Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2-а-6991/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6991/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Павленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест»до Державної податкової інспекції у Шевченківського району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківського району м. Києва, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 р. № 0006602303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2012 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 31.08.2011 р. по 02.09.2011 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Саксаул»(код ЄДРПОУ 35509687) за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2011 р. № 1964/2303/36050234.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0006602303, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 134 167,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 01,00 грн., всього на суму 134 168,00 грн.

31 жовтня 2011 року позивач звернувся до ДПА у м. Києві зі скаргою, рішенням від 30.12.2011 р. № 12669/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги ДПА у м. Києві залишила без змін ППР № 0006602303, а скаргу позивача - без задоволення.

12 січня 2012 року позивач звернувся до ДПА України зі скаргою на ППР № 0006602303 та на рішення ДПА у м. Києві від 30.12.2011 р., рішенням від 31.01.2012 р. № 1916/6/10-2115 ДПС України залишила без змін ППР № 0006602303 та рішення ДПА у м. Києві від 30.12.2011 р. № 12669/10/25-114, а скаргу позивача - без задоволення.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 р. № 0006602303.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «БК Трансбудінвест»та ТОВ «Саксаул»був укладений договір від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1. Предметом договору є надання послуг на організацію перевезення вантажів. Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 р. № ОУ-000016 ТОВ «Саксаул»були надані транспортно-експедиційні послуги. Загальна вартість послуг склала 805 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 134 167,00 грн.

До податкового кредиту в березні 2011 року ТОВ «БК Трансбудінвест»віднесено суму податку на додану вартість згідно податкової накладної від 31.03.2011 р. № 8 у розмірі 805 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 134 167,00 грн. та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»за березень 2011 року.

На підтвердження прийняття наданих послуг сторонами вищезазначеного договору було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011 р. № ОУ-000016. ТОВ «Саксаул»були надані транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 805 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 134 167,00 грн..

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до Акту перевірки, у ТОВ «Саксаул»відсутня будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у позивача належним чином оформленої податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, оскільки в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач не надав суду доказу, здійснення даних транспортно-експедиційних послуг на підставі даного договору від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1, зокрема, товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявки на перевезення ТОВ «Саксаул»вантажу (грунту) відповідно до договору № 04/03/01-1 від 05.03.11 р. не стосуються здійснення транспортно-експедиційних послуг на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Саксаул»договору від 05.03.2011 р. № 05/03/01-1.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що результати, відображені у даних податкового обліку ТОВ «БК Трансбудінвест»з учасником господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності дій контрагента з учасником такої операції. А якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за її змістом, який відображений в укладеному платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку..

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Трансбудінвест»на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2012 року -залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.