Ухвала
від 22.10.2012 по справі 22ц/1590/9224/2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Соколенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Піреус Банк МКБ" на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.08.2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Піреус Банк МКБ", ОСОБА_4, треті особи - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання іпотечних договорів недійсними,-

встановила:

Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду (а. с. 3-6), в якому просила визнати недійсними укладені між Відкритим акціонерним товариством "Міжнародний комерційний банк" та ОСОБА_4 договори іпотеки від 28.09.2007 року (на забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма "Колібрі"), від 29.11.2007 року (на забезпечення зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД"), від 30.11.2007 року (на забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма "Оазіс-К"); здійснити державну реєстрацію відомостей про припинення іпотеки; виключити з Державного реєстру іпотек запис № 5746983 від 28.09.2007 року про обтяження іпотекою земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором № 4628 від 28.09.2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек запис про зміну відомостей про обтяження від 10.10.2008 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5746733 від 28.09.2007 року про заборону на нерухоме майно - земельну ділянку НОМЕР_1, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий №5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором № 4628 від 28.09.2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек запис № 6155179 від 04.12.2007 року про обтяження іпотекою земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,7797 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором ВКВ 319059 -ВКВ 319062 від 29.11.2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек запис про зміну відомостей про обтяження від 01.10.2008 року; виключити з Державного реєстру іпотек запис № 6154912 від 04.12.2007 року про обтяження іпотекою земельної ділянки НОМЕР_2 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0415, за іпотечним договором ВКВ 319065 - ВКВ 319068 від 30.11.2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек запис про зміну відомостей про обтяження від 01.10.2008 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 6132046 від 29.11.2007 року про заборону на нерухоме майно - земельну ділянку НОМЕР_1, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором ВКВ 319059 -ВКВ 319062 від 29.11.2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 6140881 від 30.11.2007 року про заборону на нерухоме майно -земельну ділянку НОМЕР_2, площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий №5121085200:01:001:0415, за іпотечним договором ВКВ 319065 -ВКВ 319068 від 30.11.2007 року.

Свої позовні вимоги, як зазначено в рішенні суду, позивачка обгрунтовувала тим, що на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 належать на праві власності земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташовані на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області.

В 2007 році ОСОБА_4, з використанням підробленої, нібито нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_3, та інших документів з використанням підробленого підпису ОСОБА_3, в судовому порядку - ухвала Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2007 року, оформила на себе вказані земельні ділянки.

Таке переоформлення вищевказаних земельних ділянок на ОСОБА_4 стало підставою для укладання між нею та ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (нині -ПАТ "Піреус банк МКБ") оскаржуваних договорів іпотеки цих земельних ділянок від 28.09.2007 року, від 29.11.2007 року та від 30.11.2007 року, а також стало підставою внесення до Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою зазначених земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2008 року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2007 року (про визнання за ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки ОСОБА_3.) було скасовано за нововиявленими обставинами.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09.07.2010 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на земельні ділянки № НОМЕР_1, НОМЕР_2, було відмовлено. Рішення залишено чинним ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.12.2010 року.

Тобто, право власності на земельні ділянки № НОМЕР_1, НОМЕР_2 за ОСОБА_4 було визнано протизаконно, що встановлено рішеннями суду.

Однак, на цей час Публічне акціонерне товариство "Піреус банк МКБ" є іпотекодержателем земельних ділянок, які передала йому ОСОБА_4

Дійсний власник земельних ділянок - ОСОБА_3, в іпотеку їх не передавала.

