Постанова

від 15.11.2012 по справі 10651/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 р. № 2-а- 10651/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Уварова В.М.,

відповідача - Сіренко Ю.Ю.,

Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області", з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби , в якому з урахуванням уточнень до адміністративного позову, просить суд, визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192223 від 12.06.2012р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 227884,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки від 30.05.2012 р. №189/22-104/08564647 висновки ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Металург - 2010", ТОВ "Моноліт Юніон" є хибними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач зазначає, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, в період, що перевірявся податковим органом, було вчинено операції по придбанню товарів (послуг) у наступних підприємств: ТОВ "Декос Альянс"(договір поставки № 6 від 05.12.2011 р., договір поставки № 4 від 02.12.2011 р.), ТОВ "Металург - 2010"(договір поставки № 5 від 02.12.2011 р.), ТОВ "Моноліт Юніон" (договори підряду №2 від 21 листопада 2011 року, та №3 від 25 листопада 2011 року). Позивач наполягає на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на прибуток, так як позивач не допускав порушень п.п. 138.8 ст. 138, п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, а також ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з вищезазначеними контрагентами.

Представник позивача, Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та уточненнях до адміністративного позову, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрнутування своєї позиції представник відповідача також зазначив, що в ході проведення перевірки було з'ясовано, що операції із придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) між позивачем та його контрагентами не мали реального товарного характеру. В порушення п.п, 138.8 ст. 138, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 Податкового кодексу України, до складу валових витрат у 4 кварталі 2011 року безпідставно віднесено суми до складу валових витрат за нікчемними правочинами по придбанню товарів по операціях з контрагентами, а саме: від ТОВ «Декос Альянс» (код ЄДРПОУ 37505731) на суму 277675,00 грн., від ТОВ «Металург - 2010» (код ЄДРПОУ 37365818) на суму 234635,00 грн., від ТОВ «Моноліт Юніон» (код ЄДРПОУ 37635752) на суму 478490,00 грн. Всього валові витрати за 4 квартал 2011 року завищені на 990800,0 грн., у зв'язку із чим підприємству позивача правомірно донараховано податку на прибуток в сумі 227884,0 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Дергачівській МДПІ у Харківській області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області на підставі повідомлення від 18 травня 2012 року за №14 та наказу від 18 травня 2012 за № 35, п.78.1.1.,78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" по взаємовідносинам з ТОВ "Декос Альянс", код 37505731, ТОВ "Металург - 2010", код 37365818, ТОВ "Моноліт Юніон", код 37635752, їх реальності та повноти відображення в обліку за період ІV квартал 2011, про що складено акт від 30.05.2012 р. №189/22-104/08564647 (т. 2 а.с. 94-130).

На підставі висновків акту перевірки Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192223 від 12.06.2012р., яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 227884,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки від 30.05.2012 р. №189/22-104/08564647 висновки відповідача про порушення позивачем: ст.203, ст. 215 , ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Декос Альянс"(код ЄДРПОУ 37505731), ТОВ "Металург - 2010" (код ЄДРПОУ 37365818), ТОВ "Моноліт Юніон"(код ЄДРПОУ 37635752) з постачальниками та покупцями, що встановлює неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ДП БУ ГУМВС України в Харківській області та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення п.п. 138.8 ст. 138, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 Податкового кодексу України. За висновками перевіряючих, до складу валових витрат у 4 кварталі 2011 року позивачем безпідставно віднесено суми до складу валових витрат за нікчемними правочинами по придбанню товарів по операціях з контрагентами, а саме: від ТОВ «Декос Альянс» (код ЄДРПОУ 37505731) на суму 277675,00 грн., від ТОВ «Металург - 2010» (код ЄДРПОУ 37365818) на суму 234635,00 грн., від ТОВ «Моноліт Юніон» (код ЄДРПОУ 37635752) на суму 478490,00 грн. Всього валові витрати за 4 квартал 2011 року завищені на 990800,0 грн., у зв'язку із чим підприємству позивача правомірно донараховано податку на прибуток в сумі 227884,0 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

З метою здійснення своєї господарської діяльності, позивачем в період, що перевірявся податковим органом, вчинено операції по придбанню товарів (послуг) у наступних підприємств: ТОВ "Декос Альянс"(договір поставки № 6 від 05.12.2011 р., договір поставки № 4 від 02.12.2011 р. ), ТОВ "Металург - 2010"(договір поставки № 5 від 02.12.2011 р.) , ТОВ "Моноліт Юніон" (договори підряду №2 від 21 листопада 2011 року, та №3 від 25 листопада 2011 року).

Щодо правових відносин з ТОВ "Декос Альянс" встановлено, що продукція (будівельні матеріали) згідно специфікацій отримана на підставі видаткових накладних №РН-0003943 від 10.12.2011р. на суму 156686,88 грн. (у т.ч. ПДВ 26114,48 грн.), № РН-0003942 від 08.12.2010р. на суму 176521,72 грн. (у т.ч. ПДВ 29420.72 грн.), та податкових накладних, що містяться в матеріалах справи.

