Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-56/14223-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-56/14223-2012 13.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінфоком» Про Стягнення 8 717,72 грн. Суддя Джарти В.В. Представники сторін: Від позивачаСіленко А.О. - представник за довіреністю; Від відповідача не з'явились.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінфоком»заборгованості за договором поставки продукції № 4848 від 01.01.2011 р. у розмірі 8 717,72 грн. в тому числі 8 370,62 грн. - основного боргу, 290,95 грн. -пені та 56,15 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки продукції № 4848 від 01.01.2011 р. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість за договором поставки продукції № 4848 від 01.01.2011 р. у розмірі 8 717,72 грн. в тому числі 8 370,62 грн. - основного боргу, 290,95 грн. -пені та 56,15 грн. -3 % річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвала суду надсилались відповідачу на всі адреси вказані позивачем, в тому числі на адресу вказану у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що направлялись на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуті відділенням поштового зв'язку.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.11.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

01.01.2011 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич», як постачальником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінфоком», як покупцем (надалі - відповідач) укладено договір поставки продукції № 4848 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає та поставляє товар а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом - передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 8.5. договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, наявних в матеріалах справи, від жодної з сторін договору не надходили пропозиції щодо розірвання вказаного договору, а тому договір є пролонгованим на тих же умовах.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.3. договору).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 14 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Позивач, на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 8 370,62 грн., відповідно до товарно-транспортних накладних № ВДК-015767 від 18.05.2012 р. на суму 2 164,88 грн., № ВДК-015355 від 15.05.2012 р. на суму 139,20 грн., № ВДК-015000 від 11.05.2012 р. на суму 2 529,14 грн., № ВДК-016302 від 22.05.2012 р. на суму 2 106,40 грн., № ВДК-015356 від 15.05.2012 р. на суму 1 431,64 грн., належним чином засвідчені, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на товарно-транспортних накладних про отримання товару.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі на суму 8 370,62 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Станом на момент вирішення справи судом, відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 8 370,62 грн., яка також підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 8 370,62 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 8 370,62 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 290,95 грн. -пені та 56,15 грн. -3 % річних.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його арифметично не вірним, так як позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що з 23.03.2012 р. облікова ставка Національного банку України складає 7,5 %, а не 7,75 %, як вказує позивач у своєму розрахунку.

За розрахунком суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 280,86 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 39,18 грн., то, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем, суд визнає його арифметично вірним, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 39,18 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 8 370,62 грн. -основного боргу, 280,86 грн. -пені та 56,15 грн. -3 % річних.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінфоком»(місцезнаходження: 01103, місто Київ, вулиця Професора Подвисоцького, будинок 10/10, офіс 60; ідентифікаційний код 35760181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»»(місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Софійська, будинок 10 літера А; ідентифікаційний код 33403739) суму основної заборгованості у розмірі пеню у розмірі 8 370,62 (вісім тисяч триста сімдесят) грн. 62 коп., пеню у розмірі 280,86 (двісті вісімдесят) грн. 86 коп., 3 % річних у розмірі 56,15 (п'ятдесят шість) грн. 15 коп. та 1 607,64 (одна тисяча шістсот сім) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Дата складення повного рішення 19.11.2012 р.

Суддя В.В. Джарти