Договори іпотеки земельних ділянок № НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 28.09.2007 року (на забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма "Колібрі"), від 29.11.2007 року (на забезпечення зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД"), від 30.11.2007 року (на забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма "Оазіс-К") суперечать ст. 583 ЦК України та ст. ст. 5, 6 Закону України "Про іпотеку", тому підлягають визнанню недійсними.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник позивачки позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, при цьому посилалась на обставини, викладені в позові та на докази, наявні в матеріалах справи. Представник відповідача, ПАТ "Піреус Банк МКБ" позов не визнав, просив його залишити без задоволення, посилаючись при цьому на наявне в матеріалах справи заперечення та додаткові пояснення до заперечення. Відповідачка, ОСОБА_4, треті особи - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 не були присутні в судовому засіданні.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07.08.2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Ухвалено визнати недійсними укладені між Відкритим акціонерним товариством "Міжнародний комерційний банк" та ОСОБА_4 договори іпотеки від 28.09.2007 року (на забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма "Колібрі"), від 29.11.2007 року (на забезпечення зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес ЛТД"), від 30.11.2007 року (на забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма "Оазіс-К"). Здійснити державну реєстрацію відомостей про припинення іпотеки. Виключити з Державного реєстру іпотек запис № 5746983 від 28.09.2007 року про обтяження іпотекою земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором № 4628 від 28.09.2007 року. Виключити з Державного реєстру іпотек запис про зміну відомостей про обтяження від 10.10.2008 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 5746733 від 28.09.2007 року про заборону на нерухоме майно - земельну ділянку НОМЕР_1, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором № 4628 від 28.09.2007 року. Виключити з Державного реєстру іпотек запис № 6155179 від 04.12.2007 року про обтяження іпотекою земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,7797 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором ВКВ 319059 -ВКВ 319062 від 29.11.2007 року. Виключити з Державного реєстру іпотек запис про зміну відомостей про обтяження від 01.10.2008 року; виключити з Державного реєстру іпотек запис № 6154912 від 04.12.2007 року про обтяження іпотекою земельної ділянки НОМЕР_2 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий №5121085200:01:001:0415, за іпотечним договором ВКВ 319065 -ВКВ 319068 від 30.11.2007 року. Виключити з Державного реєстру іпотек запис про зміну відомостей про обтяження від 01.10.2008 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 6132046 від 29.11.2007 року про заборону на нерухоме майно - земельну ділянку НОМЕР_1, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0414, за іпотечним договором ВКВ 319059 -ВКВ 319062 від 29.11.2007 року. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 6140881 від 30.11.2007 року про заборону на нерухоме майно - земельну ділянку НОМЕР_2, площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий № 5121085200:01:001:0415, за іпотечним договором ВКВ 319065-ВКВ 319068 від 30.11.2007 року.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Піреус Банк МКБ" подало апеляційну скаргу на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.08.2012 року, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на те, що судом не було всебічно досліджені обставини порушення строку позовної давності.

В судовому засіданні представник ПАТ "Піреус Банк МКБ" підтримав апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили. Від третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_6 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.

ПАТ "Піреус Банк МКБ" надав до суду заяву про застосування строків позовної давності (а. с. 49-50), в якій просить застосувати строки позовної давності з огляду на те, що позивачка була обізнана про порушення своїх прав ще 18.07.2008 року, проте з позовом про визнанні іпотечних договорів недійсними звернулась до суду лише 02.12.2011 року, тобто більше, ніж через три роки.

Подане позивачкою клопотання про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності та їх поновлення (а. с. 58-59) суд вважав за доцільне задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що предметом даного позову є саме визнання іпотечних договорів недійсними (копії яких, не будучи стороною по ним, вона отримала лише в 2011 році), а не порушення права розпоряджатись земельними ділянками, як зазначає ПАТ "Піреус Банк МКБ" в своїй заяві.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 845558, виданого 22.08.2005 року Біляївським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,78 га, розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Кіровський масив, ділянка НОМЕР_1 (а. с. 30).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 845559, виданого 22.08.2005 року Біляївським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,78 га, розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Кіровський масив, ділянка НОМЕР_2 (а. с. 31).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.08.2007 року (а. с. 159-160) визнано мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 157-158), відповідно до якої вони визнали укладеним договір купівлі-продажу двох земельних ділянок. ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_4 зазначені вище земельні ділянки.

На підставі вказаної вище ухвали, 29.08.2007 року, на ім'я ОСОБА_4 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, розташовану в Кіровському масиві Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, серії ЯЕ № 665481 (а. с. 47) та Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, розташовану в Кіровському масиві Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, серії ЯЕ № 665482 (а. с. 42).

28.09.2007 року між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (на даний час ПАТ "Піреус Банк МКБ") та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 4628 (а. с. 7-9). За вказаним іпотечним договором, предметом іпотеки є земельна ділянка (кадастровий номер №5121085200:01:001:0414) під номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, Кіровський масив, загальною площею 1,7797 га (п.п.2.1.1 іпотечного договору).

