Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а/0570/14025/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14025/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі: представника позивача Глуховського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовною заявою Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Промекс» про накладення арешту на грошові кошти та інші цінності.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Промекс» про накладення арешту на грошові кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банку.

Правовою підставою заявлених позовних вимог представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлений, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться». Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Промекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 20.09.2002 року, код ЄДРПОУ 32198211 та перебуває на податковому обліку у Шахтарській ОДПІ з 07.10.2002 року. Відповідно до довідки податкового органу станом на 15 жовтня 2012 року відповідач має відкритий розрахунковий рахунок в банківській установі АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві №26008225283.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за наслідками господарської діяльності станом на 12 жовтня 2012 року існує податковий борг у загальному розмірі 80686,10 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем були проведені заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішеннями суду на підставі статті 95 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року по справі №2а/0570/19546/2011 та постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року по справі №2а/0570/19532/2011 про стягнення з рахунків у банках суми боргу податковим органом (позивачем у справі) були направлені платіжні вимоги №1 та №2 від 05 січня 2012 року щодо примусового стягнення грошових коштів з рахунку боржника до банку, який обслуговує відповідача у справах згідно зазначених постанов Донецького окружного адміністративного суду, але платіжні вимоги на даний час не виконані у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках банку.

Відповідно до підпункту 87.2 пункту 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Пункт 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

З довідки начальника відділу ВРЕР ДАІ з обслуговування міст Шахтарськ, Кіровське, Амвросіївського та Шахтарського районів при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 12.10.2012р. № 9/21-2365 вбачається, що за відповідачем автотранспортних засобів не значиться.

З листа начальника КП БТІ м. Шахтарська від 12 жовтня 2012 року №1685 вбачається, що за відповідачем права власності на нерухоме майно не зареєстровано.

З листа начальника відділу Держкомзему у м. Шахтарську Донецької області від 12 жовтня 2012 року № 01-14/2013 вбачається, що за відповідачем земельні ділянки не значаться.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду зворотного боку облікової картки платника податків станом на 12 листопада 2012 року з податку на прибуток приватних підприємств, з податку на додану вартість, з орендної плати з юридичних осіб, з якого вбачається, що у відповідача існує заборгованість у розмірі 80686,10 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити податковий борг, яка встановлена підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, є підставою для накладення арешту на кошти платника податків (відповідача у справі), внаслідок чого позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Промекс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках в установах банку, задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Промекс» (86200, Донецька область, м. Шахтарськ, мкр. 7, б.22, кімната.303, код ЄДРПОУ 32198211), що знаходяться на рахунку в установах банку.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.