Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а/0570/14463/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14463/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дворникова М.С.

при секретарі Воловик Ю.В.

за участю представників:

від позивача: Юнякової С.Ю.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного

адміністративного суду адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного

підприємства «Полісервіс АРС» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в

сумі 331,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі: «відповідач, «Фонд», ДОВ ФСС ТВП»), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до приватного підприємства «Полісервіс АРС» (далі: «відповідач», «ПП «Полісервіс АРС») про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 331,45 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ПП «Полісервіс АРС» зареєстроване як платник страхових внесків у Центральній міжрайонній виконавчий дирекції в місті Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тобто є її страхувальником з 30.11.2006 року. Згідно з наданим відповідачем звітом за формою Ф4-ФССзТВП за 2008 рік у нього вбачається наявність заборгованості по страховим внескам в сумі 331,4-5 гривень. Оскільки відповідач після надання звіту жодного разу не надав звіт, то сума заборгованості перед Фондом становить 331,45 гривень. Дана сума заборгованості є узгодженою, оскільки відповідачем вона зарахована до бюджету Фонду шляхом її відображення у звіті. На даний момент ця заборгованість не погашена, чим порушено вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Тому просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

На підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе вирішити справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Відповідач - ПП «Полісервіс АРС», код ЄДРПОУ 34747023, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 28 листопада 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 13), довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 14) та довідкою АА № 222627 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 9 -11), з ЗО листопада 2006 року перебуває на обліку як платник страхових внесків у Центральній міжрайонній виконавчий дирекції в місті Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

ПП «Полісервіс АРС» був наданий Фонду звіт за 2008 рік про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за формою Ф4-ФССзТВП, де зазначив заборгованість на кінець звітного періоду у зв'язку з невиплатою заробітної плати у розмірі 331,45 гривень.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІП, із змінами і доповненнями.

Пунктом 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010р. № 2462-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, зокрема, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Заборгованість підприємства виникла за 2008 рік, що підтверджується звітом за формою Ф4-ФССзТВП, у зв'язку з чим при вирішенні спору слід керуватися Законами України в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року.

Так, положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІП (далі - Закон № 2240-ІП) визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Згідно статті 2 Закону № 2240-ІП платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Відповідно до положень частини 2 статті 27 Закону № 2240-ІП страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі статтею 50 Закону № 2240-ІП матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 28 Закону № 2240-ІП страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 30 Закону № 2240-ІП визначена відповідальність страхувальника. Так у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; обліку страхових внесків та їх надходження до Фонду; витрачання коштів Фонду; контролю за сплатою платежів до Фонду та витрачанням його коштів визначає Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Інструкція), затверджена постановою правління Фонду від 26.06.2001р. № 16.

Відповідно до пункту 4 Інструкції страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.

Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Згідно з пунктом 5.1 Інструкції страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню та/або відображає суми цих фінансових санкцій в звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Попри, наведеним правовим приписам на момент розгляду справи відповідач покладений на нього обов'язок не виконав, вказані кошти на рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не надходили.

Таким чином, сума заборгованості по сплаті страхових внесків відповідача складає 331,45 гривень.

Статтею 8 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. З огляду на зазначене та керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Полісервіс АРС» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 331,45 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Полісервіс АРС» (83001, м. Донецьк, пр.. Комсомольський 8, ЄДРПОУ 34747023) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Рози Люксембург, 9, місто Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 21955772) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 331 (триста тридцять одна) гривня 45 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 листопада 2012 року.

Повний текст постанови складений 19 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.