У зв'язку з посвідченням вказаного іпотечного договору, на підставі ст. 73 ЗУ "Про нотаріат", ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, того ж дня було накладено заборону відчуження вказаної земельної ділянки, зареєстровану в реєстрі за № 167 (а. с. 9).

29.11.2007 року між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (на даний час ПАТ "Піреус Банк МКБ") та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 198 (а. с. 138-139). За вказаним іпотечним договором, предметом іпотеки є земельна ділянка (кадастровий номер №5121085200:01:001:0414) під номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, Кіровський масив, загальною площею 1,7797 га (п. п. 2.1.1 іпотечного договору).

У зв'язку з посвідченням вказаного іпотечного договору, на підставі ст. 73 ЗУ "Про нотаріат", ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, того ж дня було накладено заборону відчуження вказаної земельної ділянки, зареєстровану в реєстрі за № 1 (а. с. 139).

30.11.2007 року між ВАТ "Міжнародний комерційний банк" (на даний час ПАТ "Піреус Банк МКБ") та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 225 (а. с. 10-13). За вказаним іпотечним договором, предметом іпотеки є земельна ділянка (кадастровий номер №5121085200:01:001:0415) під номером НОМЕР_2, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, Кіровський масив, загальною площею 1,7800 га (п. п. 2.1.1 іпотечногодоговору).

У зв'язку з посвідченням вказаного іпотечного договору, на підставі ст. 73 ЗУ "Про нотаріат", ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, того ж дня було накладено заборону відчуження вказаної земельної ділянки, зареєстровану в реєстрі за № 2 (а. с. 13).

Належність земельних ділянок № НОМЕР_1, НОМЕР_2 ОСОБА_4 на момент посвідчення зазначених іпотечних договорів була встановлена вказаними нотаріусами на підставі Державних актів (а. с. 47, 42 відповідно) про що у іпотечних договорах й зазначено (п. п. 2.1.2 - у іпотечному договорі щодо земельної ділянки НОМЕР_1 та абзац другий п. п. 2.1.1 - у іпотечному договорі щодо земельної ділянки НОМЕР_2).

15.01.2008 року Київським районним судом м. Одеси було винесено ухвалу в порядку глави 4 ЦПК України (а. с. 24), якою було ухвалено, у зв'язку з нововиявленими обставинами, скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 09.08.2007 року про визнання мирової угоди та визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 845558 від 29.09.2004 року, та права власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 845559 від 29.09.2004 року. Зобов'язати Одеську регіональну філію державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" скасувати реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, та на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Таким чином, на підставі ухвали від 15.01.2008 року Київського районного суду м. Одеси відбулося поновлення права власності ОСОБА_3, яке існувало у неї з 2005 року, на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області та земельну ділянку НОМЕР_2 площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області. Факт належності вказаних земельних ділянок ОСОБА_3 з 2005 року підтверджується також вищевказаними Державними актами на право власності на земельну ділянку (а. с. 30-31), а також довідкою № 08-02/6835 від 23.03.2012 року, виданою Одеською регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру" Державного комітету України із земельних ресурсів (а. с. 101).

Посилаючись на розписку, складену 05.01.2007 року ОСОБА_3 про отримання нею 25 000 гривень в якості оплати за продаж нею ОСОБА_4 зазначених вище земельних ділянок, ОСОБА_4 звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок № НОМЕР_1, НОМЕР_2, розташованих в Кіровському масиві Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області.

09.07.2010 року Біляївським районним судом Одеської області по справі № 2-697/10 за вказаним позовом було ухвалено рішення, яким було вирішено в задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок відмовити (а. с. 161-162), (справа №2-697/10, т. 2, а. с.169-170).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.12.2010 року вказане рішення Біляївського районного суду Одеської області було залишено без змін (а. с. 22-23).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, враховуючи досліджені судом судові рішення, є доведеним в ході судового розгляду справи той факт, що право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, було припинено 15.01.2008 року (а. с. 24).