Судом з'ясовано, що транспортування товару здійснювалося ТОВ "Дельта Універсал" згідно до договору за № 4 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01 грудня 2011 р. на підставі товарно - транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи. Про надання таких послуг також свідчить акт здачі -прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за № 4/1 від 11.11.2012р. про те, що виконавцем ТОВ "Дельта Універсал" були надані послуги згідно Договору №4 від 01.12.2011 р. про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом - Перевезення вантажів за грудень 2011р.- січень 2012 р. за маршрутом Харків -Київ-Харків . Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 39500,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Оплата за отриману продукцію проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №15 від 17.01.2012 в сумі 176521,72 грн.; №17 від 18.01.2012 в сумі 156686,88 грн., копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 178, 179).

Щодо правових відносин з ТОВ "Металург - 2010" встановлено, що продукція (будівельні матеріали) згідно специфікацій отримана на підставі видаткової накладної №2912-29 від 05.12.11р. в сумі 281560,41 грн. ( у т. ч ПДВ 46926,74 грн.) та податкової накладної, що містяться в матеріалах справи.

Судом з'ясовано, що транспортування товару здійснювалося згідно до договору за №5 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01 грудня 2011 р. Факт транспортування від постачальника до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" підтверджується товарно- транспортними накладними .

11 січня 2012 року було складено Акт за № 4\2 здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг від "11"січня 2012 р.) про те, що виконавцем були надані послуги згідно Договору №4 від 01.12.2011 р. про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом: Перевезення вантажів за грудень 2011р.- січень 2012 р. за Маршрутом Харків -Лозова, Перевезення вантажів за грудень 2011р.- січень 2012 р. за маршрутом Харків -Подвірки. Загальна вартість робіт з ПДВ 35030,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Оплата за отриману продукцію проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №18 від 18.01.2012 в сумі 94114,39 грн.; №19 від 18.01.2012 в сумі 187446,02 грн., копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 178-179).

Щодо правових відносин з ТОВ "Моноліт Юніон" судом встановлено, що відповідно до договорів підряду №2 від 21 листопада 2011 року, та №3 від 25 листопада 2011 року, укладеним між ДП МВС України "Будівельне управління ГУ МВС України в Харківській області"(як замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт Юніон"(як підрядником), підрядник повинен провести капітальний ремонт приймальника - розподільника для дітей ГУМВСУ в Харківській області, та ІТТ Лозівського МВ ГУ МВС України.

На виконання умов договорів підряду за: №3 від 25 листопада 2011 року, за № 2 від 21 листопада 2011 року були виконані будівельні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт а саме: Акт №МЮ -0000392 приймання виконаних будівельних робіт за грудень (Капітальний ремонт приймальника - розподільника для дітей ГУМВСУ в Харківській області ) - сума виконаних робіт 298330,00 ПДВ 20% 49721,67 грн. ; Акт №МЮ -0000393 приймання виконаних будівельних робіт за грудень (Капітальний ремонт ІТТ Лозівського МВ ГУ МВС України ) - сума виконаних робіт 275860,00 ПДВ 20% -45976,67 грн.

Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №9 від 12.01.2012 в сумі 275860,00 грн.; №14 від 16.01.2012 в сумі 298330,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 180).

Враховуючи вищевикладене позивачем до складу валових витрат у ІУ кварталі 2011 року було віднесено суми до складу валових витрат по придбанню будівельних матеріалів та послуг: по ТОВ «Декос Альянс» в сумі 63865,25 грн. в т.ч.за ІУ квартал 2011 року 63865,25 грн., по ТОВ «Металург-2010» в сумі 53966,05 грн. в т.ч.за ІУ квартал 2011 року 53966,05 грн., по ТОВ «Моноліт Юніон» в сумі 110052,7 грн в т.ч.за ІУ квартал 2011 року 110052,7 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийшов до висновку, зокрема, що підприємство ДП БУ ГУМВС України в Харківській області (код ЄДРПОУ 08564647) у ІУ кварталі 2011 року безпідставно віднесено суми до складу валових витрат за нікчемними правочинами та безпідставно віднесено суми ПДВ за нікчемними правочинами по придбанню будівельних матеріалів та послуг лише на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі міста Києва від 26.01.2012 року №28/23- .0/37505731 по ТОВ «Декос Альянс», акту ДПІ Орджонікідзевського району міста Харкова від 19.02.2012 року №344/23-30/137365818 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Металург-2010», висновку ВОВПЗ по обслуговуванню Орджонікідзевського району м. Харкова ВПМ Чугуївської ОДПІ № 10 від 24.02.2012р., щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ«Металург -2010», висновок від ВПМ ДПІ у Дзержинському районі за №166/7/07-027 від 12.03.2012 р. про те, що будівельні роботи підприємством ТОВ «Моноліт Юніон» не виконувались.

