Рішення

від 09.11.2012 по справі 7/5007/1066/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" листопада 2012 р. Справа № 7/5007/1066/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Телічко Ю.А. - дов. від 01.10.12р.

від відповідача: Сероветник О.А. - дов. від 08.11.12р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр алюмінієвого будівництва" (м.Житомир)

до Приватного акціонерного товариства "Житомирцукор" (м.Житомир)

про визнання права власності на нерухоме майно

В судовому засіданні 08.11.12р. оголошувалась перерва до 09.11.12р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухове майно.

02.11.12р. до суду від позивача в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр алюмінієвого будівництва»(10009, м. Житомир, вул. Селецька, 33, код ЄДРПОУ 33128412) право власності на склад ПММ, літ. «И», що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Комерційна, 8; приміщення матеріально-технічного складу, літ. «З», що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Комерційна, 8; частину приміщення складу, літ «З», що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Комерційна, 8, загальною площею 1303,8кв.м.

Представник позивача в судовому засіданні позов згідно заяви про уточнення позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову та уточнення позовних вимог не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи (в засіданні суду 20.06.12р.), господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Житомирцукор" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Житомирцукор" та являється співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр алюмінієвого будівництва", яке створено шляхом добровільного об'єднання майна та підприємницької діяльності учасників.

П. 4.11 статуту ТзОВ"Центр алюмінієвого будівництва" передбачено , що вкладами учасників до статутного капіталу Товариства можуть бути гроші, цінні папери, будинки, споруди, тощо (а.с. 10,12).

Рішенням Наглядової ради ПАТ "Житомирцукор" №1/12 від 18.01.12р. (а.с. 15), останнє передало до статутного капіталу ТзОВ "Центр алюмінієвого будівництва" в якості внеску наступне нерухоме майно: склад ПММ, літ. "И" вартістю 5900,18грн., що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна,8 та яке є власністю ПАТ "Житомирцукор" на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.04р. (а.с.53).

Рішенням Наглядової ради ПАТ «Житомирцукор» № 2/12 від 14.03.12р. (16), останнє передало до статутного капіталу ТзОВ «Центр алюмінієвого будівництва» в якості внеску приміщення матеріально-технічного складу літера «З» вартістю 34427,24 грн., що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 8, яке є власністю ПАТ «Житомирцукор» на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2004 року (а.с. 51).

Рішенням Наглядової ради ПАТ «Житомирцукор» № 4/12 від 15.05.12р.(а.с.17), останнє передало до статутного капіталу ТзОВ «Центр алюмінієвого будівництва» в якості внеску частину приміщення складу літера «З» вартістю 65834,23 грн., що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 8, яке є власністю ПАТ «Житомирцукор» на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.1993 року.

В свою чергу, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, повинні зокрема, містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів тощо.

Зміни ж до установчих документів юридичної особи, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

На виконання вимог вказаної норми ТзОВ «Центр алюмінієвого будівництва» у відповідності до статті 29 Закону державному реєстратору було подано необхідні документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства, стосовно частки ПАТ «Житомирцукор» в статутному капіталі.

21.08.2012 року державним реєстратором було проведено державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів Товариства, та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідні відомості.

Згідно ж статті 18 Закону, що регулює статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають-внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно частиною 1 статті 117 Цивільного кодексу України, статтею 11 Закону України «Про господарські товариства» учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів, виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчими документами.

Відповідно до вимог статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Однак, ПАТ «Житомирцукор», нехтуючи своїми обов'язками, не здійснив фактичної передачі наведеного вище майна та ухиляється від передачі будь-яких правовстановлюючих документів ТОВ «Центр алюмінієвого будівництва», зокрема: свідоцтво про право власності, інвентаризаційна справа тощо, в силу чого Товариство позбавлене можливості звернутись до компетентних органів місцевого самоврядування для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна.

Так, зі змісту пункту 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 вбачається, що юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками), оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності провадиться органами місцевого самоврядування за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де зазначено, що облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності належить до повноважень, зокрема, міських рад.

За змістом статті 115 ЦК України об'єктом права власності господарського товариства є, зокрема майно, передане йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу та іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 12 Закону України «Про господарські товариства», згідно якої товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до статті 13 вказаного Закону, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Отже, згідно положень вказаних статей, майно передане господарському товариству, включається до його статутного фонду як вклад учасника чи засновника та стає власністю товариства, якщо не зазначено про передачу права користування цим майном.

Відтак, не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань перед ТОВ «Центр алюмінієвого будівництва» щодо передачі наведених вище об'єктів нерухомого майна та необхідних документів, спричинює порушення майнових прав Товариства, які безпосередньо пов'язані з його діяльністю, не можливістю здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, передане йому учасниками у власність, та порушує право ТзОВ «Центр алюмінієвого будівництва» на володіння, користування й розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Зазначені обставини змусили позивача звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до пункту 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003р., підставою для проведення реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна самочинного будівництва та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Статтею 20 ГК України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права являється визнання права.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі, визнання права.

У відповідності із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові майна належать права володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Положеннями статті 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, позивачем у позові може бути-будь-який учасник господарських відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності.

Право власності Позивача на об'єкт нерухомого майна підтверджується обставинами, зазначеними у позовній заяві, а також доданих до позовної заяви документів.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.20, ст.ст. 32-34, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр алюмінієвого будівництва» (10009, м. Житомир, вул. Селецька, 33, код ЄДРПОУ 33128412) право власності на склад ПММ, літ. «И», що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Комерційна, 8; приміщення матеріально-технічного складу, літ. «З», що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Комерційна, 8; частину приміщення складу, літ «З», що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Комерційна, 8, загальною площею 1303,8кв.м.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Житомирцукор» (10014, м. Житомир, пров. Львівський, буд. 2, код ЄДРПОУ 00372339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр алюмінієвого будівництва» (10009, м. Житомир, вул. Селецька, 33, код ЄДРПОУ 33128412) витрати по сплаті судового збору в сумі 2123,24грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.11.12

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1-у спр.

2-позивачу

(згідно заяви)