Ухвала

від 03.11.2006 по справі 20-11/141-5/201

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

 02 листопада 2006 року 

 Справа № 20-11/141-5/201

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                 

Маслової З.Д.,

суддів                                                                     

Видашенко Т.С.,

                                                                                          Антонової

І.В.,

секретар судового засідання                                        Долгова М.В.

позивача:

Папоротна Наталія Федорівна, довіреність № 

б/н   від 24.09.04,  Відкрите акціонерне товариство "Мусон";

відповідача:

не з'явився,  Севастопольська міська

рада;

третьої особи: ОСОБА_7,

довіреність №  НОМЕР_2   від 22.06.06,  ОСОБА_1;

третьої особи: не

з'явився, ОСОБА_2;

третьої особи: ОСОБА_3,

паспорт НОМЕР_3   від 18.03.97,  ОСОБА_3;

третьої особи: ОСОБА_4,

паспорт  НОМЕР_4  від 29.11.96, 

ОСОБА_4;

третьої особи: ОСОБА_5,

паспорт  НОМЕР_5 від 26.12.97,  ОСОБА_5;

третьої особи: не

з'явилася,  ОСОБА_6;

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Євдокімов І.В.) від 30.08.2006 у справі №

20-11/141-5/201

за позовом           Відкритого акціонерного товариства

"Мусон" (вул. Вакуленчука, 29,Севастополь,99053)

до           Севастопольської міської ради (вул. Леніна,

3,Севастополь,99011)

3-ті особи:  ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

ОСОБА_2(АДРЕСА_2)

ОСОБА_3(АДРЕСА_3)

ОСОБА_4(АДРЕСА_4)

ОСОБА_5(АДРЕСА_5)

ОСОБА_6(АДРЕСА_6)

про визнання незаконним рішення

Севастопольської міської ради НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

                    Відкрите

акціонерне товариство "Мусон" звернулося до господарського суду міста

Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про

визнання протиправними дій Севастопольської міської Ради та визнання недійсним

рішення сесії Севастопольської міської ради НОМЕР_1.

          Ухвалами суду від 13.07.2006,

24.07.2006, 08.08.2006 та 30.08.2006 суд допустив до участі у справі в якості

третьої особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на

предмет спору фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5та

ОСОБА_6.

08.08.2006 до участі у розгляді

справи вступив прокурор м. Севастополя.

Постановою господарського суду

міста Севастополя від 30.08.2006 у справі № 20-11/141-5/201 позов відкритого акціонерного

товариства "Мусон" задоволений.

Визнано незаконним рішення

Севастопольської міської ради XXIV скликання від НОМЕР_6про надання згоди на

прийом в комунальну власність територіальної громади міста Севастополя

гуртожитки, розташовані по АДРЕСА_1

Не погодившись з вказаною

постановою суду,  ОСОБА_1 звернувся з

апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського  суду, в якій просить змінити постанову суду та

визнати пункт 2 рішення Севастопольської міської ради XXIV скликання від НОМЕР_6щодо

ініціювання проведення перевірки законності включення до уставного фонду

відкритого  акціонерного товариства

"Мусон" гуртожитків, розташованих по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 при

приватизації державного майна.

Доводи апеляційної скарги

обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та

процесуального права, без врахування всіх обставин справи, зокрема, скаржник

посилається на статтю 18 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”,

відповідно до якої органи  

місцевого   самоврядування   можуть 

виступати  з ініціативою щодо  перевірок, 

а  також  організовувати  проведення перевірок  на 

підприємствах,  в установах та

організаціях,  що не перебувають  у 

комунальній   власності, з

питань   здійснення делегованих їм

повноважень органів виконавчої влади.

Переглянувши постанову суду в

порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова

колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,

01.04.1996 на підставі наказу Фонду державного майна України НОМЕР_7та у

зв'язку з приватизацією заводу ім. В.Д. Колмикова було створено відкрите

акціонерне товариство "Мусон", засновником якого на момент

приватизації була держава Україна.

До статутного фонду створеного

акціонерного товариства, Фондом державного майна України у відповідності з

наказом Фонду державного майна України НОМЕР_7від 01.04.1996р. "Про

створення холдінгової компанії "Мусон", зі змінами, внесеними наказом

Фонду державного майна України НОМЕР_8 від 11.09.1998р. були передані основні

фонди, у тому числі і об'єкти соціально-культурного призначення - гуртожитки,

що розташовані у місті Севастополі по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (а.с. 10-12, 15).

У 2003р. на підставі розпорядження

Севастопольської міської державної адміністрації від 16.05.2003р. № НОМЕР_9 та

відповідно до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та

"Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме

майно", Управлінням майна міста Севастополя було оформлено право

колективної власності за відкритим акціонерним товариством "Мусон" на

гуртожитки, що розташовані у місті Севастополі по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1, що

підтверджується свідоцтвами про право власності на будівлі гуртожитків наданими

30.05.2003 Управлінням майна міста Севастополя (а.с. 17, 25).