Отже, єдиним мотивом, на підставі якого відповідач дійшов такого судження, є виключно висновки складених іншими органами державної податкової служби України актів перевірок діяльності контрагентів позивача, в силу яких вчинені правочини є нікчемними у зв'язку з відсутністю можливості здійснювати реальну господарську діяльність та наявністю розбіжностей в розмірі податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ, задекларованими за одними і тими ж господарськими операціями.

Інших мотивів відповідачем в основу спірного рішення не покладено.

Однак, з цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Оскільки законом органи державної податкової служби України не наділені виключною прерогативою на визнання правочинів нікчемними та визнання господарських операцій, такими, що не відбулись, то акт перевірки, в котрому викладені відповідні висновки податкового органу, на відміну від рішення суду не є документом, що однозначно та безсумнівно встановлює певні факти господарської діяльності платника податків, звільняючи податковий орган від обов'язку підтвердження факту порушення відомостями первинних документів та даними обліку.

Таким чином, сам лише акт перевірки діяльності контрагента платника податків, складений одним органом державної податкової служби, не може бути покладений в основу судження іншого податкового органу про вчинення таким платником податків порушення закону, позаяк акт перевірки податкового органу не має преюдиціального значення.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Приписами п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Поаткового кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість

ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні " передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, накладних та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Зокрема, факт оприбуткування позивачем товару, отриманого від ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Металург - 2010" та його подальший рух підтверджується прибутковими накладними, накладними на переміщення товару, звітами про витрати основних матеріалів в будівництві, матеріальними звітами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно акту № 4/2 від 11.01.2012р. про надання транспортно-експедиційних послуг вбачається надання послуг з перевезення вантажу за місцем виконання робіт, а саме за маршрутом Харків -Лозова, Харків -Подвірки.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість, що не заперечувалась представниками сторін в судовому засіданні, фактів виписки податкових накладних особою, що не є платником податку на додану вартість в ході перевірки не встановлено. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Металург - 2010", ТОВ "Моноліт Юніон" договорів ДПІ до суду не подано. В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій. Придбаний товар було використано в господарській діяльності, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 17.11.2009 року видами діяльності позивача за КВЕД є будівництво будівель. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими угодами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Стаття 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Металург - 2010", ТОВ "Моноліт Юніон" або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті. Окрім того судом було зобов'язано відповідача надати докази наявності порушеної кримінальної справи та наданих пояснень директорів ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Металург - 2010" про непричетність їх до господарської діяльності, однак відповідачем таких доказів до суду не подано.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару, послуг (робіт) у ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Металург - 2010", ТОВ "Моноліт Юніон" .

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до складу валових витрат у ІУ кварталі 2011 року на законних підставах були віднесені суми по придбанню будівельних матеріалів та послуг: по ТОВ «Декос Альянс» в сумі 63865,25 грн.; по ТОВ «Металург-2010» в сумі 53966,05 грн.; по ТОВ «Моноліт Юніон» в сумі 110052,7 грн.

За таких обставин твердження відповідача про безпідставне віднесення сумм до складу валових витрат за нікчемними правочинами по придбанню товарів та отримання послуг по операціях із зазначеними контрагентами: ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Моноліт Юніон", ТОВ «Металург-2010» з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Позивач надав до суду Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року по справі № 2а- 5309/12/2070, з якої вбачається, що адміністративний позов Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволений. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 року апеляційна скарга податкового органу була залишена без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року - без змін.

З рішень судів вбачається, що перевіряємим періодом у справі № 2а-5309/12/2070, був грудень 2011 року, період за актом перевірки від 30.05.2012 р. №189/22-104/08564647, на підставі якого винесене оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення №0000192223 від 12.06.2012р., ІУ квартал 2011 року. Крім того, висновки податкового органу, викладені в актах перевірок підприємства позивача від 12.03.2012 № 183/23-104/08564647 та від 30.05.2012 р. №189/22-104/08564647 грунутються на висновках відповідача про порушення ст.203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Декос Альянс»,ТОВ «Металург - 2010», ТОВ «Моноліт Юніон» з постачальниками та покупцями щодо встановлення неможливості реального здійснення фінансово - господарських операцій ДП БУ ГУМВС України в Харківській області та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України перевіряємому періоді.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби стосовно порушення Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" вимог п.п. 138.8 ст. 138, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 Податкового кодексу України, ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192223 від 12.06.2012 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомленні-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби винесене відносно Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Будівельне управління ГУМВС України в Харківській області", а саме: № 0000192223 від 12.06.2012р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний тест постанови виготовлено 20 листопада 2012 року.

Суддя Заічко О.В.