Постанова

від 20.11.2012 по справі 1570/5404/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5404/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Васіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вторсировина»до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003502301 від 27.08.2012 року та № 0003492301 від 27.08.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що прийняті Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки № 568/2/32272071 від 13.08.2012 року податкові повідомлення-рішення № 0003502301 від 27.08.2012 року та № 0003492301 від 27.08.2012 року є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки виконання угод між ТОВ «Вторсировина»та ТОВ «Приват-Ойл»підтверджені всіма необхідними первинними документами, які надавались відповідачу в ході перевірки, а тому, на думку позивача, висновки Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 568/2/32272071 від 13.08.2012 року, про нереальність господарських операцій між ТОВ «Вторсировина»та ТОВ «Приват-Ойл»в перевіряємий період, у зв'язку з нереальністю господарських операцій по ланцюгу від третіх осіб до ТОВ «Приват-Ойл», є надуманими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства. На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби № 0003502301 від 27.08.2012 року та № 0003492301 від 27.08.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0003502301 від 27.08.2012 року та № 0003492301 від 27.08.2012 року винесені Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на законних підставах, в межах та у спосіб, передбачених законодавством України, оскільки згідно акту Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси № 185/22-214/37137221/1484 від 13.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Приват-Ойл», код за ЄДРПОУ 37137221, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року»на ТОВ «Приват-Ойл» відсутні трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, основні постачальники ТОВ «Приват-Ойл»мають ознаки «податкової ями», не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Приват-Ойл»контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність та інших первинних документів, а тому фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Приват-Ойл» є фіктивними. На підставі викладеного представник відповідача просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 31.07.2012 року по 06.08.2012 року посадовими особами ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на підставі наказу № 280 від 30.07.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вторсировина», код за ЄДРПОУ 32272071, з питань взаємовідносин з ТОВ «Приват-Ойл», код за ЄДРПОУ 37137221, за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої зроблено висновки про заниження ТОВ «Вторсировина»податку на прибуток на 264032 грн. за 4-й квартал 2010 року та заниження податку на додану вартість в грудні 2010 року на суму 211226 грн., та, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини, укладені між ТОВ «Вторсировина»та ТОВ «Приват-Ойл»порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб та мають ознаки нікчемності, про що складено акт № 568/2/32272071 від 13.08.2012 року (а.с. 8-25).

На підставі акту перевірки № 568/2/32272071 від 13.08.2012 року ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003502301 від 27.08.2012 року, яким ТОВ «Вторсировина»за порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.2.3., п.п. 7.2.6. п. 7.2, п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 211226 грн. за основним платежем та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 52806, 5 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 0003492301 від 27.08.2012 року, яким ТОВ «Вторсировина»за порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 264032 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 66008 грн. (а.с. 26, 27).

Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Статтею 7 вказаного Закону врегульовано порядок обчислення та сплати податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями (який діяв на момент спірних правовідносин) встановлено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про податок на додану вартість»обов'язковою підставою для збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість визначено податкові накладні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 22 листопада 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Ойл»(Постачальник) з товариством з обмеженою відповідальністю «Вторсировина»(Покупець) укладено договір № 2-22/11/10 від 22.11.2010 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку та передати у власність Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, харчові добавки та кондитерські вироби (в подальшому Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, передбачених договором (а.с. 95-96).

На виконання умов договору № 2-22/11/10 від 22.11.2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Ойл»в грудні 2010 року здійснено поставку товариству з обмеженою відповідальністю «Вторсировина»паперової тари на загальну суму 425354, 78 грн., в тому числі ПДВ 94559, 12 грн., та видано податкові накладні та видаткові накладні на зазначену суму на вказаний товар (а.с. 28-29, 31-40, 41-43, 45-53).

Отриманий за договором № 2-22/11/10 від 22.11.2010 року Товар (паперову тару) товариством з обмеженою відповідальністю «Вторсировина»було списано на переробку, про що складено акти списання (а.с. 65-76).

Також, згідно актів списання паперову тару, отриману від ТОВ «Приват-Ойл»ТОВ «Вторсировина»було розібрано, відсортовано та спресовано, у зв'язку з чим утворилась макулатура, яка потім була реалізована позивачем своїм контрагентам ЗАТ «Дніпровторма»та ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»(а.с. 54-64, 189-223).

