Рішення

від 06.07.2006 по справі 12/477-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/477-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" липня 2006 р.                                                     Справа № 12/477-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської  Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Артемчук В.О., дов. від 26.06.06; Виноградов С.Г., дов. від 08.06.06; Климчук А.В., дов.  від 08.06.06.  

від відповідача Маловічко В.Ю., дов. від 16.11.05; Канюка Д.В., дов. від 12.05.06 (брав участь 05.7.06);  Кириленко О.В. -  директор СТОВ "Дари ланів" (брав участь 05.7.06).

прийняли участь - 05.07.06: Сіра В.В., довіреність № 01-01-09/1232  від 26.06.06 -  представник Андрушівської РДА;  Опанасюк О.М. -  сільський голова.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробнича фірма "Жорна" (м. Житомир)  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" (м. Андрушівка)

про усунення перешкод у користуванні землею та звільнення самовільно зайнятих орендованих земельних ділянок

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.07.06 до 17:30 год. 06.07.06 та 19:00 год. 06.07.06

В судовому засіданні здійснювався аудіозапис.

Позивач пред'явив до відповідача позов, в якому просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у вільному користуванні та доступі до орендованої земельної ділянки та зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали.

Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі. Відповідач визнає проведення сільськогосподарської діяльності на спірній земельній ділянці, проте заперечує обставини здійснення перешкод відповідачу у користуванні земельною ділянкою.

В судовому засіданні представники відповідача заявили клопотання про  встановлення права власності на посіви, які знаходяться на спірній земельній ділянці, та заборонити вчиняти будь-які дії зі сторони позивача, щодо вказаних посівів. Заявлене клопотання суд відхилив, оскільки воно не стосується предмету спору.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Жорна" та Андрушівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки площею 171,9319га., яка згідно п.1 договору розташована на території Павелківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області (а.с.8 -10).

Відповідно до п. 2 Договору земельна ділянка передається на умовах оренди строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В судовому засіданні 27.06.2006р. представник Андрушівської районної державної адміністрації підтвердив факт укладення та існування договору оренди земельної ділянки від 14.08.03.

Підставою звернення в суд з позовом стало виявлення позивачем обставин користування відповідачем орендованою земельною ділянкою та здійснення останнім на цій земельній ділянці польових робіт.

На підтвердження викладених обставин позивач надав акт про самозахоплення земельної ділянки від 25.04.2006р. (а.с.11), який складено за участю директора та засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Жорна" та голови Павелківської сільської ради Опанасюка О.М.

В судовому засіданні 27.06.2006р. голова Павелківської сільської ради            Опанасюк О.М. підтвердив факт сплати позивачем плати за землю.

Відповідач визнає проведення сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці площею 171,9319га., яка розташована на території Павелківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Пояснив, що в червні 2005р. на адресу підприємства відповідача надійшов лист від бувшого голови Павелківської сільської ради № 43 від 13.06.2005р. (а.с.60), в якому запропоновано відповідачу на умовах оренди передати у користування вищезазначену земельну ділянку, оскільки ця земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується.

Прийнявши пропозицію голови Павелківської сільської ради, відповідач по справі - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" та Павелківська сільська рада уклали угоду про користування земельними ділянками від 04.07.2005р. (а.с.59), відповідно до якого відповідач використовує земельні ділянки земель запасу Павелківської сільської ради площею 171,93га. та передає в користування під випас громадської худоби землі, що знаходяться у нього в користуванні згідно договорів оренди розпайованих земель площею 172га.

Під час розгляду справи представник відповідача підтвердив проведення сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці площею 171,9319га., яка розташована на території Павелківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Повідомив, що на вказаній земельній ділянці знаходяться посіви озимої пшениці підприємства-відповідача.

За поясненнями відповідача йому не було відомо про перебування спірної земельної ділянки площею 171,9319га. в орендному користуванні позивача.

Відповідач заперечує здійснення перешкод позивачу у користуванні земельною ділянкою та вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження таких обставин.

Господарський суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає частковому задовленню з наступних міркувань.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Господарський суд встановив, що на момент вирішення спору в суді договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. площею 171,9319га., що входить до складу земель запасу Павелківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, укладений між позивачем у справі Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Жорна" та Андрушівською районною державною адміністрацією є дійсним, строк дії договору триває.

