Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а/1270/7672/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7672/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,

при секретарі: Лушниковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донбасантрацит» до Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції про скасування постанов про арешт грошових коштів боржника,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2012 року Державне підприємство «Донбасантрацит» (далі - позивач) звернулось з вказаним позовом до Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції (далі - відповідач) третя особа - Луганський обласний фонд соціального захисту інвалідів (далі - третя особа) про скасування постанов про арешт грошових коштів боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції було винесено постанови про накладення арешту на кошти боржника Державного підприємства «Донбасантрацит» з розрахункових рахунків відокремлених підрозділів відкритих у банках.

Станом на 29.09.2012 року арешт накладено на загальну суму 549853961,5 грн., що перевищує загальну кредиторську заборгованість Державного підприємства «Донбасантрацит» в декілька разів. Однак, на думку позивача, постанови про арешт коштів боржника від 29.08.2012 у кількості 9 штук не підлягають повному виконанню у зв'язку з тим, що арешт накладено на кошти, які не можуть бути спрямовані на задоволення вимог стягувачів та стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

На підставі чого позивач просив скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції б/н від 29.08.12., б/н від 11.12.2009 р., б/н від 17.12.2009, б/н від 29.03.2012 року про арешт на кошти Державного підприємства «Донбасантрацит», що містяться на рахунках:

- Відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» - ПАТ «Укрсоцбанк» №26003000110789 (основний рахунок) (МФО 300023) код 26403267 на суму 57368481,08 грн.; ПАТ «Укрсоцбанк» №26041000005986 (окремий рахунок) (МФО 300023) код 26403267 на суму 57368481,08 грн.;

- Відокремленого підрозділу «Шахта «Краснокутська» - ВАТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві №26001346181(основний рахунок) (МФО 380805) код 26403304 на суму 57368481,08 грн.;

- Відокремленого підрозділу «Шахта «Міусинська» - ПАТ «УкркомунБанк» №2600712530094 (основний рахунок) (МФО 304988) код 00177419 на суму 57368481,08 грн.; ПАТ «УкркомунБанк» №2604112530094 (окремий рахунок) (МФО 304988) код 00177419 на суму 57368481,08 грн.;

- Відокремленого підрозділу «Шахта 5» - ПАТ «Укрсоцбанк» №26005000117274 (основний рахунок) (МФО 300023) код 36399825 на суму 57368481,08 грн.; ПАТ «Укрсоцбанк» №26043000006615 (окремий рахунок) (МФО 300023) код 36399825 на суму 57368481,08 грн.;

- Відокремленого підрозділу «Збутвуглетранс» у філії ЛОУ ПАТ «Державний Ощадний банк України» м. Луганськ №26049300273111 (основний рахунок) (МФО 304665) код 36031274 на суму 57368481,08 грн.;

- ДП «Донбасантрацит» (код 32446546) - АКБ ТК «Кредит» у м. Києві №26002006856001 (МФО 322830) на суму 99639,00 грн.; АКБ ТК «Кредит» у м. Києві №26002006856001 (МФО 322830) на суму 32541242,78 грн.

22.10.2012 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.43).

В судове засідання представник позивача не прибув, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Державного підприємства «Донбасантрацит».

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неприбуття суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на слідуюче.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на виконанні Відділі державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ВП №12719715 про стягнення з Державного підприємства «Донбасантрацит» заборгованості на користь УПФ України м. Красний Луч, юридичних осіб та громадян - стягувачів з трудових правовідносин - заборгованостей на загальну суму 57368481,08 грн.

Постановами державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції було накладено арешт на грошові кошти позивача, що містяться на конкретних рахунках.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що поточні рахунки:

- № 26041000005986, код 26403267, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк»;

- №2604233221, код 26043304, МФО 380805 у ПАТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві;

- №26043000006615, код 36399825, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк»;

- №2604112530094, код 00177419, МФО 304988 у ПАТ «УкркомунБанк»;

- №26006301147936, код 26403333, МФО 322948 у ПАТ «Банк Форум» належать позивачу та є рахунками зі спеціальним режимом використання для акумулювання сум для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.66-70).

Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначає умови фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, передбаченого статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», за видами: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах;допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів,безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (далі - Порядок).

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що арешт спеціальних рахунків, а саме: № 26041000005986, код 26403267, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк»; №2604233221, код 26043304, МФО 380805 у ПАТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві; №26043000006615, код 36399825, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк»; №2604112530094, код 00177419, МФО 304988 у ПАТ «УкркомунБанк»; №26006301147936, код 26403333, МФО 322948 у ПАТ «Банк Форум» позбавляє позивача можливості використати надане йому право і перерахувати на ці рахунки сум для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що в свою чергу, є підставою для припинення дії спеціального рахунку, а також для настання негативних наслідків для позивача.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що постанови відповідача від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):26041000005986, код 26403267, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк» та належить ВП «шахта Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715, від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):2604233221, код 26043304, МФО 380805 у ПАТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві та належить ВП «шахта Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715, від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):26043000006615, код 36399825, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк» та належить ВП «шахта 5» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715, від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):2604112530094, код 00177419, МФО 304988 у ПАТ «УкркомунБанк» та належить ВП «шахта Міусинська» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715, від 03.10.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):26006301147936, код 26403333, МФО 322948 у ПАТ «Банк Форум» та належить ВП «Хрустальська» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715 прийняті з порушеннями норм Закону України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу на те, що позивачем було підтверджено спеціальне призначення тільки частини рахунків вказаних у позовних вимогах.

На підставі викладеного, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства «Донбасантрацит».

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Глушкова В.Ю. від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):26041000005986, код 26403267, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк» та належить ВП «шахта Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Глушкова В.Ю. від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):2604233221, код 26043304, МФО 380805 у ПАТ «Райфайзен банк Аваль» у м. Києві та належить ВП «шахта Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Глушкова В.Ю. від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):26043000006615, код 36399825, МФО 300023 у ПАТ «Укрсоцбанк» та належить ВП «шахта 5» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Глушкова В.Ю. від 29.08.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):2604112530094, код 00177419, МФО 304988 у ПАТ «УкркомунБанк» та належить ВП «шахта Міусинська» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Глушкова В.Ю. від 03.10.2012 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку(ах):26006301147936, код 26403333, МФО 322948 у ПАТ «Банк Форум» та належить ВП «Хрустальська» ДП «Донбасантрацит» за ВП №12719715.

Стягнути на користь Державного підприємства «Донбасантрацит» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 листопада 2012 року.

Суддя Ю.Ю. Мазур