Проте, рішенням XXI сесії

Севастопольської міської Ради XXIV скликання від НОМЕР_1, Севастопольська

міська Рада дала згоду на безвідплатний прийом у власність територіальної

громади м. Севастополя гуртожитків, що розташовані у місті Севастополі по

АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі відкритого акціонерного

товариства "Мусон".

Судом встановлено, що відкрите

акціонерне товариство "Мусон" є власником гуртожитків, що розташовані

у місті Севастополі по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами

про право власності на будівлі гуртожитків наданими 30.05.2003 Управлінням

майна міста Севастополя (а.с. 17, 25).

Крім того, відповідно до частини 1

статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені

судовим рішенням в адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ, 

у  яких беруть  участь 

ті самі особи або особа,  щодо якої

встановлено ці обставини.

Так, даний факт встановлений

рішенням господарського суду м. Севастополя у справі № 20-11/173 від 26.07.2006

за позовом відкритого акціонерного товариства "Мусон" до Бюро

технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна про

спонукання виконати певні дії, що міститься у матеріалах справи.(арк. с.

132-133).

Відповідно до пункту 2 статті 2

Закону України "Про власність", право власності в Україні

охороняється законом.

Відповідно до п. 1 статті 4 Закону

України "Про власність", власник на свій розсуд володіє, користується

і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті

321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може

бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як

виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених

законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

Пунктом 2 статті 48 Закону України

"Про власність" встановлено, що власник  може 

вимагати  усунення будь-яких

порушень його права, хоч би ці порушення 

і  не  були 

поєднані  з  позбавленням володіння, і відшкодування

завданих цим збитків.

Відповідач не надав суду доказів,

що спірні гуртожиткки були передані йому в комунальну власність на підставі

пропозицій ВАТ "Мусон" при умові погодження з ним такої передачі.

(стаття 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та

комунальної власності" № 147/98-ВР від 03.03.1998 в редакції Закону №

3060-IV від 03.11.2005). Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна 

довести ті  обставини, на  яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення,  крім випадків.

Отже, суд першої інстанції дійшов

вірного висновку про безпідставність прийняття Севастопольською міською радою

рішення на XXI сесії XXIV скликання відНОМЕР_1яким дала згоду на безвідплатний

прийом у власність територіальної громади м. Севастополя гуртожитків, а тому

воно ї незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Вимоги апеляційної скарги про зміну

постанови суду першої інстанції в частині ініціювання проведення перевірки

законності включення до уставного фонду відкритого акціонерного товариства

"Мусон" гуртожитків є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з

наступного.

В провадженні господарського суду

міста Севастополя знаходиться справа № 20-4/143 за позовом прокурора міста

Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Фонду

державного майна України, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Мусон"

про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 01.04.1996 №

338-АТ в частині надання гуртожитків у власність відкритого акціонерного

товариства "Мусон".

Тому, вимоги апелянта про визнання

законним пункту 2 спірного рішення Севастопольської міської ради щодо

ініціювання проведення прокуратурою перевірки законності включення до уставного

фонду відкритого акціонерного товариства "Мусон" гуртожитків,

розташованих по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 при приватизації державного майна, не

можна вважати такими, що пов'язані з предметом та підставами позову у даній

справі, оскільки оспорюваний апелянтом пункт 2 зазначеного рішення є предметом

розгляду в іншій вищезазначеній справі № 20-4/143.

Крім того, до повноважень місцевих

рад, перелічених у статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в

Україні" відсутні повноваження щодо дачі доручень голові місцевої ради

про звернення до органів прокуратури з ініціативою перевірки приватизації

державного  майна, оскільки місцева

рада не є органом приватизації, тому не має права здійснювати таку перевірку чи

ініціювати її проведення.

                    Враховуючи викладене,

судова колегія вважає, що апеляційна скарга 

не підлягає задоволенню, постанова місцевого господарського суду

прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального

права, викладені в постанові суду висновки відповідають обставинам справи,

інших підстав для скасування (зміни) постанови місцевого господарського суду

також немає.                                       

                    Керуючись статтями 195,

пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212,

254  Кодексу адміністративного

судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну

скаргу третьої особи - ОСОБА_1 залишити без задоволення.

                    2. Постанову господарського

суду міста Севастополя від 30.08.2006 у справі № 20-11/141-5/201 залишити без

змін.

Ухвала набирає   законної 

сили  з  моменту 

проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо

до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання

нею законної сили.

Головуючий суддя                                        З.Д.

Маслова

Судді                                                                      Т.С.

Видашенко

І.В. Антонова