Ч. 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Ст. 5 ЗУ "Про іпотеку" встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких, крім інших, умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Враховуючи, що право власності ОСОБА_4 на предмет іпотеки за оскаржуваними договорами припинене, як було встановлено судом вище, з урахуванням наведених норм Закону, суд першої інстанції вважав, що в разі можливого застосування іпотекодержателем - ПАТ "Піреус Банк МКБ", положень ст. ст. 1, 33 ЗУ "Про іпотеку" (право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки), буде порушено право власності дійсної власниці земельних ділянок на цей час - ОСОБА_3, яка не має зобов'зань перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" (право власності підтверджується довідкою № 08-02/6835 від 23.03.2012 року, виданою Одеською регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру" Державного комітету України із земельних ресурсів (а. с. 101), відповідно до якої, станом на 16.03.2012 року наявні відомості щодо виникнення права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку НОМЕР_1, площею 1,7797 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий №5121085200:01:001:0414 на підставі договору дарування земельної ділянки за № 2906 від 04.07.2005 року, та земельну ділянку НОМЕР_2, площею 1,78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий №5121085200:01:001:0415, на підставі договору дарування земельної ділянки за № 2903 від 04.07.2005 року, що гарантується Конституцією України, в ч. 2 ст. 14 якої зазначено, що "Право власності на землю гарантується". Конституції України відповідає й досліджена судом норма матеріального права, зазначена ч. 1 ст. 321 ЦК України, а саме: право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В підтвердження наведених вище взаємин норм матеріального права та обставин справи, судом встановлено й те, що ОСОБА_3 не має зобов'язань перед ПАТ "Піреус Банк МКБ", оспорювані іпотечні договори не укладала, в іпотеку належне їй майно не передавала, отже в даних правовідносинах не можна застосовувати поняття "іпотека" як таке.

Суд також зазначив, що позивачка посилається на протизаконність заволодіння ОСОБА_4 її земельними ділянками, про що 22.01.2008 року порушена кримінальна справа № 10200800037 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а. с. 122), розслідування якої на даний час триває у зв'язку з тим, що обвинувачуваний ОСОБА_9 оголошений в розшук (а. с. 122). Однак, в частині цих доводів суд погодився з запереченням ПАТ "Піреус Банк МКБ", оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, згідно якої, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, вирок по вказаній справі не ухвалено, отже суд не прийняв доводи позивачки в цій частині.

Однак, незважаючи на це, як було встановлено вище, суд вважав оскаржувані іпотечні договори такими, що на даний час суперечать нормам Закону, порушують права позивачки, отже підлягають визнанню недійсними.

Статтею 17 ЗУ "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним та відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку, що підтверджує законність вимог позивачки про виключення із Державного реєстру іпотек відомостей про обтяження іпотеками вказаних земельних ділянок та виключення із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про заборону на вказані земельні ділянки.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, на підставі вказаних норм чинного законодавства, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_3

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам матеріального і процесуального права, а суд першої інстанції правомірно, на підставі вимог закону та на підставі обґрунтування позову, встановлених обставин справи та наданих доказів, дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_3

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірні земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, належать на праві власності позивачці - ОСОБА_3 (а. с. 30-31, 101).

Судове рішення, на підставі якого було видано Державні акти ОСОБА_4 (а. с. 42-48) на вказані спірні земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, скасовано ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2008 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу зазначених земельних ділянок рішенням Біляївського районного суду м. Одеси від 09.07.2010 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.12.2010 року (а. с. 22-23).

Тобто, скасовано правову підставу, відповідно до якої у ОСОБА_4 виникло право власності на вищезазначені земельні ділянки і відмовлено ОСОБА_4 у визнанні дійсним договору купівлі-продажу спірних земельних ділянок між нею та ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1, 5 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

ОСОБА_3 не має зобов'язань перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" відповідно до матеріалів справи, не укладала з ПАТ "Піреус Банк МКБ" спірні договори іпотеки (а. с. 7-13, 138-139), предметом яких були вищезазначені земельні ділянки, а правова підстава, відповідно до якої у ОСОБА_4 виникло право власності на зазначені земельні ділянки, яка укладала спірні договори іпотеки, скасована.

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2008 року, якою скасовано правову підставу ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки, встановлено, що ОСОБА_3 договір купівлі-продажу спірних земельних ділянок з ОСОБА_4 не укладала, 25 000 грн. від ОСОБА_4 не отримувала та мирову угоду 09.08.2007 року не підписувала (а. с. 24).

