Рішення

від 23.08.2012 по справі 5006/32/132пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/32/132пн/2012                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 23.08.12 р.                                                                                Справа № 5006/32/132пн/2012                                Господарський суд Донецької області  у складі судді Сковородіної О.М. при секретарі судового засідання: Стасюк О.В. за участю представників сторін від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився у справі за позовом: Серафимівської парафії Донецької Єпархії Української Православної Церкви міста Маріуполя Донецької області до відповідача: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь про визнання права власності                                                                                                    Позивач, Серафимівська парафія Донецької Єпархії Української Православної Церкви міста Маріуполя Донецької області, звернувся до господарського  суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь про визнання права власності.           В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він на земельній ділянці, яка знаходиться у нього на праві постійного користування, самочинно побудував об'єкти нерухомості, також вказував, що таке будівництво не впливає (не порушує) на права та охоронні інтереси третіх осіб.        Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог не заперечував та просив розглядати справу без участі представника Маріупольської міської ради.                                     Розглянувши матеріали справи, суд встановив. Відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 19.10.2010 р., Серафимівській парафії Донецької Єпархії Української православної церкви міста Маріуполя Донецької області в постійне користування була надана земельна ділянка загальною площею 0,3500 га, розташована за адресою: м. Маріуполь, сел. Каменськ, вул.Плотинна, для діяльності релігійної організації (будівництво храму). В подальшому, на підставі зазначеного рішення Серафимівській парафії Донецької Єпархії Української православної церкви міста Маріуполя Донецької області було видано державний акт (серія ЯЯ №061128) на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,3500 га, розташованої за адресою: м. Маріуполь, сел. Каменськ, вул. Плотинна. Рішенням Маріупольської міської ради №6/16-1697 від 21.02.2012р. Серафимівській парафії Донецької Єпархії Української православної церкви міста Маріуполя Донецької області було надано в постійне користування земельну ділянку, загальною площею 1,3185 га для обслуговування храму, розташованого за адресою: м. Маріуполь, сел. Каменськ, вул.Плотинна. На підставі рішення Маріупольської міської ради №6/16-1697 від 21.02.2012р. Серафимівській парафії Донецької Єпархії Української православної церкви міста Маріуполя Донецької області було видано державний акт (серія ЯЯ №061620) на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,3185га, розташованої за адресою: м. Маріуполь, сел. Каменськ, вул.Плотинна. Позивачем, на виконання своїх статутних зобов'язань, на земельних ділянках, які знаходяться у нього на праві постійного користування, самочинно (без отримання відповідного дозволу) були побудовані: трапезна літ. А-1, роздягальня літ. Е-1, сарай літ. Г-1, навіс літ. Б-1, альтанка літ. Д-1, вбиральня літ. В-1, майданчик літ. а-1, мощення №1 загальною площею 131,5кв.м.    26.06.2012 р. спірне майно  було проі?нвентаризовано та за даними К?П БТІ м.Маріуполя скл?адається з: трапезної літ. А-1, роздягальні літ. Е-1, сараю літ. Г-1, навісу літ. Б-1, альтанки літ. Д-1, вбиральні літ. В-1, майданчика літ. а-1, мощення №1, загальною площею 131,5кв.м  про що свідчить відповідний технічний паспорт, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи (арк. справи 9-15). У технічному висно?вку, наданому ТОВ «Азовбудпроект» (ліцензія АВ № 555017), зазначено, що виконані будівельні роб?оти відповідають чинним Буді?вельним нормам і правилам, виг?отовлення і монтаж конструкц?ій проведені відповідно до СН?іП 3.03.01-87 «Несучі та огороджувальні конструкції» і забезпечують? необхідний рівень захисту ко?нструкцій будівель і їх експлуатаційну надійність. Проведення робіт з улаштування ізоляційних, обробних, захисних покриттів виконані у відповідності зі Сніп 3.04.01-87. дефектів і пошкоджень, що свідчать про з?ниження несучої здатності ко?нструктивних елементів буді?вель не виявлено. При будівниц?тві не порушені санітарно-гіг?ієнічні вимоги та умови пожеж?ної безпеки.  Об'єкти нерухомого майна, а саме: будівля трапезної літ. А-1, роздяг?альні літ. Е-1, сараю літ. Г-1, навісу? літ. Б-1, альтанки літ. Д-1, вбиральн?і літ. В-1, майданчика літ. а-1, мощен?ня №1, які розташовані по вул. Плотинній, 136 у м. Маріуполі Донецької області, згідно з класифікацією відносяться до технічного стану ІІ – задовільний. Водночас, до матеріалів справи було надано рішення Маріупольської міської ради «Про затвердження «Словника вулиць міста Маріуполя (за адміністративними районами), селищ Сартана, Старий Крим, Талаковка» №5/28-4951 від 27.01.2009р., яким був затверджений «Словник вулиць міста Маріуполя (за адміністративними районами), селищ Сартана, Старий Крим, Талаковка» на руської та української мовах, відповідно до додатку, зі змісту якого вбачається, що, зокрема, вулиця Плотинная (російською мовою) вважається вулицею Гребельною (українською мовою) Жовтневого району                              м. Маріуполя.   Відсутність належ?них документів  (проектної док?ументації, дозволу на виконан?ня будівельних робіт) у позива?ча, обумовлює його звернення д?о суду з позовом, щодо реалізації ним прав власника на спірне майно. Оцінюючи вимоги по?зивача, суд виходить з наступн?ого. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не за?боронені законом. Право власн?ості вважається набутим прав?омірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництва (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку. Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно  є виключною компетенцією судових органів. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України. Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих  доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України,  керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -                      ВИРІШИВ:            Позовні вимоги Серафимівської парафії Донецької Єпархії Української православної церкви міста Маріуполя Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити. Визнати право власності за Серафимівською парафією Донецької Єпархії Української православної церкви міста Маріуполя Донецької області (87527, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гребельна (Плотинна), 136, код ЄДРПОУ 36151753) на об'єкти нерухомості: трапезна літ. А-1, площею 116,0кв.м.; роздягальня літ. Е-1, площею 5,1кв.м.; сарай літ. Г-1, навіс літ. Б-1, альтанка літ. Д-1, вбиральня літ. В-1,площею 10,4кв.м.; майданчик літ. а-1, мощення №1, розташованих по вул. Гребельній (Плотинній)  у місті  Маріуполі Донецької області. Повний текст рішення підписаний 28.08.2012р. Рішення набирає законної сили      10.09.2012р. Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.                      Суддя                                                               Сковородіна О.М.