Крім цього, 10 грудня 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Ойл»(Продавець) з товариством з обмеженою відповідальністю «Вторсировина»(Покупець) укладено договір № 3-10/12/10 від 10.12.2010 року, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує Пресс пакетувальний Y81-250D за ціною 700000 грн., в тому числі ПДВ 116 666, 67 грн. (а.с. 92-93).

На виконання умов договору № 3-10/12/10 від 10.12.2010 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Ойл»в 16 грудня 2010 року передано, а товариством з обмеженою відповідальністю «Вторсировина»прийнято Пресс пакетувальний Y81-250D, про що складено акт приймання-передачі від 16.12.2010 року до договору № 3-10/12/10 від 10.12.2010 року та товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Ойл»видано податкову накладну № 121605 від 16.12.2010 року та видаткову накладну № РП-121605 від 16.12.2010 року на зазначену суму та вказаний товар (а.с. 30, 44, 94).

Згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № Вт-0000009 від 20.12.2010 року на підставі розпорядження № 18/о від 17.12.2010 року з метою введення в експлуатацію проведено огляд Прессу пакетувального Y81-250D, зроблено висновок, що вказаний об'єкт в задовільному стані та можливе його використання для пересування брухту (а.с. 183-184).

Таким чином, беручи до уваги вимоги законодавства України, чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин, суд вважає безпідставними посилання відповідача в обґрунтування висновків про заниження ТОВ «Вторсировина»податку на прибуток на 264032 грн. за 4-й квартал 2010 року та заниження податку на додану вартість в грудні 2010 року на суму 211226 грн., на те, що згідно акту Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси № 185/22-214/37137221/1484 від 13.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Приват-Ойл», код за ЄДРПОУ 37137221, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року»на ТОВ «Приват-Ойл»відсутні трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, основні постачальники ТОВ «Приват-Ойл»мають ознаки «податкової ями», не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «Приват-Ойл» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність та інших первинних документів, а тому фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Приват-Ойл»є фіктивними, оскільки, як встановлено судом, позивачем надано до суду всі належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ТОВ «Приват-Ойл»за 4-й квартал 2010 року, які підтверджують реальність угод, укладених ТОВ «Вторсировина»з ТОВ «Приват-Ойл», а саме договорів № 2-22/11/10 від 22.11.2010 року та № 3-10/12/10 від 10.12.2010 року, що в свою чергу свідчить про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року сум ПДВ в розмірі 211 226 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Приват-Ойл», та правомірність включення прибуткових накладних, отриманих від ТОВ «Приват-Ойл», до валових витрат 4-го кварталу 2010 року в сумі 264032 грн.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що позивачем до валових витрат були віднесені витрати, понесені позивачем на оплату товару, отриманого від ТОВ «Приват-Ойл», а до складу податкового кредиту - лише суми ПДВ, які підтверджені податковими накладними, отриманими від ТОВ «Приват-Ойл».

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на те, що ТОВ «Приват-Ойл»не знаходяться за місцезнаходженням, відсутність у нього необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента, та згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на дату вчинення вказаних правочинів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ТОВ «Приват-Ойл»за місцезнаходженням (а.с. 131).

Крім цього, жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Таким чином, ТОВ «Вторсировина»під час укладення та виконання договорів № 2-22/11/10 від 22.11.2010 року та № 3-10/12/10 від 10.12.2010 року з ТОВ «Приват-Ойл»дотримано вимоги законодавства, чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин, та у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесено до складу валових витрат за 4-й квартал 2010 року витрати в сумі 264032 грн. та до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 211 226 грн.

Також, відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як встановлено судом, ТОВ «Вторсировина»та ТОВ «Приват-Ойл»в момент вчинення укладених між ними договорів було дотримано вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України, що на думку суду свідчить про чинність зазначених договорів та необґрунтованість висновків перевіряючих про те, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини, укладені між ТОВ «Вторсировина»та ТОВ «Приват-Ойл» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб та мають ознаки нікчемності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ПрАТ «Металопром»підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси № 0002552301 від 21 листопада 2011 року, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби № 0003502301 від 27.08.2012 року та № 0003492301 від 27.08.2012 року .

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 листопада 2012 року.

Суддя О.А. Левчук

.