Рішення

від 16.11.2012 по справі 16/74/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2012 р. Справа 16/74/2012/5003

за позовом : комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", м.Вінниця

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта", м.Гайсин Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 25053,61 грн. згідно договору купівлі-продажу теплової енергії

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники

позивача : Кіхтенко О.М. довіреність №951/01 від 12.11.2012 року (паспорт серії АВ № 641474);

відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" подано позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта" 23670,91 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 752,63 грн. - пені, 153,63 грн. - інфляційних втрат та 476,44 грн. - 3% річних.

23.10.2012 року господарським судом Вінницької області за вказаним позовом порушено провадження у справі № 16/74/2012/5003 та призначено її до розгляду на 15.11.2012 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

08.11.2012 року до суду через канцелярію суду надійшли пояснення №239 від 06.11.2012 року (вх.канц. №08-46/12326/12), в яких відповідач вказує на відсутність коштів на рахунках та просить розглянути справу без його участі. В додатку до вказаних пояснень відповідачем надано копію обопільно підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаємних розрахунків станом на 19.09.2012 року на суму 23670,91 грн.

В судовому засіданні 15.11.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача на визначену судом дату (15.11.2012 року) в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду судової справи, а також беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.09.2011р. між позивачем - КП "Вінницяоблтеплоенерго" (за договором - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта" (за договором -"споживач") укладено договір №Т-289 купівлі-продажу теплової енергії, відповідно до п.1.1. якого постачальник взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а споживач зобов'язався приймати та оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами і в терміни, передбачені договором.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до договору №Т-289 від 30.09.2011 року, якими визначено обсяги постачання, вартість теплової енергії, умови припинення подачі теплової енергії та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

В розділі 6 договору сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 5 числа місяця споживання проводить попередню оплату споживання теплової енергії у розмірі 50% вартості обсягів споживання передбачених на цей місяць договором.

Відповідно до п.п. 6.4. договору, по закінченню розрахункового періоду споживач зобов'язаний:

6.4.1. прийняти у постачальника акт здачі-приймання виконаних робіт та підписати його протягом 5 діб, після чого один підписаний та завірений печаткою примірник повернути постачальнику. Не підписаний без обґрунтованих пояснень протягом 5 діб Акт вважається таким, що набрав чинності.

6.4.2. прийняти від постачальника рахунок на оплату зазначених в акті здачі-приймання виконаних робіт обсягів поставленої теплової енергії та оплатити її протягом 5 діб.

Згідно п.п. 11.1 цей договір набуває чинності з 30.09.2011 року і діє до 31.12.2011 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору від кожної із сторін не надійде письмової заяви про його припинення.

Із наявних у матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних робіт, рахунків-фактур, актів про визначення обсягів реалізованої теплової енергії, вбачається, що позивачем, у період з жовтня 2011 року по березень 2012 року включно відповідно до умов зазначеного вище договору поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії загальною вартістю 37670,91 грн. Однак відповідач в порушення умов договору здійснив лише часткову оплату теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість.

Таким чином, станом на 01.10.2012 року борг ТОВ "Швейна фабрика "Віта" перед КП "Вінницяоблтеплоенерго" за отриману теплову енергію складає 23670,91 грн. (37670,91 - 14000,00).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджуються договором, актами здачі-приймання виконаних робіт, рахунками-фактурами, розрахунком основного боргу та іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 23670,91 грн.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 153,63 грн. - інфляційних втрат за період з листопада 2011 року по вересень 2012 року, 476,44 грн. - 3% річних за період з листопада 2011 року по вересень 2012 року, 752,63 грн. - пені за період з 29.03.2012 року по 30.09.2012 року, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 752,63 грн. пені та 476,44 грн. - 3% річних.

Щодо нарахування позивачем індексу інфляції за вищевказаний період, суд зазначає наступне.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року).

Провівши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що за вказаний позивачем період дана сума має від'ємне значення (-92,24), а тому в позові в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 153,63 грн. слід відмовити.

В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

При розподілі судового збору судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 1677,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №6534 від 17.10.2012 року. Розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем, мав би становити 1609,50 грн.

Внесення судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, є підставою для його повернення відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Віта" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м.Гайсин, вул.1Травня, буд.14; код ЄДРПОУ 00308650) на користь комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (21100 м.Вінниця, вул.Вишнева, буд.24; код ЄДРПОУ 33649363) 23670,91 грн. - основного боргу; 752,63 грн. пені; 476,44 грн. 3% річних, 1599,63 грн. - судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Повернути суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 67,50 грн. комунальному підприємству "Вінницяоблтеплоенерго" (21100 м.Вінниця, вул.Вишнева, буд.24; код ЄДРПОУ 33649363), сплаченого згідно платіжного доручення №6534 від 17.10.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах господарської справи №16/74/2012/5003.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 21 листопада 2012 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - КП "Вінницяоблтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. Вишнева, 24);

3 - відповідачу - ТОВ "Швейна фабрика "Віта" (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м.Гайсин, вул.1 Травня, 14)