Тобто, спірні земельні ділянки, належні ОСОБА_3 на праві власності, вибули з її володіння по мимо її волі, без її відома, а спірні договори іпотеки порушують права та законні інтереси ОСОБА_3, як власника вказаних земельних ділянок.

Як роз'яснено в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

ОСОБА_4, знаючи на момент укладення спірних договорів іпотеки, що ОСОБА_3 не укладала з нею договору купівлі-продажу спірних земельних ділянок, та не підписувала мирової угоди, що встановлено судовим рішенням від 15.08.2008 року (а. с. 24), уклала спірні договори іпотеки, предметом іпотеки, згідно яких, є належні на праві власності ОСОБА_3 спірні земельні ділянки, які порушують право власності позивачки на належне їй майно.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі, зокрема визнання іпотечного договору недійсним; відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Доводи апеляційної скарги, з приводу того, що на момент укладення іпотечних договорів ОСОБА_4 була власником спірних земельних ділянок і мала всі правові підстави для укладення іпотечних договорів, судова колегія не може прийняти до уваги.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірні земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані на території Кіровського масиву Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, належать на праві власності позивачці - ОСОБА_3 (а. с. 30-31, 101) та вибули з її володіння по мимо її волі, без її відома, що підтверджується судовим рішенням від 15.08.2008 року (а. с. 24), а спірні договори іпотеки порушують права та законні інтереси ОСОБА_3, як власника вказаних земельних ділянок.

Правову підставу, відповідно до якої у ОСОБА_4 виникло право власності на вищезазначені земельні ділянки, скасовано (а. с. 24).

Також судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що після скасування права власності ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки, до ОСОБА_3 перейшло право власності на предмет іпотеки, а тому відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку" вона фактично набула статусу іпотекодавця за спірними іпотечними договорами.

Оскільки, в результаті скасування правової підставу, відповідно до якої у ОСОБА_4 виникло право власності на спірні земельні ділянки, до ОСОБА_3 не перейшло право власності в розумінні ст. 23 Закону України "Про іпотеку", а її право власності на спірні земельні ділянки, які вибули з її володіння по мимо її волі, без її відома, відновлено.

Тому вимоги ст. 23 Закону України "Про іпотеку" не можуть застосовуватися до даних правовідносин.

Судова колегія також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що в момент укладення спірних договорів іпотеки були дотримані всі вимоги діючого законодавства, а недійсність правочину може бути визнана лише за певні порушення закону, які вичерпно передбачені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, що були допущені сторонами в момент вчинення такого правочину.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 на момент укладення спірних договорів іпотеки, знаючи, що ОСОБА_3 не укладала з нею договору купівлі-продажу спірних земельних ділянок, що встановлено судовим рішенням від 15.08.2008 року (а. с. 24) і спірні земельні ділянки належать ОСОБА_3, уклала спірні договори іпотеки, предметом іпотеки, згідно яких, є належні на праві власності ОСОБА_3 спірні земельні ділянки, які порушують право власності позивачки на належне їй майно (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Також судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо пропуску позивачкою строків позовної давності.

Оскільки, відповідно до ст. 257, ч. 1 ст. 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 за захистом свого порушеного права звернулася до суду в 2008 році (а. с. 150-153), однак, не будучи стороною в спірних договорах, отримала їх як додаток до заперечення представника ПАТ "Піреус Банк МКБ" за її позовом про усунення перешкод в розпорядженні власністю в 2011 році (а. с. 59-63).

Інші доводи апеляційної скарги судова колегія також не може прийняти до уваги, оскільки вони не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи викладене та, оскільки вони не спростовують висновки суду.

За таких обставин, враховуючи доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" необхідно відхилити, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.08.2012 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.08.2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Піреус Банк МКБ", ОСОБА_4, треті особи - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання іпотечних договорів недійсними - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков

В.А. Станкевич

Справа № 22ц/1590/9224/2012 Категорія ЦП:27

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8

Доповідач Варикаша О.Д.

---------------

------------------------------------------------------------

---------------

------------------------------------------------------------

СудАпеляційний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення22.10.2012
Оприлюднено22.11.2012
Номер документу27568864
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —22ц/1590/9224/2012

Ухвала від 22.10.2012

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Варикаша О.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні