 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач ТОВ «УМКВ»подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали у справі нову постанову про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «УМКВ»зареєстроване як платник страхових внесків, а отже є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»( №1058-1У) страхові внески для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

За змістом статті 14 Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об»єднання громадян, профспілки, політичні партії тощо, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ст. 4 Закону та п.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, обчислення страхових внесків зазначеною категорію платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п.4.1,4.2,4.5 Інструкції № 21-1 та Закону № 400/97-ВР; 33,2 відсотки для суб»єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об»єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ЗУ «Про оплату праці».

Нараховані за відповідних базовий період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати зарплати, на суми яких зараховуються страхові внески.

У разі здійснення протягом звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати у розмірах, встановлених для страхувальників страхових внесків (33,3%) цих виплат.

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у т.ч. в безготівковій чи натуральній формі з виручки від реалізації товарів.

Остаточний розрахунок за базовий період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня зазначення цього періоду незалежно від виплати зарплати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Стаття 106 Закону №1058-1У визначає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і у розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та /або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 30 цього Закону, в т.ч. обчислені органами ПФ у випадках, передбачених ч.3 ст. 30 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначені у вимоги про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому Правлінням ПФ, а в разі неузгодження вимоги з органом ПФ -має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі узгодження страхувальником вимоги про несплату недоїмки в територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом 1- робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі, якщо страхувальник, який одержав таку вимогу, протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з штрафною санкцією або не узгодив вимогу з Пенсійним фондом, або не оскаржив вимогу в суді, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно частини 7 розділу У111 Прикінцевих та перехідних Положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в т.ч. страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до частини 9 статті 106 Закону України №1058-1У виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в установлені строки не перерахував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 13 645,20 грн, що підтверджується звітами за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, узгодженою вимогою про сплату боргу.

Крім того, відповідно до рішення № 840 від 28.04.2010 року до відповідача було застосовано фінансові санкції відповідно до ст.106 ч.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в сумі -170 грн.

14.09.2010 року рішення № 1459 за період з 22.03.210 року по 12.05.2010 року до відповідача застосовано фінансові санкції за несвоєчасне перерахування сум в розмірі 25,67 грн.

18.06.2012 року згідно рішення №581 за період з 22.03.2010 року по 08.10.2010 року до відповідача застосовано фінансові санкції за несвоєчасне нарахування страхувальником страхових внесків в сумі 9,00 грн.

Частина 9 статті 106 Закону №1058/ІУ передбачає, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: у разі ухилення страхувальників, зазначених у п.1-5 статті 14 Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік в територіальних органах Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10% суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; За несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФ, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу; 3)за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) зарплати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення -штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) зарплати (виплат, доходу); 4) за донарахування територіальних органом ПФ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5% зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми; 5) за неподання, не своєчасне подання, подання за невстановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФ накладається штраф у розмірі 10 % суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей звітності або не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом року такого порушення -у розмірі 20% зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неведення в установленому порядку обліку сум зарплати (виплат, доходу) на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення -у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 7) за несплату, не повну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів.

Відповідно до частини 14 статті 106 Закону суми пені та фінансових санкцій, застосовані за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються у тому ж порядку, що і недоїмка із сплати страхових внесків.

Згідно пункту 7 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УМКВ»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.