Постанова

від 01.06.2012 по справі 2а-2434/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-2434/12/1470    Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.    01.06.2012 р.                                                                                 Справа № 2а-2434/12/1470   Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом: Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54029) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елісеевський»(вул. Бутоми, 7-А, м. Миколаїв, 54042) про:стягнення заборгованості в сумі 1 612,93 грн., в с т а н о в и в: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (надалі –позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елісеевський»  (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 612,93 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не здійснив сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень - грудень 2007 року, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Елісеевський»утворилась недоїмка у сумі 1 612,93 грн. Позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадженні (арк. спр. 26). Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 03.05.2012 року направлена за адресою відповідача та без вручення адресату повернулась (арк. спр. 22-25). У суду відсутні відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому  ст.ст.19, 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Приписи Кодексу адміністративного судочинства  України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку. Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору. Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд  встановив таке. Товариство з обмеженою відповідальністю «Елісеевський»зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з пунктом 7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум  штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01 січня 2011 року, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних фінансових санкцій. Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон № 1058)  передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва Розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за вересень - грудень 2007 року, в якому ним самостійно відображені зобов'язання за страховими внесками на загальну суму 1 559,58. (арк. спр. 13-16).   Згідно із статтею 106 Закону № 1058 територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій. Позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату недоїмки, що підтверджується копією корінця вимоги № Ю-473 від 01.03.2012 року (арк. спр. 5). Відповідач суму заборгованості не сплатив, в установленому законом порядку не оскаржив. Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків органи Пенсійного фонду України мають право застосувати фінансові санкції у вигляді накладення штрафу в залежності від строку затримки платежу. До відповідача були застосовані фінансові санкції в розмірі 52,47. та пені –0,88 грн. згідно Рішення № 17391/03 від 26.09.2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, яке було отримано відповідачем 04.11.2007 року (арк. спр. 8). Загальна сума заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва області складає 1 612,93 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком боргу ТОВ «Елісеевський»(арк. спр. 11). Згідно зі статтею 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та  управління солідарною системою,  провадить  збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та має право звертатися з позовом до адміністративного суду (статті 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати по справі відсутні. Керуючись статтями 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Позов задовольнити в повному обсязі. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елісеевський» (вул. Бутоми, 7-А, м. Миколаїв, 54042, код ЄДРПОУ 13864498) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 20916468) заборгованість у сумі 1 612,93 грн. (одна тисяча шістсот дванадцять гривень 93 коп.). У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Суддя                                                                                                               О.В. Малих