Фактичне невикористання земельної ділянки орендарем, що стало однією з підстав передачі спірної земельної ділянки відповідачу в користування, не має наслідків припинення права позивача на її оренду.

За висновком господарського суду договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. площею 171,9319га., що входить до складу земель запасу Павелківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області 14.08.2003р., укладений між позивачем у справі Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Жорна" та Андрушівською районною державною адміністрацією є належним доказом права позивача на оренду цієї земельної ділянки.

Угода про користування земельними ділянками від 04.07.2005р., укладена Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дари ланів" та Павелківською сільською радою, не надає законного права відповідачу на оренду спірної земельної ділянки, оскільки така земельна ділянка на момент укладення Угоди перебувала в правомірному орендному користуванні позивача. До того ж така Угода не містить істотних умов договору оренди землі, які визначені в ст.15 Закону України "Про оренду землі" та не зареєстрована у встановленому законом порядку.

За висновком господарського суду позивач обгрунтовано вимагає від відповідача звільнення спірної  земельної ділянки.  

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що відповідач дійсно допустив самовільне зайняття спірної земельної ділянки, оскільки здійснив її фактичне використання до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

За ч.3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача до відповідача щодо звільнення спірної  земельної ділянки підлягають задоволенню.

Господарський суд дійшов висновку, що позивач необгрунтовано вимагає зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у вільному користуванні та доступі до орендованої земельної ділянки.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав доказів, які б свідчили про здійснення перешкод у користуванні та доступі до орендованої земельної ділянки.

Знаходження директора та засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Жорна" та голови Павелківської сільської ради           Опанасюка О.М. на спірній земельній ділянці при складенні акту про самозахоплення земельної ділянки від 25.04.2006р. (а.с.11) спростовує неможливість доступу до такої земельної ділянки. Як вбачається з вказаного акта, комісія зазначає, що СТОВ "Дари ланів здійснюють весняно-польові роботи. На думку суду, такого висновку можливо були дійти тільки в процесі знаходження на спірній земельній ділянці.

До того ж, відповідач обгрунтовано заявляє, що спору між сторонами в частині здійснення перешкод у користуванні та доступі до орендованої земельної ділянки не існує, позивач не звертався до відповідача з вимогою звільнити спірну земельну ділянку в добровільному порядку, а відповідач не заперечував проти такого звільнення.

За оцінкою господарського суду позивач не довів обставин, на які посилається як на підставу свої вимог щодо зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у вільному користуванні та доступі до орендованої земельної ділянки.

В цій частині позовних вимог слід відмовити з підстав їх необгрунтованості.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  обгрунтованими, що підтверджуються належними доказами у справі і підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно зі ст. 83 п.6 ГПК України,  господарський суд, приймаючи рішення, має право  відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд, досліджуючи обставини справи, дійшов висновку, що виконання рішення в частині звільнення земельної ділянки ускладнить здійснення польових робіт на зазначеній земельній ділянці. Негайне звільнення спірної земельної ділянки може призвести до переривання процесу вирощування та збору урожаю озимої пшениці, може призвести до негативних наслідків та до дестабілізації соціального становища в с. Павелки, на території якого в даний час здійснює свою діяльність СТОВ "Дари ланів".

Господарський суд, враховуючи винятковість обставин справи, вважає за необхідне скористатись правом відстрочки виконання рішення відповідно до ст.83 ГПК України до 07 серпня 2006 року.

На підставі ст. ст. 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст 1, 13, 27 Закону України "Про оренду землі", ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Сільськогосподарськетовариство з обмеженою відповідальністю "Дари ланів", Житомирська область, Андрушівський район, м.Андрушівка, вул.Лисенка, 10, код 32784409,

звільнити земельну ділянку площею 171,9319га., що входить до складу земель запасу Павелківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, межі якої визначені у плані до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Жорна" та Андрушівською районною державною адміністрацією.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дари ланів", Житомирська область, Андрушівський район, м.Андрушівка, вул.Лисенка, 10, код 32784409,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Жорна", м. Житомир, вул.Котовського, 31, код 32412035,

- 85,00 грн. - витрати по сплаті держмита;

- 118,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Відстрочити виконання рішення до 07  серпня 2006